EdCamp Ukraine | Накипело

Як технології впливають на світ і освіту

Сер 06 2019

Онлайн-курси та штучний інтелект стають провідними напрямками розвитку освіти. Чи будуть потрібні вчителі в майбутньому? Коли знайомити дитину з інтернетом? Про це ми поговорили з нідерландським винахідником та співзасновником трьох IT-стартапів Йорі Кампусом.

Коментарі Вимкнено до Як технології впливають на світ і освіту

«Педагог, який зараз навчає дітей без використання інтернету, — є злодієм»

Сер 05 2019

Яаков Хехт заснував в Ізраїлі Демократичні школи, де у дітей виховують самостійність, відповідальність та здатність приймати рішення. Тепер близько 2 500 демократичних шкіл працюють в 60 країнах світу. Яаков переконаний, що школи відіграють одну з найголовніших ролей у розвитку міста, адже діти мають енергію, час та натхнення впроваджувати новаторські ідеї, також він вважає, що сучасна освіта не може відбуватися без використання онлайн-технологій.

Коментарі Вимкнено до «Педагог, який зараз навчає дітей без використання інтернету, — є злодієм»

«Емпатії треба вчитися все життя»

Сер 05 2019

Останні 10 років Катаріна Спаррдал працює над емпатійною комунікацією з вчительством і учнівством. У Швеції в дітях починають виховувати емпатію з однорічного віку. Катаріна переконує, що такі методи допомагають людям бути більш уважними та толерантними до оточуючих і самих себе.

Коментарі Вимкнено до «Емпатії треба вчитися все життя»

«Емпатія, критичне мислення та неупередженість — навички 21-го століття»

Сер 05 2019

Як побудувати діалог на рівні класу, громади та навіть між націями? Саме цим займається Джо Мелон у рамках програми Generation Global. На її погляд, навичками 21-го століття є емпатія, критичне мислення, відкритість до світу, неупередженість — і надавати їх потрібно саме у школі. Також Джо розповіла, як побудована інклюзія в школах Великої Британії та яким чином підготувати педагога до появи дитини з інвалідністю в класі.

Коментарі Вимкнено до «Емпатія, критичне мислення та неупередженість — навички 21-го століття»

Як учительству говорити з дітьми про війну

Сер 05 2019

Тільки уявіть: 36% українських дітей страждають на посттравматичні симптоми. Таких висновків дійшла директорка американського Інституту травми Елейн Міллер-Керес. Експертка вважає, що в умовах війни вчительство має звертати увагу на емоційний стан учнівства. Він напряму пов'язаний із успішністю в навчанні.

Коментарі Вимкнено до Як учительству говорити з дітьми про війну

Як зробити науку більш цікавою для дітей?

Сер 04 2019

Науковці в Україні отримують не надто багато, а образ радянського вченого-дивака й досі відбиває бажання в українських дітей займатися наукою. Тож, що з цим можна зробити? Джованні Порчеллана впевнений — люди, які цікавляться наукою, люблять ставити питання та вміють критично мислити, а зміни в цьому напрямку починаються саме з класної кімнати.

Коментарі Вимкнено до Як зробити науку більш цікавою для дітей?

Як в 11 років створити власну відеогру та стати консультантом для вчителів

Сер 04 2019

Учень четвертого класу Олег Охрамович з Києва знає декілька мов програмування і разом з друзями вже розробив власну відеогру. Хлопець певен: використання ігрових підходів в освіті зробить навчання цікавішим для дітей.

Про інструменти гейміфікації, які можуть застосовувати педагоги під час уроків, а також свій досвід айтішника, хлопець розповів у межах П'ятої національної (не)конференції для шкільних педагогів Edcamp Ukraine у Харкові.

— Коли ти зацікавився технологіями і де ти їм навчався?

— Я зацікавився ними ще змалечку, бо росту в сім’ї айтішників — мої мама й тато програмісти. Тому мене з ранніх літ це все цікавило. Ще здавна тато навчав візуальному програмуванню. Я ставав у цьому все кращим, перейшов на більш складний рівень, і ось тепер я тут (на Edcamp Ukraine — ред.) із цим проектом.

— Чи відвідував ти додаткові заняття або курси?

— Так, я відвідував візуальне програмування. Зараз ходжу на програмування квадрокоптерів та на робототехніку.

— Чи є уроки інформатики в твоїй школі? Який їхній рівень і що хотілося б змінити?

— Фактично інформатики в нас немає. Коли ми приходимо на урок, вчитель каже: «Робіть, що хочете, діставайте телефони». Оцінюю це як нульовий рівень. Я стараюсь іноді покращити якось. Наприклад, у Всесвітню Годину коду до нас в клас інформатики приходив Олександр Думишинець, і ми робили таку годину. А ще проводили Minecraft.

— Власне, про відеогру Minecraft. Наскільки мені відомо, ти навчаєш її деяких вчителів. Розкажи про це.

— «Майнкрафт» як освітня платформа ще досить молода. Вперше з цією її функцією я познайомився в минулому червні, коли був на першому Всеукраїнському чемпіонаті по Minecraft. І там була тема зробити смарт-місто.

Я вчителям зараз показую використання цієї гри на уроках. Власне, говорю їм, що програмувати доведеться. Там легкі команди, це не надто складно.

— Викладачів яких предметів ти навчаєш?

Це вчителі з Edcamp. Є деякі, що інформатику викладають, є ті, що фізику, літературу — різні предмети. У моїй школі лише кілька педагогів зацікавилось.

— Ми вже перейшли до питання гейміфікації в освіті. Тож, як ти його розумієш?

— Для мене це — покращення уроків і зацікавлення ними дітей. Коли навчальний процес поєднаний з гейміфікацією, він з нудного зазубрювання матеріалу або звичайної писанини перетворюється на щось цікаве та захоплююче.

— Які елементи гейміфікації можуть використовувати викладачі?

На Edcamp Ukraine на своїй сесії я розказував про три інструменти. Перший — Padlet. Це віртуальна дошка для відкритих запитань. ЇЇ можна використовувати для опитувань, зокрема анонімних, або як звичайну дошку. В останньому випадку діти відповідають просто з телефону. Часто буває, що учні просто соромляться вийти до дошки. Вони краще почуваються в мережі, коли ніхто не знає, хто сидить за екраном. Вони можуть писати все, що думають, що їм до вподоби або не до душі — їхні справжні думки. Я по собі знаю, як це: соромитися щось сказати. Тому цей інструмент дуже корисний, бо вчитель зможе почути, що насправді думають діти. Звичайно, як щось некультурне пишуть, можна просто поставити фільтр.

Другий інструмент — Kahoot!. Він потрібен, щоби легко створювати тести. Але не такі нудні, як на папері, а динамічні та цікаві дітям.

— Як саме можна зробити динамічні завдання?

— Скажімо, у нас є проектор, який виводить на стіну або на дошку питання. По-перше, на вирішення тестів відводиться конкретний час. По-друге, учні всі разом відповідають. Хто не встиг — той і програв. За кожну правильну відповідь даються різні бонуси та очки. В кого їх буде найбільше, ті й виграли.

Також можна використовувати аналоги — їх є багато.

— Ти також є розробником відеоігри. Розкажи, про що вона, і хто ще брав участь у її створенні?

— Ще на початку четвертого класу я подумав: треба вже «вилазити» з початкового рівня програмування та переходити на щось більш серйозне. Деякі мови програмування я почав вивчати ще в третьому класі. Подумав і вирішив піти в програмування відеоігор — так звану галузь гейм-девелопмент.

Наша гра зроблена на основі популярної платформи RPG Maker MV. Вона називається Last Day. В нас там пошагові бої, цікавий сюжет і піксельна графіка для стилю. Сценарій придумуємо разом з командою, я розробляю (тобто пишу код), хтось малює персонажів та декорації. А потім я все це об’єдную. Половина учасників тестує відеогру. Всього в команді вісім людей. Їм по 10—11 років.

Ми вже готові випустити гру на платформу Steam Greenlight. Вона призначена для новачків, які вперше створюють ігри. Поки ми збираємося залишити Last Day безкоштовною, але якщо вона стане популярною, мабуть, зробимо платною.

— Чи вплинула ситуація на Сході України на вибір тематики гри?

— Ні. Найголовніше, що ніякої алюзії на реальний світ ми не робимо. Бо на нього можна подивитися у вікно. У нас сюжет не про щось глобальне, а про маленьку історію в деталях.

— В 11 років ти вже маєш неабиякі здобутки: розробив відеогру, навчаєш програмуванню дорослих. Чи вважаєш себе генієм?

— У мене немає чіткого визначення, що таке геній. Тому я себе не можу назвати ним. Думаю, що я просто розумний, як і багато інших людей.

— Як в тебе складаються стосунки з однокласниками? Чи відчуваєш з їхнього боку заздрість або недружнє ставлення?

— Ні, в нас такого немає. Мене це ніколи не торкалося. Проте колись давно, коли ми ще не були друзями, стосувалося хлопців з команди, які створювали відеогру.

— Ти зараз вже заробляєш на своїй діяльності чи це для тебе хобі?

— Поки я тільки збираюся запускати краудфайндінг і хоч трохи заробляти. Але поки що ні.

— А як твої батьки ставляться до того, що незабаром їхня дитина почне сама заробляти?

— Добре. Вони мене в усьому підтримують, і це для мене — ще більший стимул працювати.

— Чи плануєш ти й далі навчатися в Україні або хочеш поїхати за кордон?

— Ні, я хочу залишатися в Україні. Я бачу, що наша держава зараз розвивається, і треба до цього докласти зусиль.

Коментарі Вимкнено до Як в 11 років створити власну відеогру та стати консультантом для вчителів

Слава Фролова про дитячий проєкт, який відкритий для всіх

Сер 03 2019

Українська телеведуча Слава Фролова вважає за необхідне надавати дітям саме креативну освіту і попри те, що творчість дитини зазвичай сприймається як щось несерйозне, упевнена у зворотному. Вона розповіла про свій проєкт Wall Fall та Rock It!, про умови участі, його мету та чому діти в Україні не почуваються вільними.

Коментарі Вимкнено до Слава Фролова про дитячий проєкт, який відкритий для всіх

Адалєт Ґарміані: «Іноді одним фільмом можна виразити голос людей, які страждають від війни»

Сер 03 2019

Художник та культурний експерт Адалєт Ґарміані родом з Іраку, тож не з чуток знає, що таке творити в охопленій війною країні. Засновник іракської організації ArtRole вважає: для створення мистецького проекту в зоні конфлікту іноді достатньо фотоапарату або камери, а донести своє послання світу можна через соціальні медіа.

Коментарі Вимкнено до Адалєт Ґарміані: «Іноді одним фільмом можна виразити голос людей, які страждають від війни»

Older »

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо