Сім’я акторів-лялькарів Павла Савєльєва й Дарини Кушніренко, разом із синами — 16-річним Захарієм і 10-річним Ігнатієм, розігрують історію про Різдво й нинішній воєнний час у деокупованих громадах Харківщини.
З мобільним різьбленим будиночком вертепу вони вже побували в містечках і селах Ізюмської, Балаклійської та Дергачівської громад. Примітно: ідея та будиночок зʼявилися ще до повномасштабного вторгнення.
«Я викладач університету імені Котляревського з технології виготовлення театральної ляльки. Перший тиждень після вторгнення минув, ми трошки оговтались і зі студентами треба було починати працювати. Я зайняла куточок вдома, поставила перед собою камеру, проводила уроки в «зумі», а студенти знімали це на відео. В запису на фоні ми підставили музику, бо в оригіналі там лунають вибухи. Найпростіша лялька, яку можна створити — це вертепна лялька. І зараз ті ляльки, що зʼявляються в першій частині Вертепу — саме ті, що я тоді створила зі студентами», — розповідає Дарина.
Глядачам показують спочатку біблійну історію народження Христа в яслах, а потім починається сатирична комедія.
У ній головними персонажами є: волонтер, народний депутат, корупціонер, окупанти, бойові дрони, бабця з огірками та промінь надії.
Та головний герой — Козак, який прийшов з класичного вертепу і пірнає в сучасність у вигляді українського військового.
«Діти, які сидять в першому ряду — це і є промінь надії. Ти до них виходиш, співаєш, а вони посміхаються, очі світяться, намагаються підспівувати. Це дає віру в майбутнє», — розповідає Дарина.
Другу сюжетну частину родина креативила та репетирувала на ходу: адже основна робота має тривати, але й ніщо не зупинить вертеп час якого настав. Вигадували в трамваях, поміж репетиціями і вдома. Зазначимо, що створювалась вистава під час резиденції у Польщі.
Глядацька реакція вельми строката: під час сцени з депутатом лунає гучний сміх, а в момент колядок ллються щирі сльози.
Грають в укриттях, пунктах незламності, школах, навіть в ДК, але під час тривоги виставу переривають.
У січні родина має здійснити декілька виїздів. Можливо колись відвідають Польщу, втім зараз митці кажуть, що відчувають себе необхідними саме на Харківщині, де діти та дорослі такі спраглі мистецтва, українського слова, пісні, традиції та віри.
Розмову з родиною можна прослухати на радіо «Накипіло».
Щось цікавеньке чи добре. Добірка матеріалів від «Накипіло»
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
