События

Архітектурно-бюджетні ігри з культурною спадщиною

  • Сергій Прокопенко, Діана Руда, Анастасія Миц
  • Сергій Прокопенко, Діана Руда, Анастасія Миц
  • 28 июня
  • 2047

Міста конкурують за увагу до себе. І це не лише Прага, Відень чи Будапешт, а й квартали в Бостоні, а й ревіталізовані в Лондоні, а й креативні парки в Лодзі, які дають можливість туристам і мешканцям насолодитись сучасним урбан-стилем.


Харкову важко похвалитися кількістю архітектурних пам’яток. Здавалося б, менша кількість пам’яток потребує й меншого фінансування для реконструкції та утримання. Але фахівці покажуть десятки історичних будинків у занедбаному стані. Проте місцева влада здобутками вперто називає парк Горького і клумби та фонтани.

Ми спробували розібратися зі збереженням архітектурної спадщини міста, але не уявляли собі масштабів проблеми. Тому вважатимемо цей матеріал спробою розібратися лише з декількома об'єктами спадщини.

Екшн «Історичний музей» – скільки «красиво і функціонально» коштувало бюджету

Будівля Харківського історичного музею імені Сумцова (найбільша музейна будівля в місті) стала своєрідною «матрьошкою» перманентних проблем.

Почалося все з того, що до Євро-2012 харківська влада вирішила привести до ладу центральну частину міста, зокрема і Історичний музей. Ухвалити будь-яке рішення, яке стосувалося затвердження кошторису на ремонт музею було нескладно: будівля в обласній власності, губернатором на той час був Михайло Добкін, який перебував у дружніх відносинах із міським головою.

Тож кошти в розмірі 10 мільйонів  були виділені без зволікань. Будинок музею пофарбували і прибудували другий скляний фасад.

Так зараз виглядає будівля Харківського історичного музею:

  

«Концепція того, як буде виглядати Історичний музей у майбутньому — це рішення і ідеї  Геннадія Кернеса, так як всі органи архітектурного самоврядування відсутні. Реконструкція проведена неповно і неякісно. До того ж,  скляно-металева прибудова є плагіатом Єврейського музею у Німеччині», – зазначає Дмитро Булах, депутат Харківської обласної ради.

Зі смаками не сперечаються, на відміну від авторського права, але влада з гордістю піарила «чудову з архітектурної та функціональної точки зору» харківську версію історичного музею. Екзотичний зовнішній вид відрізняє споруду від усіх музеїв, але «першостоличний» креатив місцевих чиновників чомусь дуже нагадує, і ви можете самі пересвідчитися, Єврейський музей у Берлині.

modulo.net

Але перейдемо до грошового виміру.

Виконавцем «скляного кубу» став «Житлобуд-2», який в цілому мав провести відновлювальні роботи в старій будівлі.
Тут не обійшлося без чергового парадоксу: Департамент капітального будівництва Харківської ОДА вирішив не виконувати договірні зобов’язання, не розрахувався із підрядником, що стало причиною стягнення коштів на користь «Житлобуд-2»у розмірі 13 641 732,51 грн про що більш детально можно прочитати у тексті судового рішення

Блакитно-скляний фасад мав врятувати харківський музей від руйнації, не говорячи вже про начебто креативний та унікальний підхід творців-проектантів. Однак Євро-2012 закінчилось, а згодом щось пішло не так.

Зі слів директора музею Владимира Цигульова, приміщення «руйнується через парниковий ефект, який з’явився внаслідок надбудови: порушена циркуляція повітря, з’являється цвіль, руйнуються стіни та стелі музею».

Тому в листопаді 2018 року, у вищезгаданому Департаменті вирішили виділити 118 мільйонів 987 тисяч грн, зокрема, гроші з обласного бюджету. Також в деяких ЗМІ лунає інформація, що проект реконструкції музею поданий в Державний Фонд Регіонального Розвитку для участі в конкурсі на фінансування.

«На мій погляд, треба виходити з того, чи був потрібен такий коштовний проект, адже ми маємо дисфункціональну споруду, яка руйнує те, що є. На початку 2019 року виділено близько 100 мільйонів з метою ліквідації наслідків цієї реконструкції. Витрачаємо кошти на реконструкцію реконструкції, хоча нагальні проблеми залишаються актуальними», – вважає Дмитро Булах.

