Це партнерський матеріал
За понад рік повномасштабного вторгнення освітні заклади стали справжніми пунктами незламності, які допомагають українцям/кам і країні в цілому. Попри складні умови, освітяни продовжують навчати дітей. А ще — знаходять можливості для розвитку, взаємопідтримки та обміну досвідом. У цьому їм допомагає команда EdCamp Україна.
У січні 2023 року стартувала сьома переможна хвиля регіональних (не)конференцій EdCamp у різних куточках України. Формат заходу в кожному селі та місті залежить від безпекової ситуації. Але більшість орієнтована на офлайн-зустрічі. Тож у цьому матеріалі ми зібрали корисності з подій у Запоріжжі, Баранівці (Житомирська область) та Чернівцях.
Довідка: Громадська організація «ЕдКемп Україна» допомагає в організації різних заходів на підтримку освітянства. Магістральні (не)конференції — це заходи, які відбуваються в різних регіонах та об‘єднують з вчительським колом відомих стейкхолдерів/ок української освіти (наприклад, освітнього омбудсмена, представників Міністерства освіти і науки тощо).Такі заходи отримують повну підтримку «ЕдКемп Україна»: фінансову та організаційну (усі необхідні для проведення заходу друковані матеріали). А ще після закінчення (не)конференції учасники й учасниці можуть отримати сертифікат про підвищення кваліфікації.
Невіднятна частина, яка об‘єднує всі регіональні (не)конференції — особлива сесія від команди EdCamp Ukraine. Цього року двогодинна сесія присвячена пошуку практичних кроків, які допоможуть об‘єднати громаду та відновити освіту в кожному регіоні. Про неї ми розповідали в першому матеріалі серії.
А ще там ви можете прочитати такі цікавинки:
- як маленька грузинська школа перетворилася на інноваційну та впроваджує шкільне самоврядування за допомогою безлічі проєктів;
- як зробити уроки фізкультури сучасними та цікавими для дітей;
- як за допомогою підручних предметів зробити навчання малечі цікавішим та ефективнішим;
- як можна заохочувати дітей до вивчення історії та української культури: пісень, одягу, рецептів, побуту тощо (на основі проєкту «Баба Єлька»);
- що таке універсальний дизайн і навіщо він освіті (й не тільки).
Педагогічна магія в Чернівцях
Якщо хочеться змін в освіті, беріть методичну паличку та дійте. Дива трапляються там, де в них вірять та намагаються їх втілити. У цьому впевнені організаторки (не)конференції в Чернівцях. Вони створили тематичний захід з дрібкою магії: в атмосфері освітнього Ґоґвардсу спільнота обговорювала реалії, перспективи та виклики сучасної української освіти.
Подія не обійшлася й без майбутніх освітянок — студенток Чернівецького педагогічного коледжу, в якому відбувалася (не)конференція.
«Ідея виникла спонтанно. Ми усі віримо в дива, особливо під час повномасштабного вторгнення рф, добро бореться зі злом. Ми вирішили, що це має бути Ґоґвардс, адже добро завжди переможе. Крім того, цьогоріч виповнюється 25 років від появи книжки Джоани Роулінг про чудового хлопчика Ґаррі Поттера. Навіть символічним є те, що в Ґоґвардсі було чотири факультети, і в нашому коледжі — чотири відділення: початкова, дошкільна освіта, музичне мистецтво та фізична культура й спорт», — розкриває задум події Валентина Сеничак, координаторка події, завідувачка шкільного відділення, вчителька-методистка Педагогічного коледжу ЧНУ імені Ю.Федьковича.
Ще однією родзинкою заходу стали різноманітні руханки: кінезіологічна гімнастика, танцювальна-рухова терапія та співоча «В‘язанка веснянок».
«Ми хотіли зробити таку собі легенду, зацікавити людей інакше, ніж просто форматом (не)конференції. Тому кожна деталь доповнювала картину. Наприклад, кожному спікеру і спікерці ми подарували чарівні палички. Їх власноруч виготовляє 13-річна дівчинка з Сумщини, частину прибутку вона переводить на Збройні Сили України, підтримуючи наших захисників та захисниць», — додала інша координаторка Яна Петльована.
Психологічний «Патронус», або як зберегти світлу душу в темні часи
Стан хронічного стресу та мультиоб'ємна травма — теперішні умови, в яких ми вимушені жити. Приємні раніше речі та приділення часу собі сприймаються як не на часі. Аби не вигорати, зберегти в собі світло та підживлювати внутрішні ресурси, психологиня Альона Головіна радить не відкладати життя на потім. На mini-EdCamp Chernivtsi фахівчиня поділилася техніками, які допоможуть запалити внутрішній вогник позитивом.
Психологічне зілля. Інструкція приготування
- Візьміть аркуш паперу та запишіть 5–10 слів, які у вас викликають підняття настрою, азарту й енергії.
- На іншому аркуші намалюйте ємність для чарівного зілля (форма, розмір та розміщення на аркуші — за бажанням заклинача/ки). Краще «чаклувати» різноколірними олівцями, фломастерами тощо.
- Зобразіть у ємності слова, написані на першому аркуші, у вигляді символів або предметів (у формі таблетки, цукерки тощо).
- Напишіть на аркуші поряд із зіллям мету, бажання або мрії, які прагнете втілити.
- Уявіть, як випиваєте особистісне зілля з ємності.
«Наша душа живе символами, кольорами. Їй складно сформувати (внутрішні прагнення — ред.) у слова. Коли ми записуємо на папері приємні речі (зазвичай люди пишуть про радість, щастя, мир, натхнення, кохання тощо), ми активізуємо ці стани всередині себе, робимо крок, щоби покращити настрій. Бажано ще прописати назву зілля, як та в яких обставинах його приймати. Ресурс — це те, що додає нам сил тут і зараз. Таке метафоричне зілля може додати ресурсу, коли його бракує, і бути постійно під рукою», — пояснює Альона Головіна.
Цю техніку експертка радить використовувати як на уроках з учнівством, так і вдома батькам із дітьми.
Пошук власного «Патронуса», або вибір тотемної тварини
У серії книжок про Гаррі Поттера кожен з героїв мав особистого магічного охоронця у вигляді певної тварини, який викликався заклинанням «Експекто патронум» та захищав від дементорів (у Герміони це була видра, у Гаррі — олень, а в Рона — тер‘єр). У реальності також можна обрати власну тотемну тварину. Навіщо? Для самодопомоги.
Як визначити свого тотемного звіра чи птаха? Можна скористатися асоціативними картками з образами тварин та прислухатися, яка з них вам ближча. Якщо цю техніку ви застосуєте після метафоричного зілля, подумайте і зафіксуйте, хто першим уявився. Ще один варіант — просто загуглити фото тварин або птахів і з-поміж світлин зрозуміти, яка найбільше викликає інтерес, притягує увагу.
«Коли трапляється щось недобре, стає важко, напружено або страшно, можна уявляти себе у вигляді цієї тварини, ніби закликати її до допомоги, щоб легше проживати те, з чим ми зіштовхуємося сьогодні. Завдання – довіритися собі та дивитися на картинку доти, поки вона з вами не “заговорить”. Зазвичай в цих картинках є дуже ресурсні послання. Звісно, ми обираємо не просто будь-яку тварину, а звертаємо увагу на ту, якостей якої потребуємо (легкості, рішучості або інші риси). Важливо зрозуміти, чим цей звір нам може сьогодні допомогти як ресурс. Якщо ваш вибір паде на єдинорога — подумайте, які якості вам потрібно розвивати, щоби підтримати внутрішню тварину», — радить експертка.
Варто пам‘ятати: те, як дорослі реагують на поточні події, що транслюють впливає на дітей і те, як вони проживають ці непрості часи. Це ще одна причина не забути піклуватися про себе та власний психологічний стан.
Освітній компаньйон на шляху до розвитку
Підвищення кваліфікації для педагогів — не просто спосіб саморозвитку, а й законодавча вимога та важлива складова концепції НУШ. Згідно з нормативними документами, освітяни мають впродовж п‘яти років витратити щонайменше 150 годин на професійний розвиток. При цьому педагогічне коло вільне у виборі, де проходити навчання за державні кошти (як у закладах післядипломної освіти, так і громадських організацій й осіб-підприємців).
У червні 2021 року в Україні запрацювала Національна платформа можливостей професійного розвитку педагогічних працівників «EdWay». Це унікальне місце, де зустрічаються ті, хто хочуть розвиватися, і ті, хто хочуть навчати й ділитися досвідом.
Наразі на платформі зареєстровані понад 34 тисячі користувачів/ок. Ресурс підтримує освітянство, зокрема, у пошуку та виборі курсів, а також сприяє розбудові партнерського середовища й дає можливість надавачам освітніх послуг презентувати свої програми та збільшити аудиторію.
«Цей інструмент — насправді освітній компаньон, який допомагає шукати, зберігати корисне, супроводжує на процесі підвищення кваліфікації. ЕдКемп у своїй меті підтримує освітян та освітянок до взаємного обміну досвідом. Якщо людина є експертом/кою в певному напрямку, має професійні досягнення й досвід та може ним поділитися, вона може створити програму підвищення кваліфікації. І таким чином інші знову ж збагачуватимуться й розвиватимуться», — розповідає Оксана Дегтярьова, фахівчиня з управління проєктами та програмами EdCamp Ukraine.
На платформі вчительство може будувати індивідуальний напрямок розвитку, знаходячи курси з різних предметів або компетентностей, та отримати документи про успішне опанування програми (до речі, аби отримати сертифікат про підвищення кваліфікації, відвідавши один з mini-EdCamp‘ів, потрібна реєстрація на платформі EdWay). Проходження курсів саме на платформі поки не доступне. Це така собі інтерактивна дошка оголошень, де зібрані усі актуальні в країні програми з оцінками від тих, хто пройшов навчання.
Також сервіс корисний і для адміністрації навчальних закладів, адже є можливість відстежувати процес підвищення кваліфікації працівників/ниць.
Минулого року розробники програми почали працювати над розширенням функціонала сервісу. Через повномасштабну війну оновлення почалося пізніше, ніж планувалося.
Зокрема, мова про внутрішню систему комунікації між користувачами/ками платформи.
«Це буде на кшталт соціальної мережі, коли можна обмінюватися повідомленнями всередині системи. Щоби наразі зараз комунікувати, колеги повинні виходити за межі платформи(наприклад, через електронні листи). Також запрацює система сповіщень, які дозволять відстежувати на платформі новини, оновлення (наприклад, підтвердження заявки на навчання)», — пояснює спікерка.
Ще один з нових інструментів, який наразі тестується, — лічильник, який обраховує кількість витрачених годин на підвищення кваліфікації у міжатестаційний період (наприклад, згідно з нормативними документами, вчитель/ка має набрати за п‘ять років 150 годин підвищення кваліфікації, вихователь/ка дошкільного закладу — 120 годин).
«Ми хочемо зробити платформу глибшою, щоби вона дозволяла пройти цифровий шлях підвищення кваліфікації від А до Я. Починаючи від самооцінювання, тобто визначення та рекомендації напрямків, в яких людина буду розвиватися професійно. Далі — вибір програм підвищення кваліфікації, які будуть задовольняти освітній попит користувача/ки. Третє – фактично подання заявок. Ми мріємо про можливість створення онлайн-курсів саме на платформі. Людина подаватиме заявку, навчається на Edway, тут же отримує сертифікат і веде архів свого підвищення кваліфікації. Тобто має кабінет, де зберігаються пройдені програми та наявний лічильник годин навчання. І можна буде сформувати звіт, скільки курсів завершені, за якими напрямками та які компетентності були прокачані», — ділиться планами оновлення експертка.
Безбар‘єрна освіта в НУШ
Вже в друге Запоріжжя зібрало небайдужих освітян/ок на регіональній (не)конференції (які ще бувають заходи EdCamp-спільноти, чим вони цікаві й чим відрізняються, ми розповідали в першому матеріалі). Більшість гостей приїхали з Запорізької, Дніпропетровської, Київської та Одеської областей. Цьогоріч будувалася навколо теми безбар‘єрності та інклюзивності в розрізі Нової української школи (НУШ).
«Наш заклад понад десять років працює з дітьми з особливими освітніми потребами. У тому числі й у спеціальних, також в інклюзивних класах. Під час повномасштабної війни особливо гостро постала проблема, як в умовах воєнного стану організовувати якісний освітній простір для всіх учнів й учениць незалежно від форми здобуття ними освіти. Тому фактично вся школа, колеги почали працювати над цим проблемним питанням, знаходити ефективні форми і методи роботи з дітьми з ООП.
Друга проблема, над якою ми два роки працюємо — перехід дітей, що навчаються за НУШ, з четвертого класу до п‘ятого. І нам не просто необхідно реалізовувати концепцію Нової української школи, а й адаптувати її для учнів/ниць з особливими освітніми потребами. Адже адаптація дітей до середньої школи і так важка, усі діти по-різному її переносять. Узагальнивши весь досвід, ми й вирішили подати заявку на проведення mini-EdCamp», — поділився Артем Дудка, вчитель початкової школи та інформатики Запорізької загальноосвітньої школи № 75, голова ГО «Освіта без умов».
Корекційні педагоги/ні ділилися розробками, зокрема, з вчителями/ками конкретних предметів щодо організації інклюзивного простору. Також прямо на заході формувалися експертні майстерки з-поміж присутніх гостей. Ще однією родзинкою була панельна дискусія у дещо нетрадиційному форматі. Думками ділилися не тільки запрошені експерти/ки, а й глядацьке коло. Учасники й учасниці заходу в групах обговорювали проблемні питання та шукали шляхи вирішення, а потім свої доробки презентували експертам, які брали участь в дискусії. Проблемні питання для обговорення виокремили організатори на основі відповідей, які писали охочі відвідати захід у формах реєстрації.
Країна з рівними можливостями для всіх: як втілити в реальність
Безбар’єрність — це філософія суспільства без обмежень, в якому забезпечуються рівні права та можливості для всіх людей у самореалізації, зайнятості, пересуванні, сервісах, здобутті освіти, спілкуванні, дозвіллі, розвитку.
З травня 2021 року в Україні впроваджується Національна стратегія із створення безбар‘єрного простору. Вона була розроблена в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської та розрахована до 2030 року.
«Національна стратегія є результатом роботи представників органів влади, громадянського суспільства, експертів/ок. До неї кожного року розробляється план заходів. Напрямки Нацстратегії покривають профільні міністерства. На жаль, через повномасштабне вторгнення російської федерації план на 2022—2023 рік виконаний лише частково і багато проєктів заморозилися. Наприклад, аеропорт “Бориспіль” мав стати методичним прикладом для інших аеропортів країни у впровадженні безбар‘єрності», — каже Ніна Мацюк, зовнішня експертка з питань інклюзивності ГО «Безбар’єрність».
У квітні уряд затвердив план заходів, які мають бути реалізовані до кінця 2024 року. У списку — 360 ініціатив. Серед них — забезпечення громад шкільними автобусами, розвиток та підтримка Всеукраїнської школи онлайн, облаштування в закладах освіти укриттів, ухвалення закону «Про освіту дорослих». А також — розвиток платформи Дія.Цифрова освіта, яка крім навчальних курсів для людей матиме «симулятор професій»
Шість напрямків безбар‘єрності
Фізична. Усі об’єкти фізичного оточення повинні бути доступні для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак. Зокрема, власні помешкання людей, прибудинкова територія, громадський транспорт та зупинки, культурні інституції, освітні заклади, магазини, театри тощо.
Інформаційна. Люди незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей повинні мати доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій. Зокрема, шрифт Брайля, крупношрифтовий друк, звуковий опис (тифлокоментування), переклад жестовою мовою, субтитрування, формат, придатний для зчитування програмами екранного доступу, формати простої мови, легкого читання, засоби альтернативної комунікації. Також тут ідеться про спрощений доступ до діджиталізованих та аналогових державних соціальних послуг.
Цифрова. Швидкісний Інтернет, публічні послуги та публічна цифрова інформація мають бути доступними для всіх суспільних груп.
Суспільна та громадянська. Ідеться про рівні умови участі в житті громад та держави для всіх людей, об‘єднань або ж окремих суспільних груп. А також — про інклюзивне середовище як передумову для участі у всіх формах суспільного життя та громадської активності. Зокрема, рівний доступ до виборчих процесів, спортивних змагань, культурних заходів, можливості для творчої реалізації та інше.
Освітня. Створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей.
Економічна. Всі громадяни незалежно від віку, статі, сімейного стану чи стану здоров’я мають умови та можливості для працевлаштування, отримання фінансових та інших ресурсів для заняття підприємництвом чи самозайнятістю.
Як спілкуватися коректно та пояснювати складні речі простими словами
Одним з перших продуктів, створених в рамках Нацстратегії, став «Довідник безбар‘єрності». Він містить декілька розділів, у яких простою мовою пояснюються різні поняття (що таке стереотипи, інклюзія, толерантність, соціальне відторгнення, універсальний дизайн тощо) та принципи безбар'єрного спілкування. Також у довіднику можна перевірити, чи коректно вживати певні слова стосовно людей з різними ознаками. А ще є календар з важливими датами, визначними та пам‘ятними днями, на які варто звернути увагу. У розділі пояснюється, для чого їх запроваджено, як потрібно відзначати та коли привітання є недоречними. Крім того, наразі експерти працюють над розділом щодо того, як коректно комунікувати з військовими та ветеранами/ками війни.
Ще одна корисна річ для вчительства та батьків — книжка «Світ без меж». Вона дає прості відповіді на складні запитання про людську різноманітність та інклюзію. Наприклад, чому деяким людям потрібна собака-поводир, що таке аутизм, чому слова “глухий” та “німий” — образливі тощо.
«Через те, що в Україна раніше не мала інклюзивного середовища, у дорослих могли не сформуватися відповіді на дитячі запити. Діти розвиваються, пізнають світ, бачать навколо різних людей і відповідно в них виникають запитання. А дорослі часто не готові пояснити, тож ця книжка стане класним помічником», — додає спікерка.
Видання є в електроному вигляді, у шкільних бібліотеках, також книжка доступна у продажі.
Синергія досвіду в Баранівці
Ця магістральна (не)конференція стала першою на теренах Житомирщини. Поділитися досвідом та здобути нові знання, а також обговорити, як партнерство підвищує якість освіти в громаді зібралися понад 250 освітян/ок регіону.
«Наша громада — середньостатистична в Житомирській області, зі своїми потребами, як, мабуть, будь-яка сільська громада в Україні (дороги, організація підвозу учнівства до опорних закладів тощо). Тема події якраз спрямована на пошуки подолання цих проблем, зокрема, розвиток вчительства та підвищення конкурентоспроможності педагогів/инь сільських закладів освіти. Тому намагалися знайомити спільноту з кращим досвідом», — розповіла координаторка заходу Оксана Воробей.
Важливою частиною події стала акція на підтримку тих, хто наближає нашу Перемогу.
Музичних барв події додав ансамбль скрипалів, запрошений з місцевої школи мистецтв. А творчу складову події доповнили майстерки. Зокрема, кляксографія, яка зібрала позитивні відгуки. Охочі занурювали в фарби повітряні кульки, а потім притискали до аркушів паперу, створюючі своєрідні картини. А ще на заході була команда місцевого шкільного соціального підприємства, яка виготовляла принтовану продукцію.
Організувати подію допомогло учительське коло Баранівського ліцею № 1 на чолі з директором закладу Віктором Присяжнюком.
Як зробити уроки фізики (й не тільки) цікавішими
Сучасні досягнення науки та техніки потребують сучасних уроків та інноваційних технологій викладання. Різноманітні онлайн-інструменти здатні зробити цікавим нудне виконання вправ, підвищити мотивацію та інтерес дітей до навчання. А ще вони допомагають вчительству виходити за рамки підручника, економити час на підготовку до занять та моделювати процеси, недоступні для спостереження в школі. Такої думки дотримується вчителька математики та фізики Леся Свінцицька. Педагогиня розповіла, які інструменти вона використовує на уроках з учнями й ученицями 7-9 класів. Ці технологічні помічники стануть в пригоді й викладачам/кам з інших предметів.
PHET INTERACTIVE SIMULATIONS. Це безкоштовний ресурс інтерактивних симуляцій, заснований у 2002 році лауреатом Нобелівської премії Карлом Віманом. З його допомогою можна наочно показати, наприклад, як працюють фізичні закони та змоделювати фізичні явища. Наприклад, як заломлюються промені в лінзі або відбувається дифузія (як молекули однією речовини проникають в іншу).
Jamboard — цифрова інтерактивна дошка, розроблена Google для спільної роботи онлайн. Наприклад, її можна застосовувати як презентацію або створювати завдання для виконання у групах (наприклад, на відповідність)
Wordwall. Це багатофункціональна програма для створення інтерактивних та друкованих матеріалів: ігрових завдань, вікторин, тестів тощо. Корисність інструменту також полягає в тому, що в ньому можна подати одну й ту саму вправу різними способами.
Wizer.me. Цей сервіс дозволяє створювати інтерактивні робочі аркуші, які можна використовувати при дистанційному навчанні (як для домашніх робіт, так і роботи в класі). По-суті у вчительства є можливість змоделювати власні спеціалізовані зошити з предмету, тільки цифрові (обрати стиль оформлення, вбудувати відео, додати таблицю тощо). Також можна скористатися готовими напрацюваннями.
Google Презентації. Цей сервіс буде корисним для командної роботи та виконання проєктів в реальному часі. Учитель/ка може запропонувати класу створити презентацію під час опанування теми (наприклад, про електростанції України).
Події відбулися завдяки підтримці Save the Children in Ukraine та Education Cannot Wait #ECW. Позиції партнерських організацій можуть не збігатися з поглядами, викладеними в матеріалі.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
