Інтерв'ю з Ігорем Тереховим: Харків за рік після повномасштабного вторгнення    

Рік тому в студії Радіо «Накипіло» ми розмовляли з мером про безпеку міста, готовність Харкова до можливої збройної ескалації з боку рф. Сьогодні з Ігорем Тереховим ми пригадали початок масового вторгнення, обговорили відбудову та пов'язані з нею корупційні ризики, відшкодування майна та багато інших питань.

Про минулорічну розмову та впевненість мера, що не буде повномасштабного нападу

«Бачите, зараз ми уявляємо війну в місті, бачимо руйнування, які є, і це жахливо».

Як змінився Терехов за рік та як, на його думку, змінилися люди

«Я почав розмовляти українською мовою».

Після 24 лютого Ігор Терехов продовжив вести офіційний Telegram-канал та робити офіційні звернення російською. У листопаді уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь оштрафував мера Харкова за використання російської мови в ефірі національного телемарафону. Пізніше мер заявив, що під час офіційних виступів використовуватиме українську, водночас із харків’янами має намір продовжувати спілкуватися російською. З 30 грудня на Telegram-каналі Терехова повідомлення публікуються державною.

«Коли ви йшли містом раніше, з вами віталися “Добрий день”. Зараз — “Доброго дня”, “Вітаю” все частіше. Це насправді ментальність Харкова. Можливо, далі люди говоритимуть з тобою зараз “слобожанською” мовою, але вітаються по-українськи. І це ознака змін».

«Неможливо було не змінитися, кожен змінився. Чи було страшно — так. Усім було страшно. Перші дні війни — авжеж, як інакше. Це нормальне явище. Найстрашніше — коли над тобою летять літаки, СУшки: це запам‘ятав на все життя. Але не важливо, чи страшно. Як виходиш з цієї ситуації, ось це важливо».

«Починаючи з перших днів війни, з укриття людей в метрополітені, ми відчували родинну підтримку один одного. Це дуже важливо. Ми стали за цей час ставитися чутливіше один до одного, і це головне».

Про виїзд з Харкова за рік великої війни та відчуття дома

«Перші місяці не виїжджав, а потім — декілька разів. Перша поїздка була до Києва: була нарада, мені було потрібно знаходитися там, це стосувалася оборони міста. Потім була далека подорож до Ужгорода (машиною їхав до Києва, там пересів на потяг) на зустріч з Ліонелем Фостером».

«Коли ми евакуювали людей з Північної Салтівки, із селища Жуковського, з П'ятихаток, Рогані, дуже багато людей під обстрілами не вважали, що потрібно евакуйовуватися. І це харківська ментальність, я так вважаю. Люди прив'язані до своїх домівок, до міста. З одного боку це не може не радувати, а з іншого — коли є небезпека, загроза, потрібно евакуюватися, ходити в укриття, бомбосховища».

Про перші хвилини вторгнення 

«Прокинувся від звуків. Які були почуття? Знаєте, не було страху, тривоги, але було нервове відчуття, що почалася війна. Я побачив вибухи, зарево, дзвонив телефон, і я не міг відповісти, бо не проходили дзвінки. Мій 15-річний син спав в іншій кімнаті, я його розбудив. Він спитав, що сталося. Я кажу: “Війна почалася, збирайся”». А потім все відкинув, і працював. Думати вже не було часу».

«Тоді (у перший день — ред.) в метрополітені на всіх станціях було десь 150 тисяч, і вони евакуйовувалися на вокзал тунелями метрополітену, бо були дуже налякані та не могли вити на поверхню».

Припущення мера щодо історії з екскерівником СБУ Харківщини Романом Дудіним, підозрюваним в тому, що 24 лютого він почав шкодити обороноздатності та державній безпеці

«На мою думку, це зрада. Ці кроки, які робив тодішній очільник СБУ в Харківській області, на мій погляд, неспонтанні. Це цілеспрямовані кроки, які були націлені, аби в Харкові була змінена влада, у місто зайшли російські війська. На мій погляд, це цілеспрямована зрада, яку він чинив».

Про проїзд у метро

Проїзд у транспорті поки залишиться безкоштовним, «наскільки вистачить можливостей».

«Ми зараз все дотуємо з міського бюджету. Важко — так. Чи буде це довго? Доки вистачить можливостей — будемо робити. Коли не вистачатиме, і я розумітиму, що баланс бюджету не може цього витримати — я вийду до людей і скажу відверто про це.

«Крім того, я зараз працюю з економічною моделлю: як оптимізувати бюджет Харкова, щоби проїзд був у допустимих рамках».

Щодо того, аби зробити оплату для тих, хто хоче сплачувати, мер сказав: «Подивимося на це».

Про роботу комунальних служб

«З 25 лютого ми почали прибирати місто, під обстрілами вивозити сміття. Були люди, які відмовилися працювати, але небагато».

«Коли був приліт до університету міського господарства, десь біля 12 чи 13 години зібралися багато людей, які прийшли та дивилися, що ми робимо, що сталося. Коли люди бачать, що працюють комунальні служби, розбираються завали разом із ДСНС, вичищаються дороги — це, знаєте, життя. І це дуже важливо». 

«Дуже багато людей приєднувалися до комунальних служб, щоби прибирати місто, розбирати завали навіть у перші дні війни. Коли люди жили в метрополітені, багато з них підходили і казали: “Дайте роботу, ми будемо безкоштовно працювати”».

Чому не оголошуються втрати 

«Можливо порахувати (кількість — ред). Я не буду і зараз говорити про цифри, бо є певна етика, якої ми повинні притримуватися. Після нашої Перемоги озвучимо».

Про ситуацію щодо поховання у траншеї на 18-му цвинтарі у перші дні великої війни

«Перепоховання відбувається частково, бо потрібно зробити ДНК-експертизу на кожного, а це такий (тривалий — ред.) процес. Частину ми перепоховали, будемо перепоховувати всіх. Що стосується директора комунального підприємства, який це допустив, — він звільнений».

Про перейменування вулиць 

«Ми зараз будемо перейменовувати частину вулиць, і будемо представляти громадськості для обговорення. Це стосується вулиць, які носять, на жаль, російські назви. Ми ретельно проробили, які (варіанти — ред.) назв ми бачимо, що потрібно змінити. Ми домовилися таким чином, що не будемо всі вулиці разом перейменовувати».

«Що стосується наших Героїв — закінчиться війна, ми переможемо. Вже зараз є герої, які загинули, на жаль, віддаючи життя за Перемогу, за наше майбутнє. Авжеж, будемо їхню пам'ять увіковічнювати. Подивимося: які саме вулиці, які пам'ятні дошки».

Чи є міська програма підтримки родин загиблих (військових та цивільних)

«Це функія держави, і ми не можемо дублювати ці функції. Це не міський бюджет. Як і щодо руйнування житлових будинків. Ми повинні розуміти, що це теж не міський бюджет».

Про збитки від обстрілів та відновлення

«135 будинків, з яких у 66 були значні руйнування, ми відбудували. Це робиться за кошти міського бюджету, десь є субвенція, надана державою. Тут не можна казати, що тільки міський бюджет чи державний братиме все навантаження. Ми підраховували: наразі є понад дев'ять мільярдів доларів збитків. Який бюджет це витримає?».

Як відновити зруйноване чи пошкоджене під час війни житло

«У нас є відповідальні будівельні компанії, це не єдина кампанія, а всі будівельники, які є в місті. Практично ніхто з них не поїхав».

Про корупційні ризики під час відбудови

«Вважаю, що повинно бути все прозоро. Що стосується корупційних ризиків — вони, безумовно, є. І контроль суспільства — привітаю, контроль з боку міжнародних фінансових інституцій — обов'язково. Я вважаю, чим пильнішим буде нагляд, тим менше корупційних ризиків». 

Про комунальні платіжки

«Поки це навантаження на міський бюджет, він не безрозмірний. Є можливість в якихось об'ємах — сплачуйте, будь ласка. Бо це ті кошти, які повернуться у вигляді того, що можна безкоштовно їздити». 

Про бізнес та наповнення міського бюджету

«Бізнесу вдячний. Навіть коли вони переїхали та в інших містах відкривають бізнес, вони сплачують податки в Харкові. І це наша з ними спільна відповідальність і домовленість. Вони бачать, що відбуваються в місті, та підтримують. Я вдячний за їхню позицію, бо це важливо, коштом цього місто живе та працює. Крім цього, є податки, якими насичується бюджет міста. Балансуємо. Важко, але витримаємо».

Про відновлення пам'яток архітектури

«Є певний документооборот, потрібно отримати узгодження, щоби приступити для ремонту того чи іншого будинку, коли він є пам'яткою архітектури. Є погодження, які ми отримуємо. Є погодження, які ми зараз не отримаємо: бо експертні висновки — це процес, яким може затягнутися, і тоді ми консервуємо ці будинки».

«На вихідних я провів розмову з Мустафою Найємом (керівником новоствореного Агентства відновлення та розвитку інфраструктури — ред.), і ми домовилися, що у пріоритеті — Харків. Він зараз шукає гроші міжнародних фінансових установ, і частину будинків ми вже включили в план відбудови міста. Це стосується пам'яток архітектури».