Фактично, кошторис обумовлений необхідністю ремонтувати вже ремонтоване. Область втрачає більше ста мільйонів грн на ліквідацію обставин, які створили безвідповідальні посадовців.

Наразі вентиляція у музеї не з’явилась. З формальної точки зору, кошти, що регулярно виділяються та будуть виділятися направлені на певні профілактичні заходи, які не дозволяють споруді далі руйнуватися, проте проблему поки не вирішено.

До того ж скляна прибудова пять років не використовується, хоча планів щодо її функціонування було багато — від експозицій до концерті. 

Отже, 118 мільйонів 987 тисяч гривень. На що б ви витратили ці кошти? Тест

Ще про освіту, менеджмент і закони

До речі, де брати реставраторів? У 2015 році постановою Кабінету Міністрів напрям підготовки фахівців і магістрів «Реставрація пам'яток архітектури та містобудування і реконструкція об'єктів архітектури» було виключено із загального переліку. Здобути вищу освіту в цій сфері зараз не можна. Про це заявив одеський архітектор Анатоль Ізотов.

Справді, цікаво виходить. Ми тут часом просто «плачемо» про збереження нашої архітектурної та історичної спадщини, а кому ж його зберігати, якщо в нас навіть, виходить, не готують професійних реставраторів?

Професійні ВНЗ в Одесі та Харкові силами ентузіастів намагаються зберегти та передати експертизу, і завдяки зусиллями керівництва Одеської державної академії будівництва та архітектури відкривається спеціалізація з реставрації. У Харкові також йде робота над збереженням спеціалізації.

«Але спеціалізація — не спеціальність. Необхідно розширити освітній процес в цьому напрямку і видавати фахівцям дипломи. Спеціалізація ж цього всього і іншого не припускає, а «дає» тільки базові знання. Тому я і закликаю поставити свій підпис під моєю петицією до Президента України», – каже Анатолій Ізотов.

Якщо читачеві дійсно цікаво знайти відповіді, чому архітектурна спадщина зруйнована, то у жовтні-грудні 2018 року експерти мережі здійснила комплексний аналіз проблем у законодавчому регулюванні збереження та управління культурною та природною спадщиною, об'єктом якого стало законодавство України станом на 01 жовтня 2018 року

Метою такого аналізу було виявлення проблем, які потребують вирішення шляхом законодавчого врегулювання та формування конкретних пропозицій із вдосконалення національного законодавства. Документ підготовлено в проекті «Коаліція організацій громадянського суспільства для підтримки громад зі спадщиною», що виконувалось ГО «Агентство з розвитку приватної ініціативи» за співфінансування Посольства Великої Британії в Україні, що надає йому більшої довіри, ніж просто дослідження.

Чи може звичайний громадянин розібратись в цьому хаосі?

Чи може така розрізнена система ефективно працювати і вирішувати проблеми?

Рахуємо гроші в цій непрацюючій системі

Згідно бюджету 2019, на Збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках, здійснення заходів з охорони культурної спадщини, паспортизація, інвентаризація та реставрація пам'яток архітектури, культури та світової спадщини ЮНЕСКО Кабінет Міністрів виділив 429898 мільйонів гривень. Державна архітектурно-будівельна інспекція України має в своєму розпорядженні 188 мільйонів гривень. З урахуванням бюджетів місцевого рівня, спецсубвенцій (як от спроба реконструкції Історичного Музею у Харкові) та грантів, мільйони гривень в рік розтікаються на реставрації сумнівного рівня.

Розмови про пошук рішення тривають. Так, в 2018 в Харкові була здійснена спроба створення інституту громадських інспекторів за ініціативи БО «Благодійний фонд «Харків з тобою» та групи #SaveKharkiv.
Проте ця ініціатива на сьогодні не втілилась у робочий механізм.

Навпаки бюджети охоронного органу постійно спеціально зменшуються щороку, і зараз в Харкові у відділі з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища працює декілька людей з невеликими зарплатами, які звичайно не можуть стояти перед тиском апетитів забудовників та неетичних архітекторів, які не дбають про архітектурну спадщину, намагаючись задовольнити смаки власників.

Маючи більшість в міській раді та не прислухаючись до опозиції, ХМР виводить з балансу пам'ятники, або за допомогою місцевих розпоряджень, або через Київ, про що неодноразово повідомляли активісти.

