Бойовий медик 113-ї бригади тероборони «Луна» з першого дня повномасштабного вторгнення росії стала на захист Харкова. Жінка попросилася медиком до підрозділу, в якому був старший брат.
«Ми з Дімою пішли разом воювати. А 2 березня брат загинув під час бомбардування Харкова російськими літаками… Це була невимовна трагедія. Знаєте, до 24 лютого я жодного разу не брала зброї до рук. Коли вчилася стріляти з РПГ, спершу ніяк не виходило опанувати цю зброю. «А ти уяви щось на місці мішені», — сказав мені інструктор. Я уявила пілота, який скинув бомбу на Харків. Бомбу, яка вбила мого брата, мирних харків’ян, зруйнувала житлові будинки. Після цього я поцілила в мішень безпомилково», — говорить «Луна».
За словами медика, вона, як і більшість її знайомих у Харкові, до 24 лютого розмовляла російською.
«А от з цього дня немов відрізало, спілкуюся лише українською. Багато містян переходять на рідну мову. Адже не хочуть ідентифікувати себе з росіянами, які принесла нашому місту й іншим містам і селам України багато горя», — зізнається «Луна».
Медик додає: «На нашу країну напав ворог. Тому війна – це справа кожного. Незалежно від того, чоловік ти чи жінка. Я прийшла на війну, щоб допомагати бійцям, рятувати життя, зробити все, щоб їм було легше».
«Я стала жорстокішою»: інтерв'ю з військовослужбовицею та мамою Яною Сахно
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
