Хто найчастіше порушував професійні стандарти серед інтернет ЗМІ Харкова

Фактично кожна двадцята новина в харківських онлайн-медіа містить емоційно забарвлені слова або/та оціночні судження журналіста. Такими виявилися результати моніторингу п’яти інтернет-видань Харкова: АТН, Status Quo, Главное, Город Х та Kharkiv Today.

Інститут масової інформації завершив третю хвилю моніторингу, в якому виявляв порушення профейсійних стандартів у регіональних інтернет ЗМІ. Цього разу предметом дослідження стала наявність емоційної лексики та оцінок в новинах. Моніторинг п'яти найпопулярніших за кількістю читачів харківських інтернет-медіа був проведений з 6 по 12 серпня. У кожному виданні проаналізовано по 100 новин. Журналістські розслідування, статті, анонси, спортивні репортажі та звіти в моніторинг не входили.

Найбільше матеріалів з емоційною лексикою та оціночними судженнями зафіксовано на інтернет-порталі “Город Х”. Тут було знайдено 39 новин з порушеннями. При цьому, загальна кількість маніпулятивних прийомів, використаних “Город Х” в новинах, була значно більшою. Так, 39 повідомлень з порушеннями містять 66 маніпуляцій. В таких матеріалах замість об'єктивного висвітлення події чи факту, журналісти вживають емоційно забарвлені слова та оцінки. Вони, в свою чергу, можуть сформувати у читача упереджене ставлення до новини. В інших чотирьох виданнях виявлено приблизно однакове число порушень: “АТН” — 15, “Главное” — 15, “Status Quo” — 14, “Kharkiv Today” — 14. В той час підрахунок маніпулятивних прийомів на одну новину показав наступні результати. На сайті телеканалу “АТН” ті 15 новин, в яких знайдено порушення, містять 24 маніпуляції. Аналогічна ситуація й в інших онлайн-медіа: на 15 новин інтернет-видання “Главное” припадає 28 маніпуляцій, на 14 повідомлень “Status Quo” — 26, на 14 новин “Kharkiv Today” — 17 порушень.

Через край: як журналісти в новинах емоціями маніпулюють?

Маніпулятивні прийоми, які використовували в новинах харківські онлайн ЗМІ, були різними. Проте, як правило, вони зводились до суб'єктивних думок, висновків чи суджень журналіста. Так, під час моніторингу виявлена значна кількість матеріалів, в яких автор намагається оцінити якісні чи кількісні характеристики події не за допомогою фактів, а використовуючи емоційну лексику та епітети. Сюди, наприклад, можна віднести такі вислови: “масштабный”, “оперативно”, “долгое время”, “довольно знакомой и простой”, “собралось много людей”, “совершил дерзкое хулиганство”, “является лучшим показателем в Украине и рекордом за все годы...”, “ведутся активные работы”, “благодаря их оперативным действиям удалось спасти...”, “...продолжает оставаться одной из самых популярных услуг” і т.д. Такі вислови не підкріплені жодними цифрами, фактами, статистичними даними, які б довели “активність”, “оперативність” чи “рекордність”. Подібні маніпуляції присутні у всіх п’яти проаналізованих інтернет ЗМІ.

Також досить часто в новинах журналісти самостійно намагаються визначити масштабність події. Наприклад, у матеріалі Города Х під назвою “Жителей Харькова предупредили о новом способе мошенничества с банковскими карточками” йдеться про те, що клієнти “Ощадбанку” почали масово отримувати смс-повідомлення від шахраїв. Проте ця “масовість” не підкріплена конкретними даними, які б показали число постраждалих. Тому про реальний масштаб проблеми читач так і не дізнається. В іншому повідомленні автор також самотужки оцінює кількісні показники. В реченні “на сегодня петицию подписали единицы горожан” число підписантів указано неточно, хоча петиція на офіційному сайті міськради дозволяє журналісту навести конкретні цифри.

Якщо вже в новинному матеріалі використовуються емоції та оцінки, то вони повинні мати чіткі межі авторства. Читач має розуміти, що є думкою героя сюжету, коментарем учасника події чи експерта, а що є встановленим фактом. Так, у матеріалі інтернет-видання Kharkiv Today “В Днепре грузовик столкнулся с двумя автомобилями: погибли два человека” є висновки, автора яких ідентифікувати не вдалося. Наприклад: “от удара не подлежит восстановлению автомобиль BMW” або “ее спасло то, что удар пришелся со стороны пассажирского сидения”. З матеріалу незрозуміло, кому саме належать ці думки. В іншому повідомленні ситуація аналогічна. Наприклад, новина Города Х про те, як “Харьковчанин попал в неловкое положениэ.е из-за своей работы” містить наступне формулювання: “несмотря на такие “показательные” изъятия алкоголя, пьяных людей на улицах города не становится меньше, да и отравления алкоголем происходят часто”. Виходячи з матеріалу, цей висновок є оціночним судженням журналіста, що неприйнятно в новинній журналістиці.

Ще один маніпулятивний прийом, який використовували харківські онлайн-медіа в новинах, — необгрунтовані узагальнення. В таких матеріалах емоції, бажання чи оцінки певної категорії людей журналіст видає за думку великої групи людей. Здебільшого, цим прийомом зловживав новинний портал “Город Х”. У своїх новинах видання часто вживає такі формулювання, як “люди мечтают”, “горожане уверены”, “медики подтверждают”, “жители Харькова скептически отнеслись”, “люди переживают” і т.д. Подібні узагальнення є необ'єктивними, оскільки не побудовані на результатах соціологічного дослідження чи висновках широкого кола експертів.

Під час моніторингу були виявлені матеріали, в яких використання оціночних слів посилює або применшує значимість певного факту. Наприклад, Status Quo у новині “Город выделит деньги на инсулины”, наводячи позицію Міністерства охорони здоров’я України, вживає слово “якобы”: “кроме того, в Минздраве аргументируют отказ выделить деньги в связи с расхождением в цифрах, ссылаясь на то, что в Харькове якобы гораздо меньше больных, чем зафиксировано в реестре”. Такими чином, видання наче ставить під сумнів позицію відомства, що може вплинути на читача та його уявлення про проблему.


Даний матеріал підготовлено в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ», що реалізується ГО «Інститут масової інформації» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Інформація та погляди, висловлені в даному матеріалі, належать автору та не обов'язково відображають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

ещё по теме:

Харківські онлайн-ЗМІ: тематичне наповнення та (не) унікальність новин

Покрокова інструкція: як не дозволити фейкам забрати твій мозок

Медіапрозорість по-харківськи: чого не афішують місцеві ЗМІ?

Результати дослідження заголовків харківських ЗМІ

Чи пройшли харківські ЗМІ перевірку на достовірність?

опубликовано

30 августа 2018

текст

Ксения Шепеленко

фото

Игорь Лептуга

просмотров

224

поделиться