Мало того, система в Харкові створена так, що департамент містобудування та захисту та збереження архітектурної спадщини знаходяться в одному місці. Тобто і руйнація, і захист живуть в одній системі, постійний конфлікт інтересів та відсутність інструментів впливу в кишенькових бюджетних іграх з архітектурною спадщиною. Це дуже ефективний спосіб уникати відповідальності — розмивати її між структурами, для продовження маніпуляцій із бюджетними коштами.

Тож ми отримали відповідь на запит щодо бюджету на реалізацію культурної політики в Харкові за 2018 рік.

Виходить, що при 480 мільйонному щорічному бюджеті міста на культуру, близько половини бюджету йде на парк горького і лише 3,3 мільйони гривень йде на роботу з оновленням та розвитком культурного спадку міста Харкова.

Чи є це погано? Де зрада?

Харків має загальний бюджет на реалізацію культурної політики 470 мільйонів гривень, з яких майже половина йде на один об'єкт Центральний парк відпочинку.

У часи децентралізації це застаріла практика Радянського Союзу, коли нерівномірний розподіл коштів створює сильний центральний відпочинок та культурний занепад в спальних районах. Це впливає на рівень злочинності, спокою та якості життя взагалі. Адже містяни зацікавлені в якісному культурному відпочинку не тільки в центрі, а й у себе в районах.

На збереження архітектурних пам'яток виділяється бюджет в розмірі 0, і лише розпливчаста фраза про 3,3 мільйони гривень в 2018 році дала нам надію на те, що хоч якісь кошти виділяються у Харкові на роботу з архітектурною спадщиною.

Ми запитали відділ Топоніміки Харківської Міської ради щодо зусиль і отримали наступну відповідь.

Все пользователи


Сподівались побачити тут витрати на просвітницьку діяльність щодо важливості архітектурної спадщини, роботу з важливою спадщиною, але ми бачимо витрати на роботу з фестивалями, про які вже писали ЗМІ.

Рольова гра «Будинок Архітектора»: як фахівці позбутися здобутків

Професійні спілки в Україні по задуму мають бути осередком впливу та контролю на діяльність містобудівних чиновників, своєрідним експерним середовищем.
Спілка Архітекторів не відрізнялась від інших. Після розвалу СССР потреба в контролі відпала, проте інших державних інструментів гуртування не було створено. Тож за першого президента Леоніда Кравчука, спілкам була надана більша автономність та самоврядування, деякий капітал нерухомості, проте вони були позбавлені дотацій з державного бюджету. Були деякі зміни за Леоніда Кучми, так, наприклад, Спілки отримали приорітетне
право на оренду та отримання доступу до державного майна.

Наразі в Харкові Спілка архітекторів має в розпорядженні будівлю особняка за адресою Дарвіна, 9. Керівником є Сергій Чечельницький, донедавна головний архітектор Харкова, який після серії скандалів по забудові, спроби руйнування майдану свободи та ансамблю Держпрома “одороблом”  та навіть смертельного ДТП склав обов'язки і залишився головою Спілки архітекторів. Його посаду зайняла пані Поліванова, що є його багаторічним партнером та постить фотографії зі спільного відпочинку з Чечельницьким у Африці та Індії, зазначають активісти.
Спілка архітекторів розташована у пам’ятці архітектури колишньої будівлі особняка купця Рижова, яка виконана у стилі неоренесансу. Унікальність його була в тому, що це мало не єдиний зразок міської садиби із невеличким парком. Ділянка Будинку Рижова за розмірами 36 метрів в ширину і 100 метрів в глибину між вулицями Дарвіна та Манізера. Будинок з вулиці має візерунчасту металеву огорожу. Фасади одноповерхової частини будинку вирішені в стилі неоренесансу і деталями іонічного ордера. За будинком і знаходився невеликий, але добре спланований і сад з декоративним басейном і альтанкою-ротондою в його кінці.

Нині від саду вціліла тільки альтанка-ротонда. Через  забудову-довгобуд, території садиби зменшилась, паркову зону знищено. Наразі відомо, що нові власники довгобуду альтанку-ротонду реконструюють, але належатиме вона вже іншому будинку.

Якщо так розбирається «на запчастини» будинок Архітекторів, то що можна говорити про інші пам'ятки архітектури? Що можна сказати про саму Спілку архітекторів, якщо вона не може дати ладу навіть у своєму помешканні – пам’ятці архітектури під охоронним номером 166?

