События

Сергій Жадан та Євген Положій про «своїх» та «чужих» на війні

15 травня на Закарпатті стартував двотижневий культурний форум «СлободаКульт». У ньому беруть участь близько 150 художників і художниць, дослідників і дослідниць культури Слобожанщини.

На одному із заходів відбулася дискусія письменників Сергія Жадана та Євгена Положія на тему «”своїх” та “чужих” під час війни». Ми зібрали головні цитати спікерів.

Письменник Сергій Жадан:

«Ситуація російсько-української війни мені здається дуже простою. Якщо ти підтримуєш Україну, ти знаходишся з одного боку, якщо не підтримуєш — з іншого. А якщо ти намагаєшся зайняти ганебну нейтральну позицію, виходячи з того, що “Це не моя війна”, “Я її не починав”, “Мене вона не стосується”, — то так чи інакше ти працюєш проти України. З цим все просто».

Маркування «своїх» та «чужих» в умовах війни — воно є не просто важливим, а, мабуть, життєво необхідним. Тому що війна — це не дискусія. Це спроба знищити свого супротивника, знищити «чужого».

«Більшість наших проблем від того, що ми один про одного нічого не знаємо. Ми звикли сміятися над мешканцями Донбасу: мовляв, вони там голосують за свого Януковича, не дуже розвинені, п’ють водку та дивляться Путіна. При цьому ми мало розуміємо, що там відбувається. Що там є університетські міста, там є райцентри, які є більшими за Ужгород, є своя традиція європейськості, тому що багато цих місць будували і засновували бельгійці, британці, німці й так далі. І все це звести до Януковича й до водки з балалайкою — це просто образливо та страшенно нерозумно».

32501183_2320360998190822_5484216192342163456_n

«Сьогодні, коли ситуація, на перший погляд, не є такою гострою, багато хто з нас дозволяє собі забути про цю небезпеку і керуватись внутрішньо-груповими інтересами. Ми починаємо мірятися патріотизмом. Намагаємось з’ясувати, наскільки “лівий” може бути українцем, а “правий” не заперечує права людини. <...> Починається “полювання на відьом” і пошук ворога серед своїх. Це страшенно деструктивний і самовбивчий процес. Він послаблює нас усіх».

Це парадоскально, але статус Донбасу та війни раптом став дуже зручним. Замість того, щоб сприймати людей, які опинились в окупації, як заручників ситуації, багато хто з нас автоматично зарахував їх до колаборантів. Така сталінська позиція: «Ти опинився з того боку? Очевидно, ти заслужив на це».

Письменник Євген Положій:

«Чим був гарний Майдан особисто для мене? Це місто сили і любові. Ми заходили туди й були братами та сестрами. Ніхто не запитував: “Ти хто? Звідки ти?”. Ти просто прийшов, щоб бути тут, і ця велика мета виправдовувала все. Що робиться зараз? Ми — розпорошені. Немає цієї спільноти, яка змогла зробити неймовірне в 2013—2014 роках. Люди дуже зараз зайняті тим, що ділять: “Ось ми гарні, а вони — погані”».

«Багато хлопців, які прийшли з війни, хочуть туди повернутись. Чому? Тому що там все просто: там є друзі, побратими, які ніколи не зрадять, там — все чесно. Там неможливо інакше. “Ось свої, ось чужі. Це добро, а те — зло. Ми воюємо за правду”. Вони повертаються сюди, а тут — все нечесно».

ПОДПИШИТЕСЬ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПЕЛО, чтобы быть в курсе свежих новостей.

ПОДПИШИТЕСЬ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПЕЛО

В случае массовых потасовок на улицах города мы вас оповестим