«Відкриті списки» — як пройшла перша апробація в Харківській області - Накипело
События

«Відкриті списки» — як пройшла перша апробація в Харківській області

Минулі місцеві вибори в Україні вперше відбулись за новим Виборчим кодексом. «Вибори за відкритими списками» — що це, чому за це боролася громадськість та які висновки експертів після проведення перших виборів.

Про проведення виборів за відкритими списками у Верховній Раді почали говорити ще в 2014 році. Тодішня Коаліція мала намір проведення наступних парламентських виборів за відкритими списками. Але питання було відкладене, адже, на думку громадських активістів, чинним депутатам була невигідна така система.

Новий Виборчий кодекс набув чинності в січні 2020 року й реалізований на цьогорічних місцевих виборах.

«Відкриті списки — це можливість змінити порядок кандидатів у списку, запропонованим політичною партією. Тобто це зміна рейтингу внаслідок голосування за окремого кандидата в списку партії», — коментувала необхідність введення нової системи голова Громадської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська.

Представники громадськості зазначали, що вибори за відкритими списками зменшать кількість випадків продажу політичними партіями прохідних місць у своїх списках  і скуповування голосів виборців. Останнє пояснюється тим, що за новою системою територіальні округи збільшилися, а це ускладнює процес «гречкосійства».

Новий виборчий кодекс відкрив можливість виборцям голосувати не тільки за партію, але й за певного її представника. Саме виборці мають можливість формувати, хто саме буде представляти їхні інтереси в органах державної чи місцевої влади. Але саме в цій частині новий виборчий кодекс найбільше критикувався громадськістю. Наявність «єдиного» списку кандидатів та необхідність кандидатові набрати 25% від виборчої квоти, яка підраховується окремо на кожному окрузі, впливає на кінцевий список переможців від партій. 

Результати місцевих виборів справді виявили цю проблему, зазначає політолог, експерт аналітичного центру «Обсерваторія Демократії» Антон Авксентьєв. « В Виборчому кодексі в нас було два механізми, які блокували чисту систему відкритих списків. Це наявність єдиних списків та 25-процентний бар’єр від квоти. Ці моменти вплинули на черговість кандидатів», — відзначає експерт.

До Харківської обласної ради  було обрано 40 зі 120 депутатів за єдиним списком, тільки четверо з них набрали 25% від виборчої квоти «персональних» голосів, а більшість — у нижній частині внутрішньопартійного рейтингу.

Така ситуація, коли кандидат, набравши сотню голосів, проходить до органів місцевого самоврядування, а його колега по партії, набравши тисячу голосів, але не дібравши необхідні голоси до 25% від квоти — ні, йде всупереч заявленим сенсам відкритих списків. І залишають місце для купівлі прохідних місць в єдиних списках партій.

Багато скептицизму навколо нової системи було через нові бюлетені. Замість звичайної однієї позначки навпроти партії чи кандидата на цих виборах треба було ще й вписувати номер конкретного представника партії на окрузі.

Всупереч багатьом коментарям, що нові бюлетені будуть не зрозумілі для виборців, кількість недійсних бюлетенів — 5,5%. А 80% виборців підтримали конкретного кандидата від партії на своєму окрузі. Така особистісна орієнтовність та загальна низька явка на виборах допомогли багатьом кандидатам набрати необхідну квоту у 25%.

24 кандидати до Харківської обласної ради  перемістилися з непрохідних позицій єдиних списків на прохідні саме за результатами персонального голосування. Усього ж 72 кандидати, які пройшли до ради, набрали за себе більше 25% від квоти. Але більшість з них розташовувались на прохідних позиціях у списках партій.

За результатами місцевих виборів експерти «Обсерваторії демократії»  вказують на необхідність перегляду Виборчого кодексу. 

Насамперед прибрати бар’єр у вигляді 25% від квоти одного мандату. А формувати черговість списків за кількістю набраних голосів без жодних додаткових умов.

Також вони пропонують відмовитися від єдиних списків, бо виборці не можуть впливати на їхню черговість. Як зазначають в аналітичному центрі «Обсерваторія Демократії» такі дії не вигідні партійним керівникам, бо це унеможливить продаж «прохідних місць» і на теперішній час, це єдина причина, чому ці єдині списки існують.

  

  

ПОДПИШИТЕСЬ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПЕЛО, чтобы быть в курсе свежих новостей.

ПОДПИШИТЕСЬ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПЕЛО

В случае массовых потасовок на улицах города мы вас оповестим

X