Музиканти з прифронтових територій про фестиваль «Дорога на Схід»

18 та 19 серпня в Ізюмі та селі Іванівка Харківської області відбудеться музично-літературний фестиваль «Дорога на Схід». Організатори прагнуть привернути увагу до туристичної привабливості регіону, адже Ізюм не лише прифронтове місто, а й культурний центр із давніми традиціями.

Вперше фестиваль «Дорога на Схід» пройшов минулого року в Новопскові, Сватовому і Старобільську та зібрав понад 30 українських музикантів і літераторів. Цього разу протягом двох днів гостей познайомлять з культурними ініціативами Харківської, Донецької, Луганської, Сумської областей, з представниками сучасного мистецтва — традиційного і фольклорного.

На головній сцені біля Сіверського Дінця виступатимуть гурти «Тартак», «The Вйо», «ШаNа», «Жадан і собаки».

Також на фестивальних сценах гратимуть музиканти з прифронтових територій, з якими «Накипіло» і знайомить читачів. Серед них: рок-гурти «Смолова галерея» (Слов'янськ), етно-колектив «Заграйярочка» (Волноваха) та «Ізобарра-Тор» (Сватове).

«Смолова галерея»

Гурт «Смолова галерея» з’явився у 2012 році, хоча ще за п’ять років до того його лідер Едуард Смоляков активно писав та виконував свої пісні сам. Згодом йому захотілося зібрати гурт, щоб уже разом здобувати прихильність слухачів, а не співати за копійки самотужки. Музиканти, об’єднавшись, спільно почали писати пісні та їх аранжувати. Рокери виступали в рідному Слов`янську, Донецьку, Краматорську, Дебальцеве. Вже за рік після заснування «Смолова галерея» взяла участь у міжнародному фестивалі «Рок-експрес», котрий мав бути щорічним, та війна змінила ці далекоглядні плани. У 2014-му  році музиканти випустили альбом «До и после». Склад гурту неодноразово змінювався: через війну хтось далеко переїхав, а хтось взагалі виїхав з країни. Вже в 2015-му році музиканти пробилися  до фіналу «Червоної рути» та перемогли у номінації «Рок» на фестивалі  Slav stream fest. Виступала «Смолова галерея» й на фестивалі «З країни в Україну». Майже рік рокери відпочивали, та вже зараз активно працюють: у планах  «Дорога на Схід», «Червона рута», а також запис нового альбому.

«Смолова галерея» має на меті залучити до своєї творчості якомога більше слухачів, виступити на великих сценах та заспівати на одній сцені з відомими музикантами й гуртами на кшталт «Океану Ельзи».

Як і коли відправив анкету для участі у фестивалі лідер «Смолової галереї» не пам'ятає, адже заповнював багато заявок, щоб мати нагоду виступити на різних заходах. Нещодавно йому передзвонили організатори «Дороги на Схід» та повідомили, що вибрали їхню анкету для участі. Рокери з великим задоволенням гратимуть на фестивалі. Місія «Смолової галереї» – нести позитив у маси й «прокачати» присутніх. 

«Ми нестимемо людям позитив, співатимемо про кохання у будь-яких його проявах, навіть якщо пісня не про кохання – вона все одно про нього, бо без кохання в світі ніяк», - каже Едуард Смоляков.

Гурт «Заграйярочка»

Про цей гурт письменник Сергій Жадан сказав: «Такий колектив, як „Заграйярочка“, якраз є свідченням існування зовсім іншого Донбасу, про який ми, на превеликий жаль, і досі знаємо небагато».

Тож який, власне, «інший» Донбас  демонструють нам «зайграйярівці»? Ірина Крюченко, яка разом з донькою Любою є керівницею гурту, розповідає: вони відроджують традиції та обряди рідного краю у піснях. А розшукують їх — в експедиціях.

«З 2004 року ми обійшли з нею (Любою — Ред.) майже всі села Волноваського району, — каже пані Ірина, — і знайшли багато гарних пісень. Наші села — україномовні. Сучасне покоління розмовляє російською, але всі бабусі співають лише українські пісні: й весільні, і обрядові. В селі Голубицькому Волноваського району ми записали веснянки, під які у давнину водили хороводи. Взагалі, об’їхавши весь Волноваський район, ми не почули жодної пісні російською мовою».

«Заграйярочка» складається з двох груп — підготовчої та основної.

В основній співають 15 дорослих учасників, у підготовчій — 15 дітей, віком від п'яти до дванадцяти років. Ірина відверто зізнається, що в їхньому регіоні колектив сприймають не дуже тепло, вважаючи чимось застарілим.

«Мені складно було набрати гурт. Люди взагалі не розуміють, навіщо це потрібно, — ділиться заграйярівчанка. — Коли ми виходили на сцену, вони спершу  думали, що якісь там бабки вийшли, поспівали».

Та сприйняття колективу, його творчості змінюється. Він професійно зростає, стає не просто фольклорним гуртом, а справжньою родиною, яка поєднує кілька поколінь. Бабусі співають зі своїми онуками, діти приходять з батьками.

Фото: gazetask.net

На фестиваль «Дорога на Схід» колектив хоче привезти весільний обряд.

«Скажу правду: їду на фестиваль саме через Сергія Жадана, — каже Ірина. — Чому? Він нас запросив, коли приїжджав у гості.  Відбулася надзвичайно тепла зустріч, і Сергій був здивований, що у нас на Донеччині є колектив, який відроджує обряди та звичаї».

Обговорюючи платформи, на яких співаки можуть продемонструвати свої таланти, Ірина Крюченко каже, що гурт виступає не лише у Волновасі, а й на всеукраїнських та міжнародних фестивалях. Минулого року вони вийшли до фінального туру фестивалю «Червона рута», і цьогоріч, у вересні, будуть співати на гала-концерті, який відбуватиметься у Маріуполі. Також минулого року вони їздили в Луцьк на міжнародний фестиваль «Поліське літо», де 11 держав демонстрували свою автентику, свій фольклор.

«Зараз люди почали розуміти, що українська пісня — це наша культура, і що її не потрібно соромитися», — каже Ірина.

Гурт «Ізобарра-Тор»

Одними з учасників фестивалю «Дорога на Схід» стане гурт «Ізобарра Тор» зі Сватово Луганської області. Це єдиний рок-гурт у містечку. За словами музиканта Андрія Клименка, така музика, на жаль, не дуже популярна у Сватово. Тому рок-виконавців небагато, а розвивати гурт складно.

«Коли ми починали у 2003 році, здавалося, якщо в нас з’являться гарні інструменти і якісна апаратура, то все — ми станемо зірками. Але чим більше в нас з’являлося інструментів, тим сильніше ми відчували, що наша творчість не так уже й потрібна в місті», — розказує Андрій.

DSC_6180

«Ізобарра Тор» з’явилися 14 років тому й одразу ж почали писати пісні українською. Андрій пояснює: рідна мова більш співоча та мелодична.

«Мене надихнув на творчість період кінця 90-х років, коли українська музика почала з’являтися на телебаченні: „Табула Раса“, „Скрябін“. Була і якісна поп-музика. Вона мені подобалась», — згадує музикант.

За словами Андрія, участь у фестивалі «Дорога на Схід» для музикантів — можливість відчути свою необхідність.

«Ми сподіваємось, що наші пісні людям сподобаються, і для нас це дуже важливо», — говорить Андрій.

Гурт не готував якусь окрему програму для виступу, але так сталося, що в їхньому арсеналі є пісня з такою ж назвою, що й фестиваль. 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

ещё по теме:

Модульный городок. Станет ли временное постоянным?

Жители области выйдут на пикет ради ремонта дороги

Музыка там, где война

Как война в Украине повлияла на права граждан

Анализировать чиновников и депутатов стало проще

опубликовано

14 августа 2017

текст

Любов Левінська, Ірина Крюченко, Аліна Шульга

фото

Ігор Лептуга

просмотров

946

поделиться

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: