Вакцинація від COVID-19: лікарі про міфи, стереотипи та реакції людей - Накипело
События

Вакцинація від COVID-19: лікарі про міфи, стереотипи та реакції людей

  • Проєкт «ТвІй Сімейний Лікар», Анна М’ясникова
  • Ігор Лептуга
  • 20 июля
  • 2487

Вакцинація в Україні набирає обертів. Вона почалася ще в лютому для пріоритетних груп населення, а нині щепитися можуть усі охочі за попередньою реєстрацією в додатку «Дія» або через гарячу лінію МОЗ. Наприкінці травня запрацював перший центр масової вакцинації в Міжнародному виставковому центрі в Києві. Нині, за даними Центру громадського здоров’я, в Україні працюють приблизно 200 центрів масової вакцинації та 600 мобільних бригад. Щеплення проводять у 1 200–1 300 пунктах вакцинації.

Уже понад 2,7 мільйона людей отримали першу дозу, а повністю імунізовано понад 1,4 мільйона. Зазвичай люди дізнаються про процес із відгуків знайомих, які уже вакцинувалися. Ми запитали лікарів, які проводять імунізацію, що вони думають про це та з якими упередженнями стикаються під час роботи.


Тарас Іватьо, заступник директора Центра первинної медико-санітарної допомоги Паланської сільської ради, сімейний лікар, лікар мобільної бригади з вакцинації від COVID-19

Наша мобільна бригада почала працювати з 5 березня (навчання проходило з вакциною AstraZeneca). У перший день ми вакцинували 100 людей. Наразі — вже приблизно дві тисячі. Причому декілька тижнів не було вакцини.

Щеплювалися в нас зовсім різні люди: медичні працівники, поліція із силовими структурами, депутати та очільники ОТГ. Крім того, ми вакцинували людей, яким за 65 років. Люди старшого віку часто говорять, що діти відмовляють їх від вакцинації через страх тромбозів, але вони все одно «тихенько» приходять на щеплення. 

Звісно, були пацієнти, які зізнавалися, що за день до вакцинації вживали алкоголь. Якщо видимих ознак сп'яніння не спостерігалося, ми робили щеплення. Декілька пацієнтів вживали алкоголь навіть після вакцинації, у той же день. Судячи з відгуків людей, що випили одну стандартну дозу червоного вина (150–200 мл), ніяких ускладнень не настало. Наразі немає доведених фактів впливу алкоголю на організм людини, що отримала щеплення від коронавірусу однією з вакцин, затверджених Управлінням з контролю за продуктами та ліками США (FDA). Проте існує багато свідчень, що надмірне вживання алкоголю пригнічує імунну систему, а відтак може зашкодити організму виробляти антитіла.

Стикались і з тим, що молодь боїться РНК-вакцини: начебто вона «змінює геном клітини», тож люди переживають за наступні покоління. Бо «це ж нова вакцина!» і «ніхто наперед не може сказати, як вона вплине на майбутніх дітей». Люди, які поширюють такі заяви, не надто знаються на генетиці. Вакцина містить фрагмент генетичного матеріалу вірусу — РНК, проте введення РНК ніяк не впливає на ДНК людської клітини.

Простими словами, РНК-вакцина надає організму інструкції, як створювати імунітет проти вірусу. Вона спонукає виробляти білок, присутній на поверхні коронавірусу. Таким чином імунна система вчиться розпізнавати цей білок та виробляти антитіла проти нього. Так, це нова технологія, але не потрібно її боятися. Перш ніж вакцини сертифікують для широкого використання, вони проходять надзвичайно ретельну перевірку на безпечність.

Часто упереджене ставлення є до вакцини індійського виробника, CoviShield (Oxford/AstraZeneca). Багато людей її вважають неякісною. Зараз ми використовуємо вакцину корейського виробництва. На пакуванні написано, що замовник — Швеція. Часто доводиться пояснювати, що Oxford/AstraZeneca з індійського заводу така ж за складом, як із корейського. Виробник не може змінювати формулу вакцини, чи то індійський, чи корейський завод. Те, що айфони роблять у Китаї, чомусь нікого не відлякує.

Прийшла якось жінка на щеплення, питає, хто виробник. Кажемо, що виробляла Корея на замовлення Швеції. Відповідає: «О, Швеція, добре, роблю! Бо індійського виробника чоловік заборонив робити. А чоловік на цьому знається». Питаємо, хто ж чоловік за професією. А він — водій. У подібних випадках ми завжди пояснюємо, що вакцина однакова, бо зроблена по ліцензії Oxford/AstraZeneca, просто виготовлена на різних платформах. Не хоче слухати. Для неї Індія — це погано, а Швеція — добре. І таких бесід багато.

У різних верств населення реакція різна. Можливо, це залежить від комунікації керівника закладу, який направляє працівників на вакцинацію. Наприклад, працівники силових структур вакцинувалися в примусовому порядку. Їм було байдуже, якою вакциною. Медики щепилися добровільно, але навіть у тих, хто працює в ковідних стаціонарах, ставлення до вакцинації абсолютно різне. Найкраще ставлення до вакцинації в «заробітчан» та людей, які збираються за кордон. Їм цікаво якнайшвидше вакцинуватись, отримати свідоцтво про вакцинацію та поїхати за кордон. Відразу запитують про другу дозу та чи можна її отримати раніше, ніж треба за наказом.

Ставлення до вакцин часто міняється, коли хтось із сім’ї вакцинується. Переніс щеплення добре? Роги/копита не виросли? Завтра чекай на всю сім'ю в центрі вакцинації. Найважливіший аргумент — це все ж статистика. Наш заклад провакцинував 4 000 пацієнтів — усі живі. Якщо ж, наприклад, взяти 4 000 хворих на коронавірусну хворобу, — із них виживають не всі. Це жорсткий, проте дієвий доказ ефективності вакцинації. 

Інституції з розробки вакцин працюють здавна. Уперше вакцинацію здійснив у 1796 році лікар Едвард Дженнер. Він щепив дитині коров'ячу віспу, після чого вона набула імунітету до натуральної віспи. Нині ж для розробки вакцин застосовуються комп'ютерні методи на підставі геномних послідовностей збудників інфекційних хвороб. Компоненти для вироблення імунітету підбираються з величезних накопичених баз даних. Це дозволяє не культивувати збудників хвороб, щоразу підбираючи дієвий склад вакцини «вручну». А отже, треба менше часу для розробки якісних вакцин. Вакцини врятували людство від багатьох небезпечних для життя інфекційних захворювань. Вони можуть допомогти нам здолати й коронавірусну хворобу.



Людмила Бондаренко, медична директорка КП «Житомирський центр первинної медичної допомоги»

Для нас вакцинація почалася 11 лютого. На сьогодні в області зробили 41 тисячу щеплень вакцинами AstraZeneka, Pfizer та CoronaVac. Останній місяць працює центр вакцинації, де на вихідних здійснюють щеплення п’ять мобільних бригад. Наприклад, у минулу суботу та неділю ми імунізували 1 956 осіб. 

Згідно із затвердженою МОЗ Дорожньою картою, спочатку ми щепили людей похилого віку. Почали з них, бо це група ризику, яка має багато супутніх патологій, та як наслідок — більший ризик отримання наслідків перенесення коронавірусної інфекції. Також ми вакцинуємо медиків, працівників та працівниць соціальної сфери, поліцію, військових, освітян.

Спочатку ми відчували, що люди з осторогою ставилися до вакцинації. Основні упередження стосувалися термінів: начебто препарати недостатньо якісні, оскільки розроблялися поспіхом під час пандемії. Причому ставлення до щеплень не надто змінювалося залежно від соціальної чи вікової групи. Були перестороги щодо вакцини AstraZeneca індійського виробника: люди читали, начебто вона себе не виправдала через велику кількість хворих в Індії. Але потім пацієнти, які щеплювалися перший раз індійською вакциною, приходили та просили зробити їм друге щеплення цією ж індійською, бо не відчували поганих наслідків. 

Медики — такі самі люди, як і інші. Звісно, на початку ставилися тенденційно, як взагалі до всього нового. Але зрозуміли, що треба себе захистити. У нашому центрі працює 500 співробітників, із них десь сотня перехворіла на коронавірус. Перший раз ми вакцинували 100 осіб, подивилися, що з ними все добре, і стали щепити всіх. 

Зараз недовіру в людей вже не бачимо. Ми проводимо вакцинацію не перший місяць, тож працює сарафанне радіо. У нас багато людей перехворіло, і вони розповідають родичам, близьким, колегам, як це було, і що більше не хочуть так хворіти. До того ж активізувалися сімейні лікарі. Вони розуміють, що єдиний засіб подолання пандемії та попередження нового спалаху, — вакцинація. І тому чим більше ми заохотимо людей, з якими є декларації, до вакцинації, тим менше у нас буде роботи згодом. Спочатку лікарі «первинки» обдзвонювали людей 65+, потім віком 50+, зараз усім дзвонимо та запрошуємо на вакцинацію. На сьогодні вакциновано приблизно 15% населення Житомира. Проте нам треба охопити 60%. 

Іноді люди звертаються в центр вакцинації та просять допомоги, бо не пам'ятають, коли їм час вколювати другу дозу чи якою вакциною робили перше щеплення. Ми відстежуємо це в електронній системі та повідомляємо: коли та якою вакциною щеплювалися, коли чекати на другу дозу.

Найчастіші запитання: яка вакцина є в наявності, а яка краща, які можуть бути наслідки від вакцинації, якою ми, лікарі, щепилися, які протипоказання. Кожна вакцина якісна, але треба порадитися з сімейним лікарем. Він добре знає стан здоров’я пацієнта та запропонує оптимальну вакцину. 

Дуже часто хочуть щепитися Pfizer, тому що на неї видається міжнародний сертифікат вакцинації, і люди хочуть поїхати, наприклад, до дітей за кордон. На сьогодні міжнародні сертифікати ми видаємо і на вакцину CoronaVac. Також очікуємо надходження в Україну вакцини Moderna, після щеплення якою можна отримати цей сертифікат. Ми намагаємося враховувати бажання пацієнтів, адже для нас найголовніше — уникнути нового спалаху коронавірусної інфекції. 


Вікторія Новохатченко, Центр первинної медико-санітарної допомоги №4, Кривий Ріг


Ми почали вакцинацію чотири тижні тому. З того часу щепили понад 800 людей, 300 з яких отримали другу дозу.

Серед пацієнтів були працівники та мешканці закладів для літніх людей, психоневрологічних диспансерів. Також ми вакцинували працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій. Щеплення проводилось вакциною Pfizer-BioNTech. В основному всі хотіли саме цю вакцину.

Бувають, звісно, випадки недовіри до вакцин. Тоді я наголошую: якщо ми хочемо подолати коронавірусну інфекцію та залишити обмеження позаду, то саме вакцинацією зможемо це зробити. Також наводжу приклади інших країн, де активно йде імунізація. Наприклад, Ізраїль. Там вакцинувались майже всі.

Маю єдину пораду до читачів: вакцинація рятує життя. Більшість дорослих не хочуть робити щеплення, адже бояться побічних ефектів після уколу. Це може бути біль у місці ін'єкції, температура, загальна слабкість, головний біль. Але всі, хто хворів на середню, а тим більше важку форму коронавірусної хвороби, підтвердять: навіть найнеприємніші спецефекти після щеплення варті, щоби звільнитися від ризику перехворіти знов. Ризик мати один день дискомфорту чи болю в місці уколу — ніщо в порівнянні з ускладненим протіканням «корони». А тим більше — із ризиком смерті.

До того ж діток своїх ми щепимо. Не боїмось, що, наприклад, після АКДП  болітиме ніжка у дитини та підвищиться температура. Це просто потрібно пережити впродовж кількох днів. Так само й у дорослих. Але ж діткам ми робимо, а собі — ні. Чому так? Для мене рішення очевидне: потрібно відкласти сумніви та вакцинуватись.


Нагадуємо: усі вакцини, які перебувають на III фазі клінічних випробувань, пройшли перевірки на безпечність. Кожна вакцина, сертифікована ВООЗ, пройшла суворі тести та клінічні випробовування, що підтверджують її безпечність та ефективність у боротьбі з COVID-19.

Записатись у чергу на вакцинацію можна: 

  • заповнивши анкету на сайті або в мобільному додатку «Дія»; 
  • зателефонувавши в контакт-центр МОЗ з питань COVID-19: 0 800 60 20 19; 
  •  звернувшись до свого сімейного лікаря. 

Матеріал підготовлено спільно з соціальною кампанією «Твій сімейний лікар». Сайт та Facebook-сторінка проєкт

В Харьков привезли 60 тысяч доз Moderna для вакцинации организованных коллективов

ПОДПИШИТЕСЬ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПЕЛО, чтобы быть в курсе свежих новостей.

ПОДПИШИТЕСЬ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПЕЛО

В случае массовых потасовок на улицах города мы вас оповестим

X