«Завдання в нас одне: забезпечити якісний доступ громадян до правосуддя», – Анатолій Бородавка

З 2012 року в Україні запроваджена система безоплатної вторинної правової допомоги населенню. Як вона працює та хто може отримати цю соціальну гарантію, ми обговорили з Анатолієм Бородавкою, директором Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях.

Розкажіть, у чому полягає діяльність Центру, яка його мета?

Регіональний центр у Харківській і Луганській областях є складовою частиною системи безоплатної правової допомоги України. Її функції охоплюють правову допомогу як у кримінальних провадженнях, так у цивільних і адміністративних справах та представництві в кримінальному процесі. З цієї точки зору відрізняються функції регіональних та місцевих центрів. Основне завдання перших — забезпечення правовою допомогою осіб, які потерпають від кримінального переслідування. Будь-яка людина, незалежно від свого майнового стану та соціального походження, після затримання повинна бути забезпечена нагальною правовою допомогою. Той орган, який здійснює затримання, повідомляє Регіональний центр. Протягом години нашим фахівцем здійснюється пошук адвоката. А впродовж ще однієї – захисник прибуває до затриманого. Крім того, ми надаємо так званий захист за призначенням, коли участь громадян у кримінальному провадженні є обов’язковою та здійснюється за постановою слідчого або ухвалою суду. Також ми допомагаємо засудженим, які перебувають у місцях позбавлення волі.

Чим відрізняється вторинна правова допомога від первинної?

Первинна допомога включає в себе правову інформацію, правову консультацію й складення документів непроцесуального характеру. Вона надається не тільки громадянам України, а всім, хто перебуває на території країни на законних підставах. Вторинна ж надається обмеженій кількості осіб. Щодо цивільних, адміністративних справ та представництва в кримінальному процесі інтересів свідка чи потерпілого, тут потрібно належати до однієї з категорій, визначених законом. Наприклад, це громадяни, чий дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів, люди з інвалідністю. Також — внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій. Дві останні категорії навіть мають право на допомогу, не перебуваючи такими, якщо питання стосується отримання статусу.

Види вторинної правової допомоги: захист, представництво інтересів у судах перед підприємствами чи установами, а також складення документів процесуального характеру. Протягом року можна звернутися максимум із шістьма зверненнями.

А з якими проблемами ви стикаєтеся в роботі з населенням?

Основна проблема — це правовий нігілізм, тобто, негативне ставлення людей до норм права. Мені здається, що це лежить у основі багатьох проблем, які ми маємо на сьогоднішній день.

Що потрібно зробити громадянам,щоб отримати допомогу в Центрі?

Перш за все, треба звернутися. Якщо питання пов’язане з цивільним і адміністративним правом, представництвом інтересів, необхідно звертатися до місцевого центру чи бюро правової допомоги. Або зателефонувати на єдиний номер 0 800 213 103 та отримати правову консультацію або дізнатись адресу найближчої установи. Також важливо сформулювати саме сутність питання.

Якщо допомога надається безкоштовно, хто сплачує послуги адвоката?

Вона є безкоштовною виключно для клієнтів. Адвокати ж отримують відшкодування за рахунок коштів з державного бюджету. Наша співпраця будується на підставі контракту, в якому чітко передбачено обов’язки кожної зі сторін. За кожним фактом надання правової допомоги фахівцем подається звіт до регіонального або місцевого центру. І за результатом перевірки виплачуються їм кошти. Окрім базової ставки, є певні коефіцієнти, які дозволяють підвищити розмір. Наприклад, виправдання особи, призначення меншого покарання або перекваліфікація злочину на менш тяжкий.

Яка категорія людей до вас звертається найчастіше й з якими проблемами?

Згідно зі статистикою, за минулий рік до системи безоплатної правової допомоги в Луганській і Харківській областях звернулися понад 44 000 громадян. Це загалом: роз’яснення, первинна, вторинна допомога. Майже 49% звернень були подані суб’єктами, чий дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів. На другому місці були внутрішньо переміщені особи — 30%. На третьому — особи з інвалідністю (11%).

Згідно зі змінами в законодавстві, вторинну правову допомогу зараз можуть отримати громадяни, які потерпають від насильства в сім’ї. Розкажіть, як часто вони звертаються до Центру, і наскільки ця проблема актуальна для Харківської та Луганської областей?

За минулий рік таких звернень було всього шість. Проте необхідно зазначити, що на сьогоднішній день люди бояться про це говорити. Вони думають, їх будуть вважати винними, особливо якщо насильство стосується жінок. Дана тема також пов’язана з булінгом.

А громадяни, які зазнають цькування, також можуть отримати правову допомогу?

Як правило, суб’єктами посягання при булінгу є діти. А це та категорія осіб, яка має право на всі види правової допомоги незалежно від питання. Зрозуміло, в інтересах дитини (якщо ми говоримо про булінг) можуть звертатися законні представники — батьки.

В яких випадках можуть відмовити у допомозі?

Відмова чітко визначена законом: якщо пред’явлена неправомірна вимога або заявник з даного питання вже звертався чи подав недостовірну інформацію.

Як перевіряється якість послуг адвокатів?

У регіональних центрах створені відділи якості правової допомоги та підвищення кваліфікації надавачів. Однак ми не контролюємо, а моніторимо, тому що будь-яке втручання в адвокатську діяльність заборонене відповідно до вимог законодавства.

Якщо до нас надходить обґрунтована скарга, ми готуємо матеріали й звертаємося до комісій з якості (вони створюються при радах адвокатів у кожному регіоні). Комісія робить висновок: чи дійсно допущено порушення, чи ні. Також є стандарти якості, які визначають мінімальний алгоритм дій адвоката. Є випадок, коли ми зверталися до комісії, і за результатами розгляду скарги фахівець був виключений з Реєстру адвокатів, які надають безкоштовну вторинну правову допомогу.

Якщо людина не задоволена наданою допомогою, чи може вона змінити спеціаліста?

Тут необхідно досить обережно підходити. Не можна говорити про незадоволення як основний критерій.Досить часто з судового засідання виходить як мінімум один незадоволений — той, хто програв. А буває, коли обидва. І потім вони починають переносити цей негатив і говорити: мені адвокат неякісно надавав правову допомогу, бо я програв. Ми постійно проводимо аналіз звернень громадян, і 99% скарг є необґрунтованими.

Проте у разі незадоволення можна звернутись до центру, яким призначався адвокат, а також безпосередньо до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

3 квітня був підписаний меморандум співпраці Центру з ХОДА. Яка мета його підписання?

Завдання в нас одне: забезпечити якомога якісніший доступ до правосуддя, отримання правової допомоги. І завдяки саме співпраці з органами місцевого самоврядування, я вважаю, ми можемо цього досягнути. Зараз маємо програми правової допомоги територіальним громадам. Зокрема, в Богодухівському районі та в деяких інших. У нас є надія, що ми зможемо розробити та затвердити обласну програму правової освіти населення.