Партнеркий материал
Можно быть десятки лет на рынке, либо же только открыться для покупателей, но кризис ощутим для каждого. Говорим с предприятием «Радмиртех», кофейней «Централь», сетью фитнес-клубов «Сафари» и пекарней «Пухке» как они справляются в рубрике «Бизнес на карантине».
Олексій Туряниця, генеральний директор Radmirtech
Наше підприємство має три великі напрямки. Виробництво засобів вимірювання в газовій промисловості, розробка засобів дистанційного моніторингу й передачі даних та продуктове IT. У нас працює 85 людей, на ринку ми вже 18 років.
Ми завчасно розуміли, що Україну не омине пандемія, тому ще з початку березня готувалися до цього. Декількох співробітників відправили в безоплатну відпустку на два тижні, а потім встановили режим простою підприємства. Тому фізично на роботі лише ті, хто необхідний. Близько 30 співробітників у нас саме в офісі, вони всі добираються персональним транспортом. Ми нікого не звільнили, ми всім виплачуємо кошти, навіть тим, хто зараз не працює, як виробничому блоку.
Наша система збуту побудована через дилерів, їх більше 50-ти і всі вони зараз на карантині. Тобто ми відчуваємо, як вони не працюють. Тому і немає потреби, щоб весь офіс був присутнім, лишилися дрібні замовлення, які ми виконуємо. Та, звісно, підтримуємо нашу існуючу систему: обслуговуємо онлайн десь 50 000 пристроїв нашої розробки. Я фіксую просідання в заробітку десь в п’ять разів, середній чек зменшився саме на стільки.
Більшість процесів переведено онлайн, ми працюємо в Asan, тому нам було легше переформуватися. Але ми провели своє опитування й виявили, що найбільше турбує людей — невпевненість у завтрашньому дні. Усі розуміють, що є обставини, на які не може вплинути керівництво компанії. Це сильно позначається на мотивації, бракує вербального зв’язку.
Є проєкти, які тривають роками, і карантин дав можливість «підтягнути хвости». З позитивного, ми зрозуміли цінність онлайн-платформи, навчились дуже чітко ставити один одному задачі, контролювати процес виконання і бачити результат. Якісно отримуємо один від одного зворотній зв’язок, навіть наші ранкові онлайн-мітинги показують, що стало менше часу для емоцій — ти більше концентруєшся на розмові. На мою думку, 30% часу стало ефективніше використовуватись. Але разом з тим люди відмічають, що більше втомлюються, бо є ще побутові навантаження — стерлися грані робочого та домашнього.
Потужні компанії працюють також у скороченому режимі, що б’є по замовленнях, а дрібні клієнти взагалі дуже болісно переживають кризу. Ми обдзвонювали всіх, аби отримати зворотній зв’язок, висновок такий: навіть, якщо зараз закінчиться карантин, інертність триватиме майже два місяці. Бізнес важко зупинити і потім потрібно вдвічі більше зусиль, щоб запустити.
У моєму житті це третя криза. Перша у 2008 році, тоді я працював керівником хімічного заводу, друга — коли почалась війна, я жив на Донбасі і довелося починати все з нуля. Мій персональний рецепт — усе це закінчиться, рано чи пізно, бізнесмени мусять мислити позитивно. Потужні великі країни, Штати чи Німеччина, вони роблять вливання в економіку.
Головне — не впадати у відчай. Бізнес — це така субстанція, яка мусить знайти рішення. Звісно, що ми всі хочемо прогнозованості та працювати в нормальних умовах, але все швидко змінюється. «Інтелект — це можливість пристосуватись до змін» — улюблений вислів мого сина, я рекомендую його як лайфхак сьогодення.
Ольга Шевченко, основательница кофейни Централь
Мы кофейня с кухней в центре Харькова. У нас очень разная аудитория, все время проводятся интервью, мастер-классы или разговорные клубы.
Карантин изменил мое отношение к бизнесу. До карантина дела шли хорошо, я немного расслабилась, но с карантином вылезли вещи, которые были незаметны: и внутри команды, и внутри в принципе модели. Пришлось с частью команды попрощаться, но с другой стороны, пришла другая команда, которая консультировала и помогала перестроиться. Стало понятно, кто из людей работал ради заработка, а кто действительно переживал за место, за то, как мы выгребим. Остались самые лучшие.
Сейчас работаем только через окно, на вынос. Кухня не работает, только бар. Выпечку мы берем на аутсорсе, раньше пекли сами. Также переформатируем наше меню, после карантина выпустимся уже в другом формате.
Многие пошли навстречу, и поставщики, и арендодатели, нам отменили аренду полностью до конца карантина. В плане государства помощи и поддержки бизнеса никакой не было, были разговоры о том, что можно не платить ЕСВ, но по факту все равно все приходиться платить и коммуналку тоже. Мы не полностью покрываем расходы, для меня было важно сохранить хотя бы частично персонал.
Перчатки, маски, постоянная обработка санитайзером, плюс мы купили парогенератор, максимально как могли мы обезопасили помещение, хотя оно закрыто для входа.
Самое тяжелое — это неопределенность, не понятно, как перестроится рынок после выхода, к чему готовиться, как переоборудовать кухню, перенаполнить меню, сколько люди будут тратить на заведения. Работать, как раньше, вряд ли получится, потому что до карантина люди готовы были платить деньги за простые вещи, например, овсянку, мне кажется, что сейчас не будет. Хочется какой-то ясности.
Было очень здорово видеть, как гости нас поддерживают, ребята начали присылать какие-то деньги в качестве чаевых для бариста, чтобы укрепить наш зарплатный фонд. Также помогали собирать деньги на маски, я развозила маски в больницы.
Я плохой пример, как быстро реагировать. Наоборот, выбрала стратегию переждать, сначала мы думали и о доставке, но было какое-то состояние паники, поэтому я немножко прикрутила скорость.
По заведениям все просели, даже те, кто работал с доставкой до карантина. У нас немного не то меню для доставки, но я пробовала вначале и развозила сама. Не было возможности с нуля раскрутить доставку, чтобы она вытянула все заведения, поэтому мы отказались от этой идеи.
Как только карантин закончится, хочется сделать какую-то вечеринку для друзей, гостей, чтобы отпраздновать.
Владислав Шутько, керівник відділу маркетингу концерну Сафарі
Мережа фітнес-клубів «Сафарі» — напевно, одне з найавторитетніших та впізнаваних місць у Харкові.
Працювали, як зазвичай, готувалися до «високого» сезону. Бо весна для фітнес-клубів, самі розумієте: усі ж бажають привести себе в форму до літа, імунітет підсилити тощо. А тут карантин! Коли вперше оголосили термін карантину, оптимізм ще був, а от коли почали ще й ще зсувати дати, то звісно, його поменшало. Закрилися зовсім, ми не маємо права працювати на законодавчому рівні та й на моральному теж.
Відвідувачі реагували переважно з розумінням. Засмучувались, що пропаде такий час на підготовку до літнього сезону, але що поробиш — безпека. Це ж не від нас залежить, уряд дозволить, хоч завтра відчинимося. У нас все є: маски, санітайзери, засоби з дезінфекції. Ми як заклад громадський завжди дотримуємося санітарних норм, зараз просто частіше це робитимемо.
Нещодавно почали онлайн-тренування. Трохи пізніше за конкурентів, але ми вибрали інший шлях. Спочатку вирішили «підрозкрутити» акаунти тренерів, щоб їх підопічні не втрачали форму на карантині і тренери не нудьгували. Це історія не про гроші, а про те, що ми в якомусь сенсі відповідальні за фізичний стан клієнтів. Це швидше лояльність до відвідувача. Хоча, звичайно, дуже хочеться підтримати тренерский штат матеріально, тому працюємо над впровадженням платних онлайн-занять.
Ця ситуація нам показала наші слабкі місця, це й менеджменту стосується, й маркетингу, багато чого. На кожній нараді ми працюємо над усуненням і попередженням цих проблемних місць у майбутньому, тому вважаю це позитивним моментом. Є наші приміщення, є орендовані, але поки що люди йдуть на поступки, інше питання — скільки ще це триватиме… Але ж, окрім оренди, є ще й обов`язкові платежі, податки, комунальні тощо. Їх ніхто не скасовував.
Відділ з маркетингу не припиняв роботи навіть у карантин. Рекламний бюджет ми зменшили суттєво. Змінили трішки вектор маркетингового розвитку. Почали пропрацьовувати нові акційні пропозиції, шукаємо партнерів для колаборацій, якісь альтернативні речі, більше почали працювати в соціальних мережах (бо зараз тільки там і можемо фідбек отримати, взагалі поспілкуватися з клієнтом). Сайтом зайнялися, поки є час на вдосконалення. Розвиваємо ситуативний маркетинг, ті ж мемчики — вони хоч якось веселять аудиторію, як то кажуть — позитив у стрічку.
Тренери, вони на те й тренери, щоб давати приклад. Ні в кого руки не опустилися, навпаки, всі дуже скучили за залами, своїми колегами та, звісно, відвідувачами.
Татьяна Синюгина, основательница пекарни Пухке
В начале марта мы только закончили оформлять все документы, чтобы открыться, и буквально через неделю нас закрыли на карантин. Поэтому сразу появилась необходимость думать о каких-то других способах сбыта. Пекарня у нас закрытого типа, нет возможности принимать посетителей, мы работали вместе с кофейней Pakufuda и, собственно, хотели через их витрины продавать наши изделия, но они также ушли на карантин. И нам пришлось оформлять пекарню на доставку и на вынос.
У гостей, которые видели нашу страницу, нашу информацию, не было возможности «купить глазами», потрогать, понюхать, попробовать, и нужно было сразу привлекать клиентов контентом социальных сетей. Вначале люди брали с опаской, брали на пробу, брали совсем по чуть-чуть. Конечно, гости Pakufuda, которые уже стали нашими родными, дали серьезный толчок для нашего развития. Сейчас на вынос заказывают даже больше, чем брали изначально с витрины.
Мы самостоятельно доставляем заказы, ездим на 5-6 точек днем. Успеваем сделать заказы, выпечь, оформить, развести и принимать на следующий день. Мы развозили на машине, на велосипедах, иногда по заказу на такси доставкой. Никаких казусов не было, покупатели оставались довольными, мы были полностью в масках и перчатках, при необходимости оставляли заказ у двери. Мы очень благодарны тем, кто нас поддерживает.
Тяжелее всего, что нельзя было встретиться с гостями, пообщаться с ними, дать им попробовать. Людям остается только довериться нам, что все будет вкусно и все понравится. Тяжело без контакта с людьми.
У нас не очень большое помещение. Нам не дали скидку на аренду, но мы можем пока выкручиваться. Мы отстаем от того плана, который у нас был, чтобы все запустить и выбраться из кредитных долгов из-за карантина.
Но с другой стороны, карантин дал больше времени для запуска, мы лучше проработали детали. У нас появилась своя база клиентов, которые заказывают на дом. Наша мечта — создать открытую пекарню.
Из-за нестабильной ситуации нужно прикладывать больше работать, чтобы вообще были заказы. Были моменты, когда настроение подкашивалось, но тем не менее и в нашей команде, и в кофейне, с которой мы работаем, все остались, никто не ушел.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
