Як довести бабусі, що це — фейк? - Накипіло
Партнерські матеріали

Як довести бабусі, що це — фейк?

Молодіжна ініціатива #ВліпиЗаСебе разом із Детектор медіа розповідають, як переконати бабусю, що плітки, які вона почула від Тамари Петрівни чи жахливий прогноз вусатого експерта невідомого походження — це насправді фейк. Адже під час війни вміння розпізнати фейк може без перебільшення врятувати життя.

За даними дослідження ГО «Детектор медіа», серед аудиторії з низьким рівнем медіаграмотності переважають старші вікові групи — дві третини таких людей складають 46+ років. Саме тому трапляється, що ваша бабуся ведеться на якийсь відвертий фейк на кшталт того, що Польща готується загарбати Західну Україну. Навіщо їм брехати? Може спитати ваша бабуся, коли ви висловите сумнів у новині, якою вона поділилась. Мета ворога на інформаційному полі — зробити все, щоб завадити Україні перемогти:

  • Викликати недовіру до української влади та військових.
  • Посіяти страх, зневіру та ворожнечу серед українців, зробити їх слабкими.
  • Завербувати зрадників.

росія витрачає мільярди доларів на брехню по всьому світу. Тільки у 2021 році з російського бюджету 1,5 мільярда доларів було витрачено на пропагандистські медіа. З початком повномасштабного вторгнення ціна російської брехні зросла в рази. Крім офіційних телеканалів та газет, росія поширює дезінформацію та пропаганду через підкуплених “експертів” та лідерів думок, анонімні телеграм канали, сотні тисяч ботів, які залишають коментарі під популярними новинами. Проплачені фейки можуть бути там, де ви їх зовсім не чекали: у сторі б’юті блогера, передбаченнях таролога чи екстрасенса, підставних відео для ТікТок. Іноді люди поширюють дезінформацію ненавмисне. Тому варто просто змиритися, що частина інформації, яку ви отримуєте — від ворога, і вона працює проти України. Потрібно навчитись її розрізняти.

Є кілька ознак, які засвідчують, що новині не можна вірити:
  1. Сумнівний ресурс: анонімний телеграм канал, чат будинку, сусідка, людина з черги в аптеку, скомпрометоване чи заангажоване медіа.
  2. Відсутнє посилання на першоджерело інформації, яке можна було б перевірити.
  3. Слова «терміново», «секретно», «анонімно», «сенсація», «розкажіть всім».
  4. Новина викладена радше емоційно, ніж професійною мовою. Вона обурює, лякає, викликає розпач.

 
Як виглядає новина, якій можна вірити?
  1. Авторитетний ресурс: національне чи регіональне медіа з хорошою репутацією та їх телеграм канали, сайти органів державної чи місцевої влади.
  2. Посилання на офіційне джерело інформації, яке можна перевірити: заяви посадовців, публікації у світових медіа, аналітичні звіти тощо.
  3. Новина є у кількох засобах масової інформації. Якщо подія важлива (і реальна), про неї напишуть.

 
Як захистити бабусю від інформаційних атак?
  1. Відписати її від анонімних телеграм каналів і пояснити, чому потрібно критично ставитись до чуток.
  2. Підписати на декілька авторитетних національних та регіональних медіа, які посилаються на першоджерела та надають якісну аналітику — наприклад, Суспільне мовлення.
  3. Слухати передачу Вадима Міського «Русскій фейк…» на Українському радіо щоверчора та щоранку, де спростовують усі резонансні фейки.
  4. Перевіряти сумнівні новини на сайтах Центру протидії інформації при РНБО, Детектор медіа, VoxCheck, StopFake.
  5. Показати їй статті та безплатні онлайн курси з медіаграмотності та фактчекінгу.
Звільнені. Репортаж з Балаклії

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

    ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

    У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо

    X