Як працює медіа-кетчинг - Накипіло
Друзья

Як працює медіа-кетчинг

В Україні все ще налічується близько 700 державних видань,  понад 100 телеканалів та 5000 «живих» ЗМІ. Співзасновниця Deadline.com.ua Олександра Стельмахова пояснила як змінюється ринок медіа в Україні та що очікувати в сегменті надалі — в 2018—2019 роках.

 Останні роки в Україні йде серйозна конкурентна боротьба між медіа. Це відбувається як на газетно-журнальному ринку, телебаченні, радіо, так і в середовищі онлайн видань. Останні мусять постійно боротися за читача на всіх можливих рівнях.

«Онлайн ЗМІ, щоб утриматися на плаву, не завжди дбають про фактчекінг (точність фактів) чи відсутність помилок у тексті, а переймаються першістю у подачі новин та рейтингами. Звичайно, першість подачі новин — це споконвічна боротьба ЗМІ. Інші види медіа також змагаються між собою, але основний їх конкурент — онлайн-ЗМІ, які є більш доступними, перемагають у гонитві за першість та можуть надати куди більше інформації, ніж традиційні ЗМІ», —  вважає користувач ресурсу, аналітик видання AgroPolit.com Олександр Ярощук.

Що змінилось у медіа України за 30 років

На процес створення чи просування брендів у медіа слід завжди дивитись через призму конкуренції. Розмір ринку, гравці, доступний інструментарій. Якщо пригадати ринок  медіа в Україні 30 років тому, то з телефонних інтерв’ю  кореспонденти перетекли у Фейсбук. Спостерігати за висловлюваннями лідерів, а потім робити з цього новину – для більшості означає писати цікаві репортажі. Але Фейсбук помирає для медіа! Експерти Research & Branding Group вияснили, що довіряють суспільно політичної інформації в Facebook 15%, а зовсім не довіряють 30% користувачів найпопулярнішої соцмережі в країні!

«Якщо намагатися виділити загальний тренд, я б сказала що в медіа нескінченна кількість коротких хайпів замість поступово наростаючих трендів», — коментує співзасновник та маркетинг-директор медіа-платформи Deadline.com.ua Олександра Стельмахова.

Ледь виживають в Україні регіональні видання. На обласному та районному рівнях практично немає конкуренції. Прогресивна частина суспільства користується Інтернет-джерелами, а це зменшує ринок читачів друкованих видань. Як результат, нові видавці не мають стимулу виходити на ринок, адже читацька аудиторія надто мала. Чому?

Причин декілька:

  • Немає компетенції як робити медіа
  • Немає достатньої «нішевої» аудиторії по темі
  • Одна й та сама людина читає одночасно 5-10 видань

За данними НСЖУ низька купівельна спроможність аудиторії споживачів поки не дозволяє локальним ЗМІ бути повністю незалежними від влади або місцевого бізнесу. А для друкованих ЗМІ, великим навантаженням на редакцію є поліграфічні послуги, вартість паперу і вартість поширення.

КраїнаКількість ЗМІ* (печатні та онлайн)Населення, тис.Кількість ЗМІ на тисячу населення
ФранціяГазети друковані та електронні — 480. журнали 28067 0000, 01
США20 тис. періодичних видань, із них 1.3 тис печатних ЗМІ, 7.3 тис. журналів.326 0000, 06
Німеччина349 газет, 1590 журналів83 0000, 02
Італія800 журналів, 80 газет60 0000, 014
Швейцарія300 газет та журналів8 0000, 037
УкраїнаГазети друковані та електронні (вт.ч. Інформаційні агенції) – не менше 600042 0000, 14

Приблизні дані трендів

 За даними statista.com ринок друкованих ЗМІ в США з 1970 по 2016 скоротився з 1750 редакцій до 1300, тобто на 25% та продовжує падіння приблизно на 8% у рік. Але з 2004 по теперішній час кількість журналів зберігається приблизно на однаковому рівні.

diagr

Кількість ЗМІ в Україні перевищує показник США у 2 рази, Франції в 10 разів.

Формування нового ринку

Часи цифрової журналістики вже настали в Україні. Межі між класичними журналістами та іншими представниками суспільства, котрі поширюють інформацію, все більше стираються.

