Незважаючи на послаблення карантину, деякі люди дотепер не відвідують офіс, працюючи вдома, не гуляють парками та не ходять у кафе. Під забороною залишаються шопінг, спортзали, подорожі. Новини про коронавіруси погіршують і без того поганий настрій. Багато хто боїться захворіти, навіть якщо набридло сидіти вдома. За час ізоляції імунітет міг ослабнути, тому до виходу з карантину треба готуватися.
Лікарі Олександр Золотарьов та Андрій Пеньков, а також генетикиня Дарія Лосєва розповіли, як наш організм реагує на заборони, бореться з вірусами, і що зміцнить здоров'я в період епідемії.
Негативні емоції позначаються на здоров'ї. Але не завжди
Людині психологічно складно змиритися з обмеженнями. Реакція на такі зміни в суспільному або особистому житті, як правило, супроводжується п'ятьма стадіями: запереченням, гнівом, торгом, депресією та прийняттям. Усі люди не можуть проживати ці етапи синхронно, і на заборони кожен реагує по-своєму. Але проявилися також загальні тенденції: наприклад, багато хто виявився не готовим до щоденного спілкування з рідними на домашньому карантині. Найменша сварка через немитий посуд — монета до скарбнички емоційної нестабільності.
Напевно ви чули, що живіт або голова можуть заболіти «через психосоматику». Рознервувався людина або посварилася з кимось, тож їй погано. Насправді, відсилати тимчасові неприємні стани в організмі до психосоматичної реакції неправильно. Щоби поставити діагноз «психосоматичний розлад», потрібно виключити хронічну чи приховану патологію. Вона може проявлятися в симптомах, на які пацієнт не звертає увагу або звик до них.
«Наприклад, людина з хронічним гастритом вранці прокидається із сухістю, гіркотою в роті, але вона адаптувалася до цього. У нинішній ситуації конфлікт у родині — психологічно травмуючий фактор — може викликати зміни вегетативної регуляції процесів секреції шлункового соку та соляної кислоти. Виявляються симптоми хронічної хвороби шлунка. Людині легше сказати, що це психосоматика, але по факту це загострення давно існуючої проблеми», — пояснює Олександр Золотарьов.
За його словами, невроз може погіршити хронічне захворювання, але лише у незначної частини пацієнтів через нього з'являються психосоматичні порушення.
Носиш шапку або ні, а врятує лише міцний імунітет
Будь-який стрес може короткочасно знижувати захисні сили організму. Хоча гартування тіла контрастним душем або холодними обливаннями — що теж стрес — деяким йде на користь. Дехто без наслідків для здоров'я ходить взимку без шапки, а комусь достатньо раз замерзнути, щоби злягти на тиждень із підвищеною температурою. Люди по-різному реагують на однакові подразники, адже кожен організм — унікальний.
«Міцність імунітету залежить від генетичних особливостей людини та її звичок протягом життя. Якби від одного перемерзання ламався імунітет, люди б так довго не жили, — стверджує генетикиня Дарія Лосєва. — Місцеве переохолодження, наприклад, голови організм спочатку не відчуває, імунітет включається із запізненням. Тому застуда може перерости в запалення. Якщо ж охолодження відбувається рівномірне, імунітет включається швидше».
Вроджений імунітет першим бореться з вірусом незалежно від різновиду збудника хвороби. Він ані на хвилину не вимикається. Коли в організм потрапляє вірус, імунна система виробляє спеціальні білки, що володіють противірусною дією. Якщо рідний імунітет не справляється, підключається придбаний. Тоді організм виробляє антитіла під конкретний вірус. Коли вже і йому важко, захворювання переростає у важку форму.
Не можна казати, що у носія вірусу знижений імунітет. Просто у нього хвороба протікає м'яко.
«Протягом життя ми є носіями від півтора до двох десятків вірусів. Коли з імунітетом все в порядку, ці віруси знаходяться в пасивному стані. У слабкому організмі віруси, які зазвичай мирно з нами співіснують, викликають захворювання», — зауважує Андрій Пеньков.
Схвильована й роздратована людина може відчувати сухість у роті. Пересихання слизової пов'язано з виробленням адреналіну під час стресу. Гормон пригнічує фермент ацетилхолін, який відповідає за потрібну кількість слини. На поверхні слизових оболонок організму знаходяться імуноглобуліни — вони допомагають боротися з вірусами. Недостатньо волога слизова порушує роботу імуноглобулінів і, як наслідок, робить нас вразливими до інфекцій.
Недаремно лікарі радять пити багато рідини під час кашлю та використовувати краплі й розчини при нежиті. Так ми зволожуємо слизові горла й носа. Нежить — природна захисна реакція організму на вірус, який потрапив до нас із повітрям. Для нас це дискомфорт, а для здоров'я — набір захисних комплексів, що блокують подальше поширення інфекції.
Чіпси на вечерю, і згодом — застуда: де зв'язок?
Помірні фізичні навантаження, психічне благополуччя та збалансоване харчування підтримують нормальний стан організму. У нашому меню завжди повинні бути натуральні продукти. Мінерали, вітаміни, клітковина — без них ніяк. А ось підсилювачі смаку, консерванти, барвники та інші харчові добавки навантажують імунну систему.
«У нашому організмі 80% лімфоїдної тканини розташовані вздовж кишковника. Її основне завдання — знайти, знешкодити та ліквідувати несприятливі бактерії в результаті травлення. Через нераціональне харчування виникають проблеми зі шлунком. Йому потрібно впоратися з жирною їжею або хімічними добавками. Імунній системі у вигляді лімфоїдної тканини доводиться напружено працювати в одному місці, у той же час в інших — імунна реакція слабшає. Тому пацієнти з проблемним травленням часто схильні водночас до захворювань дихальної системи», — говорить Олександр Золотарьов.
Час подбати про себе
Вдома ми не перебуваємо в абсолютно стерильних умовах. Як мінімум, із пилом нам допомагає справлятися імунна система.
«Карантин спричинив у людини стрес, а хронічний стрес знижує стійкість до інфекцій, у тому числі вірусних. Плюс весняний авітаміноз. Тому зараз важливо їсти більше фруктів, овочів, провітрювати приміщення та прислухатися до рекомендацій МОЗ», — радить Дарія Лосєва.
Експерти Центру громадського здоров'я нагадують: карантин — це не канікули і не відпустка, а запобіжний захід. Дотримуйтесь простих правил і будьте здорові:
- носіть захисну маску на вулиці та в громадських місцях;
- регулярно й ретельно обробляйте руки дезинфектором із вмістом спирту не менше 60% або мийте руки теплою водою з милом протягом 20—40 секунд;
- уникайте місць великого скупчення людей та тримайте дистанцію мінімум метр;
- намагайтеся не торкатися очей, носа і рота немитими руками. Якщо необхідно доторкнутися до обличчя, використовуйте чисту серветку;
- якщо у вас з'явилися легкі симптоми ГРВІ, не контактуйте з іншими людьми, перебувайте вдома;
- у разі підвищеної температури, кашлю та утрудненого дихання зверніться до лікаря.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
