Журналісти The Lede поспілкувалися з колегами та дізналися, як коронавірус вплинув на їхню роботу.
Редакції Бабель, Bird in Flight та WAS, Громадське, Накипіло, Kyiv Post розповіли про проблеми та можливості, які в них з’явилися через пандемію коронавірсу та карантин.
Журналісти розпитали редакції про зміни за трьома основними напрямками: фінансами, управлінням та контентом. Рекламодавці воліють «поставити на паузу» великі проєкти та не поспішають ініціювати нові. Прогнози сумні, але не всі редакції встигли відчути різкі зміни в моделях монетизації. Наприклад, цикл роботи нативних проєктів доволі тривалий і неможливо оцінити його падіння чи ріст в майбутньому. Тож наслідки кризи для них відкладені, але вони точно проявляться. Натомість, підписка і programmatic зросли. Також донори почали пропонувати медіа гранти для висвітлення теми коронавірусу, зокрема на фактчекінг та протидію дезінформації.
Водночас і не усі медіа були готові до карантину та переходу на дистанційну модель роботи — вона потребує налагодження та перевірки часом, а його якраз редакціям і бракує. Аудиторія готова споживати усе, в чому згадується слово «коронавірус», мало зважаючи на те, чи це короткий формат, чи довгий. Тому обсяг роботи в медіа виріс. При цьому редакції стараються не перетворитися на «вісники коронавірусу» й шукають способи зберігати свій фокус та різноманіття в тематиці.
Далірозберемо головні інсайти за кожним напрямом.
Монетизація
Перше, що скасувалося в усіх редакціях — це офлайн-заходи. Співзасновниця та комунікаційна директорка «Накипіло» Наталя Курдюкова розповідає, що частина доходів видання йшла саме від них, тому що у видання є прес-центр, який не так давно перейшов на частково комерційну систему роботи. Також партнери видання припинили розміщувати анонси. Водночас на партнерські нативні проєкти карантин не вплинув. «По-перше, їх в принципі не так багато, щоб ми могли вже зараз робити висновки. Деякі наші клієнти з ІТ галузі та послуг таксі. Сподіваємось, що на них не так вплине прийдешня криза», — розповіла вона.
Ярослав Кобзар, head of Sales у Was Media та Bird In Flight, пояснює, що цикл продажу нативки — кілька місяців, а отже поки рано робити якісь висновки щодо цього типу проєктів. «Очевидно, що бренди обережніше стали ставитись до рішень щодо великих довгострокових іміджевих кампаній. Хтось взяв паузу, хтось залишився в проєктах. Але ми поки не можемо оцінити всю ситуацію, бо не було достатньо ні вибірки, ні часу», — каже Ярослав. В ситуації з нативкою він виділяє три ключові моменти:
1. В кризу рекламні бюджети зменшують або заморожуть, особливо це стосується нативки.
2. Через скасування офлайну, онайн-проекти стають привабливішими для рекламодавця.
3. Через кризу прийняття рішень у рекламодавців сповільнюється.
При цьому пункти 1 і 3 грають проти медіа. А пункт 2, теоретично, грає на користь.
Харківське «Накипіло» вже планує оновити свою стратегію роботи в бік проєктів, які можна робити в онлайні. Серед них — запровадження власного радіоефіру, студії аудіозапису, продакшну відео. «Проведення майстер класів та тренінгів в онлайні можна робити й з дому, тому ми не розглядаємо їх як основну можливість. Але якщо клієнтам буде потрібний їх якісний та професійний запис, то це можна буде зробити в нашій студії», — додає Наталя Курдюкова.
У редакції «Бабель» взагалі склалась унікальна ситуація: видання нещодавно перезапустилося після двомісячної паузи, а тепер має одразу справлятися з кризою через пандемію коронавірусу. Головний редактор Євген Спірін розповідає, що після запуску в «Бабеля» залишилась база клієнтів-рекламодавців, з якими видання працювало раніше й продовжує це робити зараз. Водночас, відмовлятися від рекламних послуг самі клієнти не поспішають. Це ж ускладнює відстежувати що саме драйвить приріст трафіку на сайт: підвищений інтерес до новин через вірус чи через перезапуск сайту.
Комерційна директорка Kyiv Post Альона Невмержицька відзначає, що джерела доходів газети уповільнили свою активність, відповідно доходи видання скротилися. Виданню також довелось перенести один з наших найбільших івентів за рік — Ярмарок Вакансій Kyiv Post.
Водночас кількість передплат на онлайн версію газети зростає. «В нас купують більше онлайн підписок, ніж раніше», — розповідає Ольга Руденко, заступниця головного редактора Kyiv Post. — «Це не надвисоке зростання, але помітне. Людей цікавлять новини про вірус, і ми відпрацьовуємо цю тему всебічно і якісно. Ми зробили спеціальні тематичні банери, які присутні у всіх матеріалах про вірус. “Wash your hands. Don’t touch your hands. Subscribe to the Kyiv Post”».
За оцінками Альона Невмержицької, першими під ризиком опиняться рекламні бюджети. Рекламодавці будуть призупиняти рекламні кампанії чи скорочувати витрати на них. Втім, поки що більшість рекламодавців воліють ставити свої проєкти на паузу, а не відмовлятися від них повністю. Також газета може розглянути залучення грантової підтримки на те, аби висвітлювати конкретну біду — COVID-19.
Управління
Усі опитані редакції перейшли на віддалену роботу. Серед інструментів, які медійники використовують для того, аби організувати віртуальний ньюзрум, найчастіше згадують Trello, Telegram та Slack.
Євген Спірін з «Бабель» розповідає, що спершу редакція обговорює в загальному чаті поточні завдання, а потім редактор кожного напрямку вносить його на дошку в Trello. Тричі на день дошка переглядається та оновлюється: які матеріали вийшли, які готові, які ще робляться.
Команда «Накипіло» змогла швидко перенести всі свої процеси в онлайн, окрім монтажу. Обладнання та робочі місця для монтажу знаходяться в офісі й зараз ці ресурси треба перерозподілити таким чином, аби всі монтажери могли працювати дистанційно з дому. «Обсяг роботи збільшився. Люди більше шукають свіжих новин, тому команда має бути на постійному зв'язку. Trello, Telegram, спільні робочі чати — все це постійно “горить”», — розповідає Наталя Курдюкова.
Влад Азаров, який виконує обов’язки головного редактора на Громадському, розповідає, що більшість зйомок на другий день запровадження карантину були скасовані. Залишили лише найважливіші, а більшість команди відправили на віддалену роботу.
«Ми робимо більше форматів для сайту та соцмереж. Проводимо наші щоденні ефіри, але без гостей в студії — включаємо їх по скайпу. На перегляди це не вплинуло — наш ефір про закриття міст через коронавірус дивилося навіть трохи більше людей ніж зазвичай. Бо актуальна інформація важливіша за форму», — додає редактор.
В Kyiv Post редакція та комерційний відділ можуть працювати віддалено. «Звичайно, більший фокус зараз на освітленні COVID-19, але заплановані раніше публікації виходять по графіку, нічого не анульовуємо», — каже Альона Невмержицька.
«Вісімдесят відсотків нашої роботи зараз — це тема коронавірусу. До цього підключились журналісти всіх підрозділів — бізнесу, політики, лайфстайлу», — додає Ольга Руденко.
Контент
Читачів зараз найбільше хвилює тема коронавірусу — і для медіа це не сюрприз. Євген Спірін з «Бабеля» не побачив якоїсь переваги в бік коротких новин чи великої аналітики.
«Всі читають тільки те, що стосується вірусу, заходів безпеки тощо. Жодна інша тема просто не злітає. Але ми не будемо повністю перероблювати контент-план під цю тему. Ми ж не “Коронавірус-інфо”. Ми намагаємося шукати фокуси в цій темі. Так чи інакше, все пов’язане з тим, що є карантин і є вірус», — пояснює редактор. Наприклад, якщо до цього видання писало про бізнес, то зараз цю тему можна розкрити з інших боків: як на нього вплинув вірус, як великі підприємці намагаються мінімізувати збитки.
Редактори на стрічці новин також відчувають домінування теми вірусу. За словами Євгена, вони стараються розбавляти новини про нього іншими темами, але їх дуже складно знайти. Й вони отримують набагато менше уваги від аудиторії ніж усе те, що стосується коронавірусу. «Будь-яка новина, яка стосується пандемії, набирає нормальну кількість переглядів. А якщо новина на іншу тему — я дивлюся на ці цифри й хочеться заплакати», — додає він.
Редакція «Накипіло» помітила, що для їх аудиторії дуже зручним способом отримувати останні новини став Telegram. Але якщо журналісти хочуть зробити матеріал, який вимагає структурованої подачі інформації, то вони використовують формат кепшн відео. «Що стосується контенту, то тут немає однозначної відповіді — короткий чи довгий. Насправді ситуація може змінюватися й протягом дня. Тут треба уважно стежити за аналітикою», — відзначає Наталя Курдюкова.
В Kyiv Post помітили невелику перевагу в бік коротких новин. «Читачі більше залучені до новин на найважливіші теми, що стосуються вірусу — особливо ті, що мають вплив на життя людей. Карантин, закриття кордонів. Новина про закриття шкіл в Україні стала найпопулярнішим матеріалом з початку року», — пояснює Ольга Руденко. Втім, актуальність теми COVID-19 може залучити читачів до дуже різних форматів. Також дієвою для дистрибуції контенту Kyiv Post виявилася розсилка. Газета активно використовує її для зацікавлення нових потенційних передплатників. При цьому газета продовжує виходити й у друкованому форматі, але меншим тиражем.
Що може допомогти медіа?
Перш за все, це швидка реакція та вміння по максимуму використовувати можливості інтернету. Це стосується як інструментів організації роботи самої редакції, так і створення контенту спеціально під онлайн-споживання та які можуть замінити ті продукти, які вимагали підтримки/заходів у офлайні. Не всі редакції були готові до переходу на дистанційну роботу. Особливо ті, які працюють з відео. Що стосується самого контенту, то він має відповідати на нагальні питання, які хвилюють читачів чи глядачів. А для цього медіа потрібно швидко скласти базу експертів, які можуть пояснювати все, що стосується COVID-19. І робити це в зрозумілий та доступний спосіб. При цьому треба ще й враховувати «вікна можливостей» для монетизації.
Для прикладу, в мережі з’явився Coronavirus Tech Handbook, який постійно оновлюється та в якому збирається інформація про можливі технологічні рішення, необхідні в умовах пандемії. На додачу до хендбуку є й група у Facebook та кампанія зі збору коштів на підтримання цієї ініціативи.
Ще один цікавий кейс — американські медіа одні з перших заговорили про те, що в умовах кризи медіа треба об’єднуватися та співпрацювати, а не змагатися між собою. В Орегоні ньюзруми роблять спільні матеріали та допомагають одне одному, аби краще інформувати своїх читачів. Доступ до бази експертів та авторів, які можуть допомогти швидко та зрозуміло висвітлювати тему вірусу може стати перевагою й для українських медіа, особливо регіональних.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
