Нещодавно у видавництві Олександра Савчука вийшла книжка «Омелян Пріцак: повернення до України. Виступи у ЗМІ».
У вечірньому етері Радіо «Накипіло» про постать маловідомого для широкого загалу українців видатного українсько-американського науковця і професора Гарварду Омеляна Пріцака ведучий Філіп Дикань поспілкувався з кандидатом філософських наук, співробітником Центру українських студій та краєзнавства імені акад. П.Т. Тронька ХНУ імені В.Н. Каразіна й видавцем Олександром Савчуком.
Український історик, який знав 51 мову
Українсько-американський науковець і професор Гарварду Омелян Пріцак — один із найвидатніших фахівців з історії середньовічної Русі. У тринадцять років він прочитав перші вісім томів «Історії України-Руси» Михайла Грушевського. Після цього юнак зауважив, що у своїх дослідженнях історик посилається тільки на праці західних науковців, а східних першоджерел немає.
Тож Омелян Йосипович вирішив заповнити цю прогалину. За своє життя він вивчив 51 мову заради дослідження історії України. Він знав арабську, тюркську, персидську, монгольську й чимало мертвих східних мов.
Заснував українські катедри в Гарварді
Українсько-американський науковець і професор Гарварду Омелян Пріцак — один із найвидатніших фахівців з історії середньовічної Русі.
У тринадцять років він прочитав перші вісім томів «Історії України-Руси» Михайла Грушевського. Після цього юнак зауважив, що у своїх дослідженнях історик посилається тільки на праці західних науковців, а східних першоджерел немає.
Тож Омелян Йосипович вирішив заповнити цю прогалину. За своє життя він вивчив 51 мову заради дослідження історії України. Він знав арабську, тюркську, персидську, монгольську й чимало мертвих східних мов.
Щоб розповісти про Україну, треба знати історію світу
Пріцак наголошував, що історик — це передусім знавець мов, а щоб розповісти про Україну світові, щоби зрозуміти Україну, треба знати всесвітню історію.
У 1989–1990-х роках, коли історик повернувся до України, він стикнувся з тим, що очільники держави не розуміють, що таке Україна.
1991 року Омелян Пріцак заснував у Києві Інститут сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України. Він також був дотичний до формування Інституту української археографії і джерелознавства, виступав одним із його співзасновників.
Говорив про Україну різними мовами
За життя історик розпочав масштабний проєкт українською та англійською мовами, який мав складатись зі 150 книг з історії України — від писемних пам’яток Київської Русі до «Енеїди» Івана Котляревського. Із цієї серії вийшло 10 випусків.
Науковець був переконаний, що про Україну мають знати в центральних університетах світу. Саме завдяки йому Гарвардський університет і до сьогодні залишається центровим місцем українських студій, поширених у світі.
Пріцак планував перекласти на десятки мов історичні тексти про Україну, які дали б змогу різним народам зрозуміти, хто такі українці.
У книжці «Походження Русі», виданій 1997 року, Пріцак публікує чимало цитат і посилань на джерела, про які більшість тогочасних науковців не чули.
Присвятив життя, щоб українці знали більше про своє походження
Омелян Пріцак до останнього дня свого життя досліджував історію України, щоб українці знали більше про власне походження, про джерела там, де вони згадуються. Історик вивчав і середньовічний період Київської Русі, і козаччину.
Він виношував ідею стати турецьким підданим і займатися саме турецькими джерелами для розуміння історії України.
Сьогодні ім’я Омеляна Пріцака залишається маловідомим широкому колу читачів і навіть науковців.
Видавець Олександр Савчук, який випустив книжку з інтерв’ю історика, закцентував, що Омелян Пріцак — це науковець, який уписав Україну в глобальну всесвітню історію.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
