События

Як у Харкові активісти борються з сексистською рекламою

  • Анна Мясникова
  • 6 сентября
  • 652

З 1 квітня до 31 травня активісти зафіксували 20 рекламних звернень із ознаками приниження людини за статтю. Такі результати дослідження, яке провели волонтери в рамках проекту «Центр гендерної культури як платформа підвищення рівних прав та можливостей жінок і молоді». 

Дев’ять з 20 оголошень експерти Індустріального гендерного комітету з реклами визнали дискримінаційними та звернулися за цим фактом до Держспоживслужби, щоби притягнути до відповідальності порушників.

«На даний час накладено штрафні санкції (на одного рекламодавця — ред.) на суму 5 083 гривні. Також заведено вісім справ, які знаходяться зараз на розгляді в Держпродспоживслужбі», — наводить цифри головна спеціалістка відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг, реклами, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області Анна Пастухова.

Здебільшого сексистські оголошення використовувались у просуванні сфери послуг, зокрема ремонту та будівельних інструментів, нерухомості, банківської сфери та кредитів, узагальнює координаторка моніторингу Дар'я Нагаївська. Найчастіше в рекламованій продукції зображувалися жінки.

«Основними ознаками, за якими звернення були визнані дискримінаційними, є приниження розумових здібностей, транслювання стереотипних уявлень. По-друге, оголене тіло або його частина розглядається як прикраса, так званий стопер, який привертає увагу, проте немає зв’язку чи асоціацій із рекламованим товаром. Третя ознака — це оречевлення (транслювання ставлення до людини як до речі — ред.)», — пригадує регіональна представниця Індустріального гендерного комітету в Харківській області Наталія Савицька.

Як довести, що в рекламі наявний сексизм?

Визнання дискримінації в рекламі можливе лише за наявності експертного висновку. Загалом, меседжі оцінюються за 13 індикаторами, визначеними в Стандарті організацій України «Недискримінаційна реклама за ознакою статі»

«В Україні є лише три організації, які мають право на надання експертних висновків: Всеукраїнська рекламна коаліція, Індустріальний гендерний комітет з реклами та Експертна рада (з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі — ред.) при Мінсоцполітики. Ці організації готують висновок, виходячи зі Стандарту про недискримінаційну рекламу. Далі документ передається в Держпродспоживслужби», — пояснює Савицька.

Як притягнути порушника до відповідальності?

Накласти штраф на рекламодавця або розповсюджувача сексистської реклами можуть працівники Держпродспоживслужби за наявності висновку експертів.

«Коли до нас надходить звернення від споживача, ми звертаємося до Експертної ради або Індустріального гендерного комітету за експертизою. Якщо визнано рекламу дискримінаційною, ми починаємо провадження у справі. Розгляд може тривати до півроку (залежно від того, як швидко ми змогли встановити, хто розмістив рекламу, як реагує рекламодавець або розповсюджувач). Потім приймається рішення про накладання штрафу, і суб'єкт господарювання або в добровільному порядку сплачує штраф, або ми передаємо справу до нашого юридичного департаменту, щоб вони готували позови до суду», — розповідає Анна Пастухова.

Розмір покарання передбачається Законом України «Про рекламу», а механізм стягнення — Постановою Кабміну «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу».

«Відповідно до статті 27 Закону штрафні санкції визначаються у п’ятикратному розмірі від вартості розповсюдженої реклами. Якщо ж рекламодавець нам не надав даних про її вартість, то встановлюється штраф у розмірі до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян», — зазначає спеціалістка Держпродспоживслужби.

ПОДПИШИТЕСЬ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПЕЛО, чтобы быть в курсе свежих новостей.

ПОДПИШИТЕСЬ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПЕЛО

В случае массовых потасовок на улицах города мы вас оповестим