19 січня в Kharkiv Palace Premier Hotel пройшов семінар Валерія Пекаря, викладача Києво-Могилянської бізнес-школи, автора книги з інтегральної динаміки.
У Харкові Валерій розповів про особливості парадигми мислення людей, що дозволяє знаходити підхід до кожної людини при різних ситуаціях, як у робочому колективі, так і в дружньому, сімейному. Захід відвідало близько 100 місцевих громадських активістів, молодих політиків, психологів і менеджерів. Медіапроект «Накипіло» записав яскраві цитати цього тренінгу.
«Ми дивимося на світ через різні окуляри і бачимо абсолютно різні речі, таким чином наші картини світу відрізняються. Все, що ми бачимо, чуємо, відчуваємо — все фільтрується через ці окуляри».
Найважливіші у світі істоти — це, як не дивно, не люди, а ті таргани, які у нас в голові. Знаєте, є такий вислів: “Іноді люди приймають такі рішення, що їх таргани в голові аплодують, стоячи”. Я, звичайно, жартую, але виходить так, що саме ті особливості нашого мислення дуже багато визначають речей в нашому житті.
«У нас в голові є протоптані доріжки, якими бігає наша думка. Якщо вони дуже протоптані, вона гарно бігає, якщо не дуже — погано. Це могло би залишитися метафорою, якщо б не останні досягнення нейрофізіології. Вчені кажуть, що дійсно наш мозок складається з величезної кількості нейронних зв'язків. Нейронні зв'язки, які ми часто використовуємо, прокачані, міцні, а ті, які рідко використовуємо, вони слабенькі. Це приблизно те саме, якби у мене вдома була гантеля і я кожного ранку качав би праву руку, а ліву не качав би ніколи».
Я можу назвати вам нейронний ланцюжок, який прокачаний у кожного — це дорога додому. Навіть після дуже хорошої зустрічі з дуже хорошими друзями завжди знаходиться дорога додому. Це сильний прокачаний нейрон. Але знайти в такому стані дорогу у далекий район, в якому ми ніколи не були — наша підсвідомість не тренована, аби обробити інформацію таким чином.
«Якщо ми працюємо в бізнесі, в державному чи міському управлінні, в громадському секторі, нам дуже важко мати справу з мільйонами чи півторамільйонами картин світу людей навколо нас. Треба якесь спрощення, яке дозволило би нам вивчити цих людей. Ніхто не бачить окремий атом заліза, атом золота, атом кисню, але ми знаємо, що є така моделька, яка допомагає нам жити і працювати. Нам треба спрощення, як до семи кольорів райдуги».
«Способів думання зовсім небагато. Кожна парадигма мислення визначає те, як ми думаємо, що ми бачимо, як ми комунікуємо з іншими людьми і т. д. Вона виизначає організацію управління і в бізнесі, і в політиці, і в релігійному житті, і в громадському житті — все, що тільки можна придумати. Характерні ці парадигми мислення для окремої людини, для невеличкої групи суспільства, такої базової, як сім'я, для малих компаній, для великих корпорацій, для величезних, дуже масштабних систем, таких, як народ, нація або ціла цивілізація».
Практично кожна людина схильна до того, щоби на першій ліпшій станції, яка їй подобається, застрягти на все життя. Хто куди запливе. Небагато людей допливають до якихось дальних станцій, тим більше там уже страшенний туман і не зрозуміло, що далі.
«Що відбувається, коли ви піднялись на вищий рівень і вирішили проблему? Ви отримуєте нову проблему, складнішу, цікавішу, таку, що ви її не бачили раныше. А чому ви її не бачили? Тому что були зайняті попередньою».
Усвідомлене життя — це коли ми керуємо своїми чоловічками у голові, а не дозволяємо їм керувати нами.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
