Стій і працюй, або Яка користь від ергономіки | Накипело
События

Стій і працюй, або Яка користь від ергономіки

Кожні 50 хвилин смарт-годинник співробітників Apple Park нагадує, що треба відірватися від моніторів та розім’ятися. Офісна традиція доповнюється роботою за спеціальними столами, котрі дозволяють працювати стоячи. Ідею генерального директора Apple Тіма Кука його колеги підтримали три роки тому. Підприємець зауважив, що сьогодні «постійне сидіння – це новий рак», тому потрібно якнайшвидше переходити до режиму динамічної зміни поз.

Свого часу уряд США заклав у бюджет 700 000 доларів на забезпечення «стоячими» робочими місцями (конторками) працівників адміністрації президента Барака Обами. Чому ж така увага до цього тренду?

Тривале сидіння впливає на концентрацію уваги

Учений Володимир Базарний, автор здоров’язберігаючої методики робочого процесу, вважає оптимальним перебування тіла в одній позиції не більше 25-ти хвилин. А тепер згадайте: скільки часу ви сидите перед комп'ютером, не рушаючи з місця? Це, зазвичай, триває годинами. Сидіння забезпечується статичною працею м'язів шиї, спини, попереку, які неминуче втомлюються протягом дня, навіть коли ви зручно вмощуєтесь на сучасному стільці. У такому разі неправильна постава порушує кровопостачання органів. Як наслідок – перевтома, втрата зацікавленості справою, загальний дискомфорт, який відволікає від заняття.

Про те, що стояче робоче місце покращує концентрацію уваги, пишуть автори дослідження у науковому виданні Transactions on Occupational Ergonomics and Human Factors. За півроку вчені виявили: можливість працівників колл-центру час від часу змінювати висоту столу збільшила їхню продуктивність на 46% у порівнянні з тими, хто мав стандартне робоче місце.

Скільки б не було пафосу в словах «рух – це життя», факти підтверджують вислів. Ортопедичні захворювання у дітей молодшого віку та підлітків складають 90% усіх відхилень від норми з боку опорно-рухової системи. При зниженій фізичній активності постійне навантаження на хребет ще сильніше його деформує.

Сидіти струнко!

Педіатр Роман Марабян вважає, що педагогам варто прислухатися до потреб дітей, яким важко висидіти 40-хвилинний урок. Згадуючи робочий візит до американських шкіл, лікар відзначає, наскільки вільно там почувається аудиторія:

«Ми з колегами посиділи у класі хвилин 20 і, повірте, за цей час там відбувався повний фрістайл: хтось відповідав лежачи, хтось – сидячи, кому як зручно. Там не буває такого, що учню напишуть у щоденнику зауваження, бо він не може застигнути, як пам'ятник, і струнко посидіти», – ділиться емоціями Роман Марабян.

Ергономіка в дії

Близько восьми годин на день діти проводять за партою, а пізніше – за домашнім робочим столом. Одна з початкових шкіл Мельбурна (Австралія) вирішила вплинути на ситуацію, замінивши традиційні парти на конторки – спеціальні зростомірні меблі з похилою поверхнею для навчання стоячи. Стійки дозволяють регулювати висоту парт, що додає енергійності дітям протягом уроків. Приклад австралійців наслідують і наші сусіди — білоруси. Аналогічне обладнання з'явилося у мінських, брестських та барановичівських школах.

Концепція Нової української школи враховує постійну потребу дітлахів у русі. Однак про встановлення саме конторок у вітчизняних закладах освіти поки що мова не йде. Наказом Міністерства освіти передбачається наявність у класах ергономічних меблів. Вони “підлаштовуються” під зріст і комплекцію людини, легко трансформуються та звільняють простір для активностей.

Відомий зразок ергономіки в інтер'єрі – дитячі стільці норвезького дизайнера Пітера Опсвіка. Конструкція продумана так, щоб стілець прослужив дитині від народження до підліткового віку. Винахід складається з вертикального стрижня, на якому закріплюється люлька або сидіння, спинка або захисний бампер і широка підставка під ноги. Вона підтримує правильну поставу.

Фото: pinterest.com

На придбання менш креативних комплектів окремих столів та стільців для першачків цього року було виділено близько мільярда гривень. Кошти розподілились між областями в залежності від кількості учнів (найбільше отримала Дніпропетровська – 72,4 мільйона гривень, найменше – Луганська, 15 мільйонів). Далі місцеві адміністрації мали направити субвенцію в обласний і районні бюджети. Однак не всі школи оновили навчальне середовище до 1 вересня. У декількох регіонах, за інформацією МОН, не встигли провести публічні закупівлі. Тому заплановані терміни оновлення класів змістилися.

«Ми повинні показати дітям різноманіття активного способу життя»

Реформа освіти в Україні проходить із постійними консультаціями вітчизняних фахівців із зарубіжними. Зразковою експерти вважають фінську систему навчання. Директор Шілдтської школи міста Ювяскюля, автор книги «Вищий клас: шкільне управління по-фінськи» Арі Пока пояснює: окрім конторок фінські вчителі залучають ще й інші ресурси для підвищення активності учнів. Це вивчення окремих тем безпосередньо в русі, короткі інтелектуальні вправи між виконанням завдань на уроці, позакласні спортивні гуртки.

«Самої лише вчительської фантазії недостатньо. У нас існують спеціальні клуби, де педагоги проводять тренінги для інших учителів, щоб допомогти їм організувати власну модель ведення уроків», — розповідає Арі.

На його думку, дітям варто перебувати в одному положенні не більше 20 хвилин, хоча проміжки часу для сидіння та стояння у фінському навчальному середовищі нічим не регулюються. Вчителі самі вирішують, наскільки рухливим буде заняття у класі.

«Якщо запитати наших школярів, вони взагалі-то не люблять стояти. І тоді питання в тому, чи потрібно змушувати дітей це робити заради їхнього здоров'я. Я думаю, ми повинні показати їм різноманіття активного способу життя. Особливо зараз, коли всі домашні та шкільні девайси активізують лише наші пальці», — вважає спеціаліст.

Шкільну фізкультуру недооцінюють

Замінити повноцінні фізичні вправи навіть надзручними меблями не вийде. Із адекватним фізнавантаженням в українських школах є проблеми, стверджує фізіотерапевтка Олександра Хворостенко. Уроки фізичної культури обов'язково повинні бути не менше трьох разів на тиждень і не замінюватись іншими предметами, як у нас часто буває. Додаткові тренування у спортивних секціях раз-другий на тиждень теж не завадять.

«Гіподинамія (малорухливість — ред.) у наших школах — це величезна проблема. Тут ще потрібно розуміти, як зробити активності цікавими та логічними для дітей, а не просто примушувати їх змінювати позу. Скоріш за все, знадобиться адаптація завдань всередині уроку і, звичайно ж, зміна дизайну приміщення. Необхідні зони, де діти стоячи виконують лабораторні, та місця, де працюють сидячи», — пропонує Олександра Хворостенко.

Дочитали до кінця і все ще сидите? 🙂

ПОДПИШИТЕСЬ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПЕЛО, чтобы быть в курсе свежих новостей.

ПОДПИШИТЕСЬ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПЕЛО

В случае массовых потасовок на улицах города мы вас оповестим