У Харкові існують чотири магістерські програми з медіакомунікацій. Студентська столиця вже декілька років поспіль випускає близько 50 таких фахівців. У чому вони розбираються, чи можна їх назвати журналістами та де з такою освітою можна шукати роботу, дізнавалася регіональна представниця Інституту масової інформації.
Медіакомунікації (МК) можна визначити як тип соціальної взаємодії людей за допомогою медіа. Натомість якщо попросити порівняти це навчання з підготовкою журналіста, студенти та викладачі програм кажуть «медіа -комунікації – значно ширше журналістики». Медіаекспертка та колишня викладачка кафедри комунікацій УКУ Марина Довженко розповідає, що такі програми користуються попитом серед тих, хто хоче працювати в медіа, але не журналістом чи репортером. До того ж, вона вважає, що програми МК мають швидше адаптовуватись до потреб ринку: «У навчаннях журналістиці більш сталий план. А на медіакомунікаціях дисципліни можуть формуватися в залежності від ситуації та потреб. Навички випускників більші ніж текст – це ще й фото, відео, мультимедіа». Іншими словами, це – мультимедійні журналісти, або можна вжити суміжне поняття – універсальний журналіст.
Навчання з медіа-комунікації намагаються або вже стають відповіддю на попит на журналістів, які вільно володіють незкінченною кількістю інструментів обробки та передачі інформації.
Роман Даніленков – тренер Deutsche Welle в Україні, один з засновників “Накипело” та організатор форуму «Я – громадянський журналіст» вважає, що бути нині мультижурналістом – це єдиний спосіб скласти успішну кар’єру. А навчання таких спеців має фокусуватись на новинках та саме по собі безупинно оновлюватись.
«Будь-який журналіст, який зараз хоче бути конкурентним, має бути мультиінструментальним, а ще рухатись далі й розуміти тенденції. Тому навчання медійників і, особливо, громадянських журналістів – таке, що постійно розвивається. Щоб стати універсальним журналістом я би радив звернути увагу на тренінги від міжнародних організацій, де дають теоретичну основу і багато практики. І читати фахові сайти, з якими можна самостійно навчатися та слідкувати як інструменти змінюються та додаються».
Чотири програми з медіа-комунікацій
З 2011 року у Харкові почали випускати магістрів з медіа-комунікацій в ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Згодом програми відкрили у Державній академії культури, Національному економічному університеті та Політехнічному університеті. Наразі згідно з наказом Міносвіти у переліку напрямів «медіа-комунікації» як окрема спеціальність відсутня. Її, як і піар, рекламу та інші об’єднали у журналістику. Як зазначають у харківських ВИШах, випускники-медійники отримуватимуть дипломи журналістів зі спеціалізацією «медіа-комунікації».
Першим ВИШем у Харкові, де відкрили програму з МК, став Харківський національний університет. Керівниця Центру медіакомунікацій і візуальних досліджень Лідія Стародубцева зазначає, що на початку перед нею стояла смілива ціль — створити новий освітній напрям. «У 2009 році програма запускалась як експериментальна. Ми закладали два головних принципи – це міждициплінарність та 50% на 50% теорії та практики. До того ж, у нас існує наголос на медіаестетику», – говорить вона.
За її словами, 40% дисциплін (перелік викладачів та предметів) щокурсу змінюються, цього року вони ввели 7 нових предметів. На наступний набір студентів вже заплановані курси з теледраматургії, робота в гарячих точках та медіакритика. Лідія Стародубцева каже, що базу для практики також напрацювали досить широку: обласна філія НТКУ, місцеве ТБ, рекламні та креативні агенції:
«Наші студенти знаходяться у постійному потоці творчих завдань: пишуть сценарій екранізації твору, сценарій документального фільму, синопсис чи трітмент, знімають свій ролик».
Випускників програми вона описує як універсальних журналістів. Програма має 13 бюджетних місць, за 7 років надала дипломи магістра біля 300 випускників.
Проте серед ініціаторів програм з МК є такі, котрі бачать працевлаштування випускників не у журналістиці і навіть не у ЗМІ. Зокрема, у Харківському національному економічному університеті на магістерці з МК, яку відкрили у 2015 році, здебільшого готують до роботи у медіа-центрах компанії, прес-службах чи інших підрозділах підприємств.
«У наших випускників є орієнтація на економічні стосунки і більш широку ділову сферу. А от під бізнес на самих комунікаціях програма наразі не заточена», — зазначає завідувачка кафедри Катерина Яресько. Вони зазначає, що викладачів не з університету ще тільки долучають, а вводити у програму планують курси з бізнес-медіа та журналістики відкритих даних. На цей рік для бакалаврів денного відділення було 7 бюджетних місць, а магістрів — 9.
У 2015 році також НТУ «Харківський політехнічний інститут» відкрив свою магістерку. Вони зібрали досить багато практиків, які долучаються до курсів або читають їх повністю. Як розповіла заступниця завідувачки кафедри Людмила Саліонович, до курсу з рекламних комунікацій та брендінгу вони запросили керівника креативної агенції Дмитра Грицького, у лекціях з інтернет маркетингу брав участь керівник маркетингової агенції Роман Катеринчик, основи прес-служби студенти слухали від керівниці Департаменту масових комунікацій ХОДА Вікторії Анапольської та інші.
«Студенти приходять, їм все цікаво і вони себе шукають. У нас вони усе пробують і, зрештою, визначаються», — зазначає заступниця кафедри. Для студентської практики вони мають домовленості з місцевим телеканалом АТН, прес-центром «Стутус кво» тощо. За її словами, минулого року вони мали 10 бюджетних місць.
Магістратуру з цього ж напряму в 2014 році відкрили у Харківській державній академії культури. Як розповів декан факультету культурології, минулого року набору студентів не було і наразі ще не вирішено, чи робити його далі.
«Напрям відкривали слідом за нашими працюючими спеціальностями піар та реклама. У нас було два випуски студентів програми з медіа-комунікації, зараз після змін, які провів МОН, випускники будуть дипломовані як журналісти зі спеціалізацію медіа-комунікація у соціокультурній сфері»,— зазначає Олександр Кравченко.
На цій магістерці бюджетних місць не було, а у виборі викладачів здебільшого спиралися на власні кадри: «Для практичних курсів ми запрошували тих, хто має досвід. Проте зараз через зміни статусу програми та економічні умови, поле для набору фахівців-практиків звужується», — додає він.
Як влучно зазначає Марина Довженко, що таке медіа-комунікації і тим паче як їм вчити у медіа-спільноті, зараз ніхто сказати не може:
«Чіткого розуміння медіа-комунікацій немає навіть серед моїх колег. Керівник вкладає у програму своє уявлення та будує її».
І поки такий широкий профіль зберігатиметься, а бажання вчити не вгасає, навчання зможе мінятися, як того вимагають професійні тенденції та ринок праці.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
