У Харкові пройшов перший Міжнародний гендерний форум. Він зібрав понад 300 учасників. На форумі обговорювалися сучасні тенденції гендерної проблематики в Україні та Європі, участь жінок в політиці, економіці та військовому конфлікті.
«Накипіло» публікує ключові цитати з панельної дискусії «Гендерне питання у період збройних конфліктів». Учасники приділили велику увагу проблемі сімейного насильства та необхідності якомога швидше ратифікувати в Україні Стамбульську конвенцію.
Про роль жінок на війні
«На війні жінки-волонтери почали налагоджувати взаємодію між військовими та мирним населенням. Якщо ми подивимось на історію, то роль жінки як зв`язкового, у партизанському загоні була природньою. Але сама суть змінилась. Тобто тепер це не передача якоїсь шпигунської інформації, а комунікація між двома, спочатку антагонічними сторонами», — громадська діячка, голова правління Інформаційний центр «Майдан Моніторинг» Наталія Зубар.
До 2020 року ми плануємо поступово імплементувати стандарти НАТО в Збройних силах України і збільшити кількість жінок на 10%. На сьогодні цей показник - 8,5%. Серед них офіцери, солдати, цивільний персонал, — народна депутатка України Ірина Суслова.
Про роль жінок в поліції
«2014 рік показав кожному громадянину, що є наша держава, де наші кордони, і що ми повинні захищати свою незалежність самостійно. Напевно, саме це підштовхнуло багатьох жінок вступити до лав поліції», — радниця заступника голови Національної поліції України Ольга Юськевич.
«Ни для кого не секрет, что раньше роль женщины в силовых структурах имела другой формат. Сейчас женщины-полицейские — более волевые и целеустремленные. Они четко знают и понимают, зачем пришли на службу. Они хотят обеспечить безопасность своей семье и своей стране», — Ольга Юськевич.
Сейчас 30% состава патрульной полиции — женщины. На руководящих должностях — около 15%. Тенденция назначения женщин на руководящие должности есть, но она не стремительная. На сегодняшний день мы все еще играем роль «серого кардинала», который непосредственно влияет на принятие решений, но его не показывают, — Ольга Юськевич.
«Несложно отдавать приказы мужчинам. Намного сложнее мужчинам их принимать. Наверное, это их внутренние стереотипы. Этот переломный момент нужно преодолеть. Я на своем личном примере это ощутила. Необходимо пройти какой-то определенный период, и тебя должны признать. Это можно заслужить исключительно профессионализмом и силой воли. И тогда уже вопрос пола не стоял», — Ольга Юськевич.
Про необхідність ратифікування Стамбульської конвенції
«Чи маємо ми на цей час законодавство, яке дозволяє боротись із домашнім насильством? Ні. Тому що сьогодні ми боремось не з домашнім, а сімейним насильством. Навіть в цій термінології криється велика різниця в застосуванні закону. Наприклад, відносини між чоловіком і жінкою у цивільному шлюбі не підпадають під сімейне насильство, а під Стамбульську конвенцію підпадають», — уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська.
«З ратифікацією Стамбульської конвенції зміниться відношення держави до проявів насильства у родині, домівці. Сьогодні у держави є виключно реактивна функція, і ми знаємо, як держава реагує. У кращому разі дільничий прийде і розповість чоловіку, що бити жінку не можна. У гіршому випадку, дільