Реюз битої цегли. Циркулярне будівництво на Харківщині

У селищі Руська Лозова під Харковом, яке деокупували минулого квітня, запрацювала пілотна програма циркулярного будівництва. Сенс у тому, щоб розбирати й сортувати матеріали зі зруйнованих будинків для повторного використання у відбудові. Проєкт запустили громадська організація Kharkiv Zero Waste та Дергачівська міськрада.

Марія Малєвська та Олександр Бринза з’їздили на майданчик циркулярного будівництва, щоб дізнатися, як працює світовий тренд на реюз в умовах повномасштабної війни в Україні.

Знайти майданчик легко — за чималим яскраво-зеленим наметом навпроти церкви. Троє чоловіків у салатових жилетах та будівельних касках копирсаються у купі землі, шматках цегли та просто якогось сміття. Поряд побиті хати, а двоповерховий будинок навпроти ще й повністю вигорілий. Для цих чоловіків це — підробіток. Хтось їздить сюди з Харкова, хтось місцевий. Говорить один із робітників Олександр Булгаков:

— Прибираємо, чистимо, перевозимо, складуємо, а потім, як приїжджають, допомагаємо завантажувати машину і відправляємо, хто потребує цього.

— Чи багато цілої цегли, чи багато битої?

— Багато битої. Є така, що зовсім сміття. Ну, от ми вибираємо, половина на половину йде. Ціла половинками, меншими, більшими. Багатенько і тої, і тої.

— Роботу знайти складно зараз?

— Так, зараз роботи немає. Оце приїжджаємо сюди, допомагаємо.

Відсортовану цеглу чоловіки складають невеликими блоками: окрему червону, окрему білу. Биту відкладають окремо. Говорить проєктна менеджерка програми циркулярного будівництва Анна Прокаєва:

«На сьогодні щодня відбувається руйнування від ракет, від різних підривів. Страждають не тільки люди, страждають будівлі, і за офіційними даними утворилося вже понад 12 мільйонів тонн відходів руйнування, але щодня плюс-плюс. І в основному все це йде на полігон. Лише дещиця йде на перероблення, і отримуємо вторинний щебінь. 

Наприклад, нещодавно ми замовляли у двір підсипку. Я думаю: так, щось багато дошки, у мене вже наметане око, це, мабуть, з відходів руйнування. Перепитала, зателефонувала, це дійсно звідти, і це дешевше.

Цей ринок розповсюджений. Насправді є величезна кількість цінних матеріалів, які можна повторно використати і не виробляти щось нове. У Руській Лозовій до 70% будинків зазнали часткових чи повних руйнувань, територія деокупована, і ми якраз тут вирішили зробити це».

Голова Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко називає трошки інші цифри, хоча візуально Руська Лозова — дійсно один із найпобитіших населених пунктів:

«Руська Лозова зазнала великих дійсно руйнацій, бо тут знаходились російські окупаційні війська, і при відступі вони дуже трощили населений пункт. Ви самі бачите, наскільки зруйнована інфраструктура. Майже на 50% зруйновані приватні домівки, зруйновані всі об'єкти критичної інфраструктури. Частина населеного пункту ще залишається без електропостачання. До кінця року енергетики обіцяють відновити його в повному обсязі.

На сьогоднішній день працюють програми по відбудові, які дають можливість людям повернутися до житла: і “єВідновлення”, і місцеві програми, які надають будівельні матеріали. Разом з обласною військовою адміністрацією зараз у нас реалізуються програми по відновленню багатоповерхових будинків, але багато розбитих домівок».

Програма циркулярного будівництва пілотна — її започаткувала громадська організація Kharkiv Zero Waste разом із Дергачівською міськрадою. Кошти виділяє швейцарський благодійний фонд, говорить Анна Прокаєва:

— Ми довго, десь два-три місяці, шукали місце, де можна розташувати цей майданчик, щоб було проведено розмінування, щоб було безпечно. А по-друге, щоб там люди жили, щоб був запит і легко дістатися, тому що ми розраховуємо, що будуть приїжджати люди з Харкова. Ми розраховуємо на потоки не тільки сировини, яку ми тут будемо демонтувати, розбирати, відсортовувати, а так само на матеріали з Харкова, з інших громад у Харківській області. Великий попит йде, наприклад, на вживані двері, вікна, люди готові це повторно використовувати. 

— Чи мешканці Руської Лозової можуть прийти сюди і взяти цю цеглу? 

— Два варіанти. На сьогодні у нас поки що за підтримки швейцарців усе це відбувається. Ми сплачуємо робочим і можемо оцінити, скільки коштує вилучення однієї цеглини, десь півтори-дві гривні виходить. Ця оплата закінчується, і ось зараз ми можемо безкоштовно надавати. На майбутнє ми можемо розрахувати, скільки ми закласти грошей. І людина зможе за собівартістю взяти цеглу, яку ми будемо демонтувати з інших будинків. Або самостійно прийти й вилучати з цієї купи. У нас були такі випадки, люди приходили і вилучали скільки їм треба.

Скористалися програмою реюзу цегли мешканці Руської Лозової Любов Бухолдіна з чоловіком. Їхня хата побита, пенсіонери кажуть, було три влучання. Але у порівнянні з сусідськими вигорілими, мовляв, їм ще пощастило.

— Дверей теж не було, оце ніяких, раз, два, три. І в хаті скло побите, і рами повилітали. Це в нас літня веранда була. Ми ще з дідом будувались, коли цеглина коштувала 11 копійок і 17 копійок. Це 70-ті роки, діти.

— А зараз?

— Зараз ми не знаємо навіть скільки. Оце, бачите, все руйнується, щоб не впало…  Ось це все розбито, перебито. Але вже трошки лад навели порівняно з тим, що було. Три «прильота» було. Тому ми з дідом взяли цеглу.

Усі вісім вікон у їхньому будинку було вибито, вставили за державною програмою. Голова Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко каже, що пілотна програма циркулярного будівництва покриває те, що не може покрити програма «єВідновлення»:

«Сарайчики, гаражі, споруди, літні кухні — це важлива робота, дуже потрібна і сьогодні користується великим попитом. Люди приходять, беруть матеріали і відновлюють свої прибудинкові території. Бо “єВідновлення” формує тільки відновлення будинків. Усі місцеві програми спрямовані на відновлення саме житлового фонду, будинків. А цей майданчик дає людям можливість відновити літні кухні, сараї, де утримувати худобу, гаражі й частково приватні домівки». 

У Kharkiv Zero Waste є спеціальний хаб, де збирають зайві та непотрібні речі та матеріали для відбудови зруйнованого житла. Хаб працює на Малопанасівській, 5/7. Проєктна менеджерка Анна Прокаєва говорить, що циркулярна економіка зараз є трендом в усьому світі. Проте попри дослідження кейсів інших країн, їхня спілка не знайшла аналогічного досвіду відбудови після бойових дій, який можна було б запозичити. Щось подібне робилося у Сирії, у місцях, що постраждали від землетрусів. Багато хто порівнює з Другою світовою війною, але морфологічний склад відходів руйнувань тоді та зараз дуже різниться. Тож те, що відбувається у нас зараз, є унікальним досвідом.