Перед публікацією ми зустрілись з Сергієм Сутуловим, одним з директорів Будинку архітекторів, який погодився розповісти нам трохи про цю пам'ятку.

«Коли я прийшов як керівник Будинку Архітекторів в 2003, він був в боргах та його рахунки були заблоковані через внутрішній конфлікт. Щоб вирішити це ми створили додатково до Спілки Архітекторів Комунальне підприємство “Будинок Архітектора” і це дозволило створити централізовану бухгалтерію та розблокувати рахунки. По-суті мене запросили як антикризового менеджера.

Як ентузіаст, усіма силами намагався дати свіжий погляд на управління пам'яткою, адже вірив, що вона може стати центром культурного життя. Саме тому я був одним з ініціаторів створення поруч культурного клубу Churchill, про яке знають майже всі харків'яни.

Також я займався дослідженням та обліком цінностей, які були в Будинку. Мало хто знає, проте в Будинку Архітекторів, є унікальні книгодруки, які коштують тисячі доларів, а також, що дуже цінно — колекції друкованих журналів про архітектуру ледь не з 30-х років — модернізм, конструктивізм, міжнародні журнали та їх архіви. Це має бути величезною цінністю для дослідників. Проте згодом я зрозумів, що серйозної мотивації у Спілки Архітекторів працювати над оновленням пам'ятки не було», – колишній директор Будинку архітектора (з 2003 по 2008) Сергій Сутулов.

Наразі КП «Будинок Архітектора» у реєстрі перебуває у стані ліквідації. У Будинку архітектора, судячи з реклами на його фасаді, орендують приміщення мовні курси і дерматологи. Працює ресторація Manhattan bar, розкішні інтер’єри та дві зали — біла та зелена — здаються у погодинну оренду для фотографів.

Стратегічна гра «Зона історичної забудови» – пошуки того, чого немає

Харків — єдине місто в Україні з відсутнім історико-архітектурним планом. Висотка в старому районі, підпал старої будівлі чи закинуті розтрощені будівлі по всьому центру — норма, на яку харків’яни перестали звертати увагу. Місцева влада під керівництвом Геннадія Кернеса вирішує долі всіх побудов та знесень, реставрацій та винесень/внесень до реєстру пам’яток.

«Ситуация в городе такая — новый главный  архитектор госпожа Поливанова, должность архитектора области — вообще вакантна,  а ему подчиняется все охронно-культутурное наследие, и отсутствует историко-архитектурний план. Хуже ситуации нет. Харьков — один из исторических городов Украины из всех, где нет этого плана. Мне обещали, когда я подняла этот вопрос на сессии горсовета, что это инициируют. В мае мне сказали, что окончат, но так как уже прошло два с половиной года, это на самом деле, громадный документ, с выделением историко-культурних зон, скажем так, зон охраны памятника, исторического центра и т.д. Этого ничего у нас нет, – коментує депутатка Харківської міської ради, Завідувач кафедри міжкультурної комунікації та іноземної мови НТУ “Харківський політехнічний інститут” Олена Горошко. Я считаю, что должна быть комиссия по охране  культурного наследия. Отдельная. Она не должна подчиняться Департаменту  архитектуры и строительства. Понимаете, нельзя одними  и теми же руками мониторить и строить, это неправильно. Это должен быть отдельный государственный орган, как в  структуре городского управления, так и областного, который занимается охраной памятников.  Его нет. Объяснение понятно — это земля в самом центре города» .

Ми відправили запити з доступу до публічної інформації різним органам управління, аби зрозуміти, хто і за що відповідає.

Відповіді ми отримали формальні, і вони ситуацію аж ніяк не прояснили.

Але ось інформація з відкритих джерел. В Україні існує єдиний Державний реєстр пам’яток України, куди входять як архітектурні, так і історичні, культурні та археологічні пам’ятки. За цим реєстром приймаються основні рішення щодо об’єктів — можливість продажу, ремонту, ліквідації тощо. І саме його недосконалість є  основним «злом», що дозволяє маніпулювати та підкилимно сприяти примхам забудовників.

За реєстром  у м.Харків на сьогодні внесено 25 об’єктів, що звучить, як мінімум, смішно.

