18 вересня понад 100 громадських організацій підписали відкриту заяву про неможливість виборів в Україні під час повномасштабної війни. Серед підписантів — громадянська мережа «Опора», центр прав людини ZMINA, Transparency International Ukraine, рух «Чесно», ГО «Детектор медіа», «Центр протидії корупції», Харківська правозахисна група. У заяві організації наголошують, що проведення демократичних виборів під час війни є неможливим, а формальне переобрання президента і парламента несе загрозу для українського суспільства.
Щоби розібратися, чому це небезпечно і чому про це потрібно говорити, ведучий радіо «Накипіло» Володимир Носков запросив до етеру голову правління «Опори», експертку з виборчого законодавства Ольгу Айвазовську і керівницю Інституту масової інформації Оксану Романюк.
Наступні вибори президента України мали б відбуватися навесні 2024 року, а парламентські — вже у жовтні 2023 року, тобто зараз би тривала активна фаза агітації. Але за Конституцією, парламент і президент не переобираються в умовах режиму воєнного стану, а зміни в неї під час війни не вносяться.
«Коли нам говорять, що можливо змінити Конституцію, то це питання. Якщо ми йдемо до європейських стандартів, верховенства права, демократії, то пряма заборона змін до основного закону має логіку. Його не можна змінювати в умовах найгіршої небезпеки, тому що ці зміни можуть бути викликані тиском, погрозами з боку агресора. Країна в умовах слабкості у безпековому плані може піти на компроміс проти себе. А Конституція — це угода між державою і її громадянами, а не третіми сторонами», — коментує голова правління ГО «Опора» Ольга Айвазовська.
Ольга Айвазовська, фото: Facebook
Але питання полягає не лише в тому, що Конституція забороняє вибори під час воєнного стану, а ще й у тому, чи можливо провести вільні та демократичні вибори при такій кількості внутрішньо переміщених осіб, виборців за кордоном, військових, а також враховуючи загрозу ракетних обстрілів та окуповані території.
«Якщо у день голосування рф захоче зробити масовану атаку або навіть випускати безперервно фальш-цілі, явка на дільницях буде 5–10 відсотків. І якщо більшість громадян скаже: “Ми не обирали цього президента, цей парламент”, влада матиме меншу легітимність для оборони країни в умовах війни, і це матиме дуже серйозні наслідки для всіх нас».
Деякі країни відтерміновували вибори навіть під час пандемії коронавіруса, говорить експертка. Подібної війни в Європі не було з часів Другої світової: тоді вибори відбулися лише в США, але на території держави воєнних дій не було.
«Усе, що можна розглядати як прецедент, — події на Балканах, розвал Югославії, коли виникали внутрішні або зовнішні конфлікти — там вибори ставали частиною мирних угод. Їхнє проведення часто планувалося через пів року або рік після завершення бойових дій».
Також із можливістю проведення демократичних і чесних виборів пов’язане питання медіа. Адже має бути політична реклама, рівний доступ усіх учасників політичного процесу до ЗМІ, дебати тощо. Це необхідно для того, щоб громадяни знали, хто балотується, яка їхня програма, мали доступ до усієї інформації, перш ніж зробити вибір.
«Коли триває єдиний марафон, це зробити абсолютно неможливо. І я нагадаю, що представники Офісу президента казали, що потрібно, щоб марафон навіть після завершення воєнного стану тривав мінімум три-чотири місяці», — говорить керівниця Інституту масової інформації Оксана Романюк.
Оксана Романюк, фото: Facebook
Ситуація з медіа в країні загалом є складною. За словами експертки, понад 230 регіональних медіа закрилися через фінансові проблеми й нестачу кадрів. На першому місці по інформуванню населення зараз телеграм-пабліки, і це також проблема:
«Я з величезним сумом спостерігаю, як представники влади розкручують свої представництва в телеграм-каналах і фактично закликають людей споживати інформацію там. Телеграм-канали є непрозорими ресурсами, там дуже легко вкинути дезінформацію. Ви не знаєте, кому вони належать, і плюралізм через телеграм-канали точно не забезпечується», — пояснює Оксана Романюк.
Хоча громадяни України вже навчилися вирізняти пряму російську пропаганду, ми досі вразливі до непрямих, замаскованих наративів, спрямованих на делегітимізацію українських реформ або процесів, вважає керівниця Інституту масової інформації.
«Вони точно вкидуються і будуть вкидуватись через телеграм-канали. Особливо це посилиться під час виборів, тому що вибори в будь-якій країні є точкою вразливості. Особливо в Україні, тому що в нас все ж таки демократія, є політична змагальність. Буде дуже складно забезпечити перевірку цих каналів, ми не можемо їх заблокувати чи вплинути на них».
На думку Оксани, необхідно припинити єдиний маратон, повернути в етер різні ресурси, в тому числі опозиційні, і підтримувати незалежні та регіональні медіа.
Ольга Айвазовська говорить про те, що обговорення можливості наших виборів у Європі та Америці почалися з весни 2023 року. Це наполегливі поради партнерів, які вболівають за Україну, починати замислюватися над цим питанням заздалегідь: адже війна може тривати довго, і відсутність виборів погано впливатиме на демократичну систему управління.
«В умовах правового режиму воєнного стану права і свободи в законний спосіб звужуються. Держава офіційно відходить від своїх міжнародних зобов'язань. Для цього є окрема процедура, якої Україна дотрималась. Але багато хто думає на майбутнє: якщо ми в такому стані проживатимемо 3–5 років, чи не буде це проблемою надалі?», — пояснює Ольга.
За її словами, заява громадських організацій про вибори є важливою, тому що це є у фокусі уваги іноземних медіа. Володимир Зеленський дав CNN велике інтерв’ю про те, чому вибори під час війни є ризикованими. Після нього у США пішла інформаційна хвиля: «Президент України скасував демократію». Це не є позицією держави, лише думкою окремих політичних груп, близьких до трампістів у республіканській партії та поза нею. Але це вже стало частиною їхнього дискурсу та передвиборчої кампанії:
«Це небезпечна для нас теза: Україна перестала бути демократією, бо вона не проводить у цьому році вибори, тому її не потрібно більше підтримувати. Потрібно пояснювати, коли можна буде проводити вибори, чому їх не можна зараз проводити, чому не можна змінювати Конституцію в умовах війни».
Ольга також наголошує на тому, що проведення повоєнних виборів — настільки складне питання, що до нього треба готуватися роками.
Круглий стіл «Перші повоєнні вибори: виклики та потенційні рішення», 12 вересня. Фото: «Опора»
«У Раді всі бояться дискусії про політичний цикл, тому намагаються мінімізувати публічність дискусії. У Центральній виборчій комісії є робочі групи на цю тему, але вони діють як експертні круглі столи, відірвані від прийняття рішень. Тому треба виходити з тіні, говорити чесно. На підготовку такого законодавства треба дуже багато часу. Давайте працювати вже сьогодні».
100 псевдоукраїнських Telegram-каналів, які працюють на росію
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