У справі Youth Initiative for Human Rights v. Serbia (2013) Європейський суд з прав людини зазначив дуже важливу річ: неурядові організації, які залучені до вирішення суспільно важливих питань, виконують роль “сторожового пса суспільства” і тому їхня діяльність є такою ж важливою, які і діяльність преси. Це твердження поширюється і на блогерів. Суд пішов ще далі і у справі Gillberg v. Sweden (2012), що було також повторено у Конвенції Ради Європи з доступу до офіційних документів, буквально зазначив наступне: “У світі Інтернету відмінності між журналістами та іншими членами суспільства швидко зникають. Не може існувати справжньої демократії без прозорості, яку громадяни можуть не лише використовувати, але й сприяти їй”.

Що ж до журналістської освіти в Україні, то є популярна думка, що факультети журналістики не можуть дати сьогодні тих знань і навичок, які потрібні для роботи у “полі”.

Журналістська освіта в Україні перебуває у хронічно поганому стані, про що свідчать результати першого дослідження «Стан журналістської освіти на факультетах журналістики в Україні» , яке ГО «Детектор медіа» провела у 2016 році, коментує користувачка ресурсу, координаторка медіа проектів ГО «Детектор медіа», старша викладачка Могилянської Школи Журналістики -  Олена Демченко.

Згідно з дослідженнями загальні тенденції стану журналістської освіти в Україні такі:

  1. Високий рівень незадоволеності якістю української журналістської університетської освіти з боку переважної більшості випускників ВОЗ.
  2. У багатьох ВОЗ присутня бюрократія, тиск на студентів, формалізовані стосунки по вертикалі, які негативно впливають на навчальний процес.
  3. У переважній більшості ВОЗ — невідповідність університетської освіти з журналістики Болонській системі, збереження пост-радянських методів навчання.
  4. Низький рівень значної кількості викладацького складу, великий відсоток дисциплін «ні про що» у багатьох ВОЗ.
  5. Філологічний напрямок освіти замість журналістської.
  6. Погана технічна база.
  7. Брак співпраці між кафедрами в межах як України, так і інших країн.
  8. Студенти більшості ВОЗ вже з 2-3 року ідуть працювати, бо не отримують відповідних практичних навичок.

 Інтелект як бізнес

На практиці часто виникає потреба узгодження дій об'єднань чи людей, їхніх планів, тощо. Є випадки, коли інтереси не збігаються. У таких ситуаціях є можливість знайти найкраще рішення для поведінки учасників, зобов'язаних погоджувати дії при зіткненні інтересів. Теорія ігор та media catching все ширше проникає в практику економічних рішень і досліджень, в тому числі завдяки Deadline. Це можна розглядати як тренд, що допомагає підвищити ефективність планових і управлінських рішень. Тренд має велике значення при вирішенні завдань в промисловості, сільському господарстві, транспорті, у торгівлі, при укладанні договорів на будь-яких ієрархічних рівнях, та інших випадках. Це означає, що можна винайти оптимальні правила поведінки кожного боку, сторони, яка залучена в рішенні ситуації.

«Читач психологічно втомлюється від скандалів та інтриг в новинах в будь-яких проявах та рухається до того, щоб усамітнитися з тим контентом, який йому потрібен. А не йде потоком через усі ЗМІ напролом. При цьому читач не став багатішим, а став більш уважним. Найефективніші канали комунікацій  — це ті, які не використовує конкурент, але аудиторія яких найбільше відповідає суті повідомлень для товарів чи послуг», — коментують в Deadline. 

За півроку існування проекту експертами надано більше 1200 коментарів у ЗМІ. Середній час для короткого коментаря чи репортажу становить 2-3 дні. 


Справка

Deadline — перша професійна медіа-платформа для експертів і журналістів в Україні. Це безкоштовний для ЗМІ сучасний сервіс із просуванням термінових запитів від ЗМІ з метою швидше отримати якісні відповіді, внутрішнім чатом для прямого спілкування ньюсмейкерів і журналістів. Експертів можна знайти не лише по галузі, а й по місту і навіть за ступенем активності і успішності на платформі. Deadline – партнер Асамблеї докторів наук з державного управління, рекомендований Internews та сотнею інших відомих організацій як експерт по ринку медіа в Україні.


За коментарями або пропозиціям розширити матеріал будь ласка, звертайтеся:

Прес-служба Deadline:

[email protected]

http://www.deadline.com.ua

https://www.facebook.com/deadlineUA

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

Оперативні та перевірені новини з Харкова