«Є місцевий реєстр пам’яток архітектури і є національний електронний реєстр, який давно вже працює. І по ідеї — всі ці пам’ятки — місцеві і національні — повинні бути перенесені в той національний електронний реєстр. І це сфера відповідальності департаменту архітектури облдержадміністрації, саме цей департамент є органом контролю за архітектурною спадщиною. Однак з 2010 року по 2019, з місцевого реєстру до національного перенесено менше десяти таких пам’яток із декількох сотен. І це невипадково, бо з цим паперовим реєстром можна робити все, що завгодно,» – вважає депутат Харківської обласної ради Дмитро Булах.

Булах нагадує історію будинку за адресою Пушкінська, 19, де зараз прибудована мансарда. Тоді навіть через суд не вдалося довести, що ця прибудова незаконна.

«ДАБІ — державна інспекція, яка надає дозвіл на будівництво, — дивиться саме в національний реєстр, а там цього будинку не було. Ніхто не знає, про ці паперові стоси, які там об’єкти, а цей будинок був у паперовому, але не був у національному. І там новий власник прибудував мансарду, і нічого з цим не зробиш, тому що формально — він правий. І ДАБІ права. Всі праві. І це все, я впевнений, спеціальне недопрацювання для того, щоб легше виводити і легше руйнувати пам’ятки архітектури», – пояснює експерт.

Ситуація виглядає зовсім безнадійно.

Отже, надія лише на зусилля активістів, спеціалістів та новаторів, які продовжують інвестувати свої знання в архітектурний добробут України. Вони роблять дослідження, наукові роботи та шукають можливості в різних куточках України. Головне — не втратити те що є, поки існуюче покоління перегруповує сили для стратегічної роботи з архітектурною спадщиною.

Ось приклади:

На порталі культурної спадщини ReHERIT Ви вже можете читати найкращі кейси, матеріали для якісної роботи з культурною спадщиною.

Команда Pixelated Realities сканує будівлі і скульптури Одеси, створює базу даних з інформацією про місцеву культурну спадщину. У проекті є Google карта, на яку можна нанести позначку з об'єктом, який потрібно оцифрувати. Кожен небайдужий може долучитися до збереження культурної спадщини свого міста.

Портфоліо Pixelated Realities налічує оцифровані об'єкти по всій Україні. Наприклад, вони працюють над створенням Інтерактивного оцифрованого музею на Поштовій Площі в Києві — на місці знаходження старовинних дерев’яних будинків і фортець давнього Києва. 

В той же час деякі управління областей та міст намагаються запустити так звані «електронні реєстри» об'єктів архітектурної спадщини. На думку нашої команди, всі ці роздроблені так звані реєстри є профанацією роботи та неякісним використанням бюджетних коштів.

Завантажений список в текстовому форматі, який не має цілісності і не фіксується на національному рівні є швидше фіговим листком, а не цілісною системою цифрового обліку архітектурних об'єктів. На жаль, рівень компетенцій управлінців від культури не дозволяє коректно це робити: та й як може слугувати електронним реєстром документ, дата останнього оновлення якого не вказана, рівень захищеності списків також. Ніщо не заважає сьогодні мати одну версію списку, а завтра прибрати якийсь об'єкт та подарувати забудовникам, які заплатять недоброчесному чиновнику готівкою. І як це не можна контролювати?

Тож майбутнє, на нашу думку, за системними зусиллями щодо збереження архітектурної спадщини та коштів платників податків. Але для цього потрібно переосмислення підходів, антикорупційних запобіжників та сучасних технологій.

А поки активісти марно переймаються долею історико-архітектурних пам’яток Харкова, що продовжують руйнуватися: будинку Сурукчі на вул. Садовій, 7, будинку Бузескула по вул. Свободи, 35, школи Квітки-Основ'яненка у пров. Класичному, Будинку чаю вул. Жон Мироносиць, будинку Борткевича по вул. Університетська, 13, Старого цирку та інших пам’яток.


Цей текст написаний в рамках ініціативи «Сліпі зони корупції» проекту Школи аналітичної журналістики «Збірний пункт: антикорупційні ініціативи за підтримки ЗМІ, експертів і органів влади», за сприяння Українського кризового медіа-центру та USAID #ВзаємоДія, а також медіагрупи «Накипіло»

ПОДПИШИТЕСЬ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПЕЛО, чтобы быть в курсе свежих новостей.

ПОДПИШИТЕСЬ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПЕЛО

В случае массовых потасовок на улицах города мы вас оповестим