У рамках проекту «П’ятий Харків» до нас завітав письменник і перекладач Юрій Андрухович. Цього разу за участі ініціатора культурних дискусій Сергія Жадана говорили про місце України в Європі та європейські цінності.
У пошуках географічного центру Європи
«Може, ви бували у Східних Карпатах, але якщо перевалюєте на закарпатський бік, то перше більш-менш видатне містечко з закарпатського боку, районний центр, який називається Рахів. І на відстані п’яти-шести кілометрів від Рахова є така місцина – село Ділове. От у цьому Діловому географи тодішньої Австрійської імперії провели замірювання континенту і визначили географічний центр Європи. Потім змінилися часи, прийшла інша імперія, інша влада – радянська. І, мабуть, радянські географи провели свої вимірювання континенту, в результаті чого визначили інший географічний центр, буквально в десяти або п’ятнадцяти метрах від того австрійського. Довгий час там були два географічних центри Європи. Зрозуміло, що коли настала незалежна Україна, то справжній географічний центр, тепер український, розташувався рівно посередині між тими двома», - Юрій Андрухович.
Насправді Європа – це не день там далеко, це не за бугром, а якщо і за бугром, то це всього на всього у Закарпатській області. Тобто це не є якийсь недосяжний світ, це не є те, від чого ми раз і назавжди відірвані, — Юрій Андрухович.
«Межа Європи сьогодні збігається з лінією фронту. Зрозуміло, що навіть багато хто із присутніх у цьому залі, можливо, не зовсім підтримують ідеї так званих європейський цінностей. Тому що самі європейські цінності дуже розмиті і часто самі собі суперечать. Але так чи інакше зрозуміло, що та війна, яка у нас сьогодні триває з Росією, вона триває не за територію, не за якісь населені пункти. Вона триває за цінності, за речі, які є для нас важливими. Окуповані території є нашими територіями. І, відповідно, коли Україна поверне собі ці території, вона трішки розшить не лише межі України, але й межі Європи», — Сергій Жадан.
Межа Європи сьогодні збігається з лінією фронту. Війна, яка у нас сьогодні триває з Росією, вона триває не за територію, не за якісь населені пункти. Вона триває за цінності, за речі, які є для нас важливими, — Сергій Жадан.
Європейські чи українські цінності?
«На мій погляд, поняття «європейські цінності» сформульоване занадто чітко. І це вже перетворилося на певну догматику, коли вимагається догматично сліпе дотримання певної з цих цінностей. Мені здається, це такі речі, яким то тисячу, а то і дві тисячі років, які виводяться ще десь з Давньогрецької чи Давньоримської цивілізації, і в основі яких лежить один, на мій погляд, нехитрий принцип: людина має отримати достатньо свободи для того, щоб, наприклад, пересуватися цим світом і торгувати. Базова європейська ідея – це мореплавці і купці. Не було би можливості так впливати на долю всього світу, якби це не була свого роду така культура вільних людей, страшенно зацікавлених у пересуванні товарів», — Юрій Андрухович.
Ми на сьогодні являємо собою абсолютно унікальну модель для нової якості Європи. Мало хто з нас це усвідомлює і дуже мало хто в Європі усвідомлює, але дехто усвідомлює, коли начебто вся ця структура тріщить, і всі розчаровані і втомлені Європейських Союзом і хочуть з нього геть, в цей же час знадяться такі, які навіть віддають своє життя за ці ідеали, — Юрій Андрухович.
«Тепер, якщо ти хочеш, щоб щось відбулося, ти маєш виходити на майдан, виходити на площу, на вулицю. Я думаю, це важливе коригування, яке, мабуть, теж присутнє, коли ми говоримо про те, що сьогодні є ознакою європейської ідентичності. Якщо ти виходиш на площу, ти захищаєш свої права, свої ознаки», — Сергій Жадан.
«Цінності, які можуть багатьом на Заході Європи здаватися даними від природи, те, що є свобода слова або те, що є правова держава і те, що суди некорумповані, і ти завжди захистиш свої права, насправді не дані від природи і їх постійно хтось намагається відібрати, їх постійно треба захищати і бути готовими до того, що цей захист може бути дуже й дуже трагічним. Це може відбуватися в жахливих формах», — Юрій Андрухович.
Якісь речі, які були актуальними 20 років тому, вже викликають великі застереження і великі зауваження. Мені здається, українські цінності – це те, що ми формуємо з вами сьогодні. І якими вони будуть залежить від нас. Це суспільство, яке формується, міняється, і цінності, які власне зараз викристалізовуються і визначаються, — Сергій Жадан.
«Якщо ми створимо собі якийсь список наших суто українських чеснот, цінностей, то я думаю, жодна із них не вступить в конфлікт чи в суперечку з якоюсь загальноєвропейською. Це якщо говорити про базові: людські права, справедливість у судах і соціальній сфері, рівні можливості для кожної людини, людська гідність, повага до людської особистості. Нам треба вийти на шлях розуміння того, що ми є просто частиною того світу, ми є частиною того континенту, тому ми не приходимо з іншої планети, щоб вирішувати для себе: ці цінності нам підходять чи ні. Вони є водночас нашими», — Юрій Андрухович.
Мандруючи Центрально-Східною Європою
«Якщо дивитися суто географічно на Схід і Захід, то це завжди два прямопротилежні рухи. Із Сходу на Захід пересуваються люди в сенсі робочої сили, яка там є дешевою, а із Заходу на Схід пересуваються товари, речі, які на Сході стають дешевшими. Це є доволі цинічний поділ, але українці, які виїжджають іноді назавжди, підтверджують, що ця теза працює слушно», — Юрій Андрухович.
Важливіше думати про Європу в категорія майбутнього, аніж минулого. Які її потенції і яку роль в цьому випадку має відіграти Україна? Бо дуже часто звучить питання: «От ви так до нас рветеся. А що ви нам дасте?», – запитують деякі європейці. Може, не всі запитують про це з якимось недобрим наміром, а просто провокуючи, по-дружньому: «Дозвольте дізнатися, що ви готові вплести в наше різноманіття і наше благополуччя?». Будемо думати, — Юрій Андрухович.
«Мені здається, що сталася дуже важлива зміна. Вона сталася останніми роками. Ця зміна полягає в тому, що два питання, коли Харків стане більш європейським і коли Харків стане більш українським – значать одне і те саме. Справді, міняється розуміння нашої історії, відчуття нашої співзалежності від історії і травм інших регіонів України. І це не може не мінятись», — Сергій Жадан.
Ми всі міняємося, міняється суспільство, міняється країна. Очевидно, вона міняється не так стрімко, як нам би цього хотілося. Але це найбільш переконливий доказ того, що далі все буде зовсім інакше, — Сергій Жадан.
«У мене особисто з Харковом пов’язано доволі багато всіляких спогадів. Виходить так, що я все частіше тут буваю. І все це тому, що не тільки мене все частіше запрошує Сергій чи ще хтось, а тому що мене сюди тягне. Значить, тут, я так припускаю, відбуваються дуже важливі, драматичні речі, це безкінечна подорож у безсмертя. І абсолютно правильно: тут також один із центрів Європи. Європа ще цікава тим, що центрів у ній багато, і ось один із них», — Юрій Андрухович.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
