Сьогодні в Україні налічується 24 032 фахівця первинної ланки медицини, які уклали договори з Національною службою здоров'я на надання своїх послуг. Мова йде про сімейних лікарів, педіатрів і терапевтів. На вторинці — 151 992 фахівця серед молодшого персоналу та 96 658 спеціалізованих лікарів. З квітня 2014 року медреформа змінила не лише систему фінансування закладів. Замість плати за ліжко-місця, гроші ходять за пацієнтом у заклад, який обирає хворий. Такий підхід створив нову конкуренцію на ринку праці в медичній сфері.
Фахівців із якими навичками потребує вітчизняна медицина, розповіли лікарі та експерти НСЗУ на конференції для студентів-медиків.
Андрій Віленський, в.о. голови НСЗУ:
«Окрім клінічної компетенції, сучасний лікар повинен мати додаткові знання і навички — з економіки, правознавства, менеджменту. Найважливіше — вміння комунікувати з пацієнтами. Людям важлива не лише медична компетенція, але й, у першу чергу, людяність спеціаліста».
«Ми бачимо, що рівень заробітної плати праці в закладах первинної медичної допомоги зріс. По Україні за перший квартал цього року це в середньому 14,5 тисячі гривень на місяць для лікаря. Є заклади, де зарплата у лікаря — 29 тисяч гривень. НСЗУ створює такі умови, щоби була запущена конкуренція. Ми розуміємо, що тоді зростатиме якість медичної допомоги. Як цими можливостями користуються медичні заклади та лікарі — це вже питання до них».
«Коли ми уклали договори із закладами, то побачили, що в Україні не вистачає лікарів-анестезіологів, кваліфікованих хірургів, у тому числі, кардіо напрямку. COVID-19 теж проявив цю проблему. Тобто лікарні оперують, але фахівців там мало. А знеболення для пацієнта — це дуже важливо.
Не вистачає спеціалістів для надання паліативної допомоги та реабілітації. Є проблеми із середнім медичним персоналом — його теж бракує. Ми готові поділитися цією інформацією з закладами освіти, щоби вони розуміли, як планувати свою діяльність, які спеціальності вводити, на яких напрямках підготовки робити акцент, щоби забезпечити попит на ті чи інші кадри».
За інформацією НСЗУ, у Харківській області наразі підписали договори з Нацслужбою 427 анестезіологів, у Харкові — 328. Серед спеціалістів-кардіологів — 155, у Харкові — 131. У сферах фізичної та реабілітаційної медицину в області лише восьмеро фахівців уклали договір з НСЗУ, у Харкові — троє.
Загалом у Харківській області договори з Національною службою здоров'я зараз мають:
- лікарів первинки — 1 568 спеціалістів;
- лікарів вторинки — 6 780;
- вторинка, молодший персонал — 8 202.
У Харкові:
- лікарів первинки — 864;
- лікарів вторинки — 5 016;
- вторинка, молодший персонал — 5 440.
Олена Сініцина, представниця департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів НСЗУ:
«В Україні одна з найбільших кількість акушерів-гінекологів — 24 на 100 тисяч населення, тоді як у Польщі їх 13 на 100 тисяч осіб. При цьому кількість хірургічних спеціальностей значно менша, ніж в інших європейських країнах — 20 на 100 тисяч населення при середньому показнику близько 50-ти».
«Запровадження пакетів медичних послуг із паліативної допомоги спричинило попит на лікарів та медсестер, які можуть надавати пацієнтам таку допомогу. Тобто одного разу вирішивши, що ми будемо закуповувати такі послуги, ми спричинили зростання попиту саме на цих лікарів».
Вікторія Мілютіна, директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ:
«Ви (звертається до студентів — ред.) вже народилися зі сторінками в соціальних мережах. Ви ніколи не заблукаєте, тому що у вас є навігатор, а якщо захочете щось дізнатися, то запитаєте у Google або Siri. З одного боку, це круто, але якщо згадати про комунікаційну складову професії лікаря, багато хто з вас її втрачає. А з нею втрачається емпатія, пацієнтоорієнтованість і довіра, на яких базуються відносини між лікарем та пацієнтом».
«Якщо ми звернемося до опитувань, які проводилися перед початком медреформи, багато людей очікували на зміни саме в медичній сфері, бо втратили до неї довіру як до інституції. До квітня 2014 року сама система фінансування за ліжко-місця цього не передбачала. Коли в центрі з'являється людина, пацієнт, який вільно обирає лікаря, заклад, який надає йому послугу належної якості, то не можна ігнорувати потреби цього пацієнта».
«На жаль, у нашій системі пацієнт страждає двічі. Перший раз — коли хворіє, другий — коли йому не вистачає комунікації з медиками. Саме лікар презентує пацієнта системі, тому дуже важливо, щоби між ними формувався простір довіри».
Христина Чайка, виконавча директорка Україно-Німецької медичної Асоціації, лікарка-педіатриня:
«Яким повинен бути молодий лікар? Усі говорять: високопрофесійним, чуйним, добрим, комунікабельним, підкованим у всіх сферах. Однак давайте дивитися правді в очі: сьогодні студенти медичних вишів немотивовані. Тенденція до такої проблеми існує в університетах, оскільки такі ж немотивовані викладачі. При низькій заробітній платі викладатися за копійки нікому не хочеться. А студенту, який хоче стати професіоналом, доводиться вчитися протягом усього життя, шукати всілякі стажування та інші способи, які допоможуть йому застосувати на практиці навички лікаря».
«Випускники не вміють спілкуватися з пацієнтами, з колегами. На мій погляд, вирішити цю проблему могло б запровадження в програмі навчання такого предмету, як психологія спілкування. Не розуміє студент і структуру адміністрування лікувальних установ. Медичний менеджмент викладається у вишах не на належному рівні».
Человек — больше, чем его диагноз. Дискуссия о пациенте в медицинской системе
Олена Хитрова, юристка Харківської експертної групи підтримки медреформи:
«Система, яка зараз розвивається, з часом призводить до того, що у лікарів з’являється право вибору. Тобто ви подібно пацієнту теж можете обирати, де хочете працювати — у комунальному закладі чи приваному. Фактично запроваджується конкуренція. Зараз вже чітко помітно, як медичні заклади починають боротися за кращих фахівців, і в інтересах закладу їх мати. Тоді пацієнт обиратиме лікарню, де є потрібний йому лікар, де надаються послуги відповідного рівня».
«У чому сьогодні є потреба в керівників? Я дуже багато чую про те, що у них є ідеї, але вони часто одні: їм потрібні люди, які готові самостійно змінюватися й впроваджувати зміни у своєму закладі. Є запит на проактивних, готових брати на себе відповідальність лікарів, з розвиненими комунікативними навичками. У районних лікарнях мають пріоритет лікарі з кількома спеціалізаціями».
«Умови, які зараз створюються в системі охорони здоров’я, — це нові можливості для медустанов: змінювати систему оплати праці, запроваджувати стимули для молодих лікарів. Вже є заклади, які так роблять. І у вас теж є можливість вести діалог з керівниками про ці зміни. Наприклад, про оплату за індивідуальним договором, умови якого можуть відрізнятися від загальних умов вашого місця роботи».
«Я рекомендую кожному медичному працівнику знайомитися з умовами договору з НСЗУ, який уклав його медичний заклад. Минулого року я їздила Україною та спілкувалася з лікарями. Коли запитувала їх: хто виконує договір з НСЗУ, хто робить призначення, додає інформацію в медичну систему? Часто чула таку відповідь: “Усе робить керівник”. Насправді кожен лікар, чи в деяких випадках — медсестра так само виконують договір з НСЗУ».
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
