3 травня 1897 року народився український режисер і актор Януарій Бортник. Його вишуканий артистизм прикрасив Харків між двома світовими війнами. Януарій мав оригінальний режисерський стиль, співпрацював із Лесем Курбасом та ставив видовищні спектаклі на великих сценах.
Із Курбасом юний режисер познайомився у Тернополі. Бортник із великим ентузіазмом вступив до трупи Леся. Колеги згадували, що він мав проблеми з дикцією, але за порадами акторів робив вправи із камінчиками у роті, і поступово виправив дикцію.
З часу заснування мистецького об'єднання «Березіль» Бортник став режисером його драматичної студії, а згодом Курбас запросив Януарія поставити комедію «Шпана». Так відбулося розкриття таланту режисера. Він запровадив жанр вистави-ревю у мюзикхольному стилі. Прем'єра відбулася на сцені «Березоля» 20 березня 1926 року, ревю мало великий успіх і довго не сходило зі сцени.
Після аншлагів Лесь Курбас запропонував Бортнику очолити перший в Україні професійний театр малих форм «Веселий Пролетар». Бортник привнес у театральне мистецтво Харкова чимало цікавого: дивовижні перевтілення акторів, репертуар, незвичайні форми, пластику. «Веселий Пролетар» став модерновою методичною майстернею. У театрі панувала творча атмосфера, його репертуар складався з різноманітних сценічних творів: це були і трагічні драми, і побутові нариси, і анекдоти.
На початку 1930-х років Януарій Бортник покинув «Веселий Пролетар» і розпочав блискучу кар'єру в Харківській державній музкомедії. Його вистави були різнопланові, футуристичні, хоча й висвітлювали актуальні події й проблеми.
Та жорна сталінських репресій не оминули талановитого режисера. Життя Януарія Бортника завершилося трагічно. На піку яскравої театральної кар'єри він був звинувачений у націоналізмі, і в 1938 році його розстріляли. Талановитий українець, як і більшість наших митців у ті часи, став жертвою радянських репресій і знущань. Проте це не знищило пам'ять харківців про нього.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
