Правда й маніпуляція в передвиборчій програмі Анатолія Денисенка в соцмережі Facebook 

Чинний народний депутат із Харкова Анатолій Денисенко втретє боротиметься за крісло у Верховній Раді. Центральна виборча комісія зареєструвала його кандидатом у нардепи на виборчому окрузі №173. Кандидат двічі перемагав на цьому ж окрузі: в 2012-му (від політсили «Партія регіонів») та 2014 році (безпартійний самовисуванець), набравши 50,60 % та 42,05% голосів.

Цьогорічну виборчу кампанію в соцмережі Facebook політик зосередив на інформуванні про власні досягнення в роботі парламента. Сторінка Денисенка створена 7 травня 2019 року. 

Перші дописи стосувалися привітання містян із професійними та загальнонаціональними святами. Одні з останніх — присвячені його напрацюванням щодо розбудови двох нових станцій харківського метро, підвищення зарплати вихователям дитсадків і ремонту доріг. Цікаво, що інформація на особистій сторінці нардепа подається від третьої особи, а не від першої. 

Теза 1. Допомога у розбудові метрополітену

З огляду на кількість публікацій кандидата щодо ролі у будівництві «підземки», ця тема займає провідне місце у його політичній програмі. Так, у червні-липні 2019-го Денисенко написав двічі у Facebook про свої здобутки в цьому напрямку. Також він періодично звітує про діяльність щодо метро на власному сайті. 

Орієнтацію на «підземку» можна пояснити й тим, що нові станції «Одеська» та «Державінська» знаходитимуться на території виборчого округу, в якому балотується політик.

Про що говорить кандидат?

У дописі в соцмережі від 8 липня Анатолій Денисенко запевняє, що домігся від Кабінету Міністрів надання держгарантій на залучення кредиту від європейських банків на суму 320 мільйонів євро для будівництва станцій та оновлення потягів.

Щодо того, яким чином політик посприяв отриманню гарантій від уряду, на його сайті зазначається два пункти. По-перше, щоби залучити  банки до інвестування проекту «Продовження третьої лінії метрополітену Харкова», Денисенко звернувся до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням надати підтримку з бюджету. По-друге, на засіданні Комітету Верховної Ради з питань економічної політики 12 квітня 2017 року, де розглядався звіт Кабміну щодо роботи за 2016 рік, нардеп поцікавився, чи надасть уряд гарантії для кредитування.

Результат моніторингу: маніпуляція.

Перевірити, чи дійсно нардеп надіслав депутатське звернення прем’єру нам не вдалося, оскільки таких документів немає у публічному доступі. Так само відсутня трансляція засідання комітету. 

На засіданні уряду 26 квітня 2017 року Володимир Гройсман заявив про підтримання пропозиції міської влади Харкова та надання держгарантій для отримання кредиту від Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. Однак Анатолій Денисенко маніпулює інформацією, коли завіряє, що прийняте Кабміном рішення — саме його заслуга.  

Згідно з Постановою Кабміну, державна гарантія надається після: подання відповідальним органом Мінфіну рішення конкурсної комісії щодо можливості надання підтримки для реалізації проекту, укладення між Мінфіном і позичальником договору про порядок відшкодування витрат держбюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов’язань, а також у деяких випадках — після отримання рішення Антимонопольного комітету України.

Крім того, напередодні засідання уряду 24 квітня прем'єр-міністр побував із робочим візитом у Харкові, під час якого ознайомився з проектом розвитку метро та проїхався «підземкою». При цьому згадувань, що на зустрічі Гройсмана з представниками міської влади та депутатами був присутній Анатолій Денисенко, немає (хоча, як завіряє кандидат, він тісно співпрацює з харківськими чиновниками щодо розбудови метро). Однак на фото, опублікованих на сайті міськради, засвітився інший нардеп, Валерій Писаренко — голова депутатської групи «За Харьков, за Слобожанщину», до якої входить Денисенко (об’єднання створене у 2014 році мажоритарниками Харківщини, зокрема, як було заявлено, для допомоги в пошуку фінансування для будівництва метрополітену). 

Фото: Харківська міськрада

Цікаво, що на web-ресурсі кандидата немає згадувань про зустріч з Гройсманом очільника групи «За Харьков, за Слобожанщину», однак є новини щодо подій, в яких політик не міг брати безпосередньої участі. 

В іншому дописі кандидат говорить про рішення уряду та парламенту щодо продовження третьої лінії Харківського метрополітену. Однак із тексту не зрозуміло, чи має він відношення до них і яке саме.

Так, серед зазначених фактів нардеп наводить закладення в бюджеті на 2019 рік субвенції Харкову в розмірі 30 мільйонів 112 тисяч гривень. 

Результат перевірки: маніпуляція.

Анатолій Денисенко дійсно голосував за прийняття Закону «Про державний бюджет України на 2019 рік». Також кандидат вніс поправки до законопроекту, запропонувавши збільшити розмір субвенції ще на 30 мільйонів гривень, але вони були відхилені. 

До допису в Facebook Денисенко прикріпив світлину, де є він та міський голова Геннадій Кернес у метро. Проте не зрозуміло, на якій саме події зроблена фотографія.

Теза 2. Ремонт дорожнього покриття

Що говорить кандидат?

• Анатолій Денисенко наголошує на вкрай незадовільному стані доріг та необхідності їхнього капремонту. Він посилається на світовий рейтинг The Global Competitiveness Index, згідно з яким Україна посіла 130 місце серед 137-ми можливих. Також Денисенко говорить, що 95% доріг, які знаходяться на обліку в Україні (170 тисяч кілометрів), потребують ремонту, 40% — капітального відновлення. 
• Політик звинувачує уряд в недієвій політиці та стверджує, що, попри ухвалення законів і постанов, утвердження фондів і проектів щодо покращення ситуації, «все залишилося на папері». 
• Кандидат припускає, що виділеної з бюджету суми на відбудову доріг (55 мільярдів гривень) може бути недостатньо. 
• Анатолій Денисенко направив депутатські запити щодо вирішення питання аварійності доріг прем'єр-міністру України Гройсману, міністру внутрішніх справ Арсену Авакову й міністру інфраструктури Володимиру Омеляну. Між іншим, у запиті він просить дати доручення міністерствам ввести в містах обласного значення обмеження в’їзду для великовантажних автівок під час спеки, аби запобігти руйнації асфальту. 

Результат перевірки: часткова правда (з ознаками маніпуляції).

За даними моніторингу The Global Competitiveness Index 2017 — 2018, Україна дійсно посіла 130 місце. Як прокоментувало ситуацію Держагенство автомобільних доріг, моніторинг (зокрема, щодо стану доріг) базується на даних 2016 року, тому не врахована інформація щодо ремонтних робіт, проведених пізніше.

З 1 січня 2018 в Україні почав працювати Дорожній фонд, кошти до якого поступають з акцизних податків із вироблених у державі пальних і транспортних засобів, розмитнення автівок і нафтопродуктів, від проїзду платними дорогами та з інших джерел. Порядок надходжень затверджений Постановою Кабміну від 20 грудня 2017 року. Розмір фонду в 2018 році склав 32,6 мільярда гривень, у 2019 його збільшено до 55,6 мільярда. Як зазначив на сторінці в Facebook Володимир Омелян, упродовж 2014—2018 років відремонтовано 7 000 кілометрів автошляхів, з них більше половини (3 800 кілометрів) — у 2018-му.

Таким чином, звинувачення про недієвість дій уряду і «залишенні іх на папері» — голослівні, а наведені кандидатом дані щодо стану доріг — застарілі.

Анатолій Денисенко дійсно направив до Гройсмана, Омеляна та Авакова депутатські запити. Цікаво, що вони надіслані лише 21 червня 2019 року — за місяць до проведення позачергових парламентських виборів. 

Щодо пропозиції обмежити рух великовантажних транспортних засобів понад 24 тон і нагрузкою на вісь більше семи тон у містах, то такі заходи в Україні вже існують. Кожного року Укравтодор вводить в регіонах сезонні обмеження для проїзду цієї категорії транспорту (із зазначенням місць для відстоювання вантажівок). Вони діють з початку липня до вересня у період літньої спеки.

Таким чином, народний депутат маніпулює громадською думкою, звітуючи нібито про свої напрацювання: адже просить запровадити заходи та правила, які вже існують. 

Теза 3. Підвищення заробітних плат працівникам дитячих садків

Що говорить кандидат?

• Як зазначається в дописі, останнім часом попри підвищення зарплати вчителям, дохід працівників дитсадків не збільшувався. 
• Анатолій Денисенко звернувся до Володимира Гройсмана з тим, щоб у проект держбюджету на 2020 рік було закладено підвищення розміру зарплати працівникам дошкільних навчальних закладів.

Результат перевірки: частково правда (з ознаками маніпуляції), частково неправда.

З 1 січня 2018 року набула чинності стаття 61 Закону «Про освіту». Вона затвердила встановлення посадового окладу педагогічного працівника (зокрема дошкільних закладів) найнижчої категорії на рівні трьох мінімальних зарплат. Зростання відбуватиметься поетапно до 2023 року. 

Крім того, 11 січня 2018 року Кабімін затвердив Постанову «Про підвищення оплати праці педагогічних працівників». Згідно з документом, від початку року підвищилась на 10% ставка освітян, які отримують гроші за рахунок субвенції з держбюджету — викладачів закладів загальної середньої, професійної та вищої освіти. Постанова також передбачає розгляд збільшення окладу для інших категорій педагогів (наприклад, вихователів дитсадків) з вересня 2018-го. 

10 липня 2019 року на засіданні Уряду міністерка освіти Лілія Гриневич доповіла, що зарплата працівників дошкільної, позашкільної та фахової передвищої освіти, а також представників професійної освіти (окрім вчителів, що оплачуються з субвенції) зросла на 10% минулого року, а вихователів — на 20%.

Тому кандидат говорить неправду, стверджуючи, що уряд обійшов увагою вихователів.

Депутатський запит Денисенка дійсно був надісланий Гройсману 21 червня.

10 липня Кабмін ухвалив збільшення оплати праці для всіх освітян від 20 до 70% вже наступного року, а також поетапне продовження підвищення зарплати до 2023 року. Чи вплинули на це рішення звернення Анатолія Денисенка — малоймовірно. По-перше, у запиті не вказано, скільки грошей потрібно закласти у держбюджет-2020 або наскільки збільшити зарплатню працівникам дошкільних закладів. По-друге, поступове збільшення окладу і так передбачено Законом. Отже, кандидат маніпулює інформацією, акцентуючи увагу виборців на важливості наданого ним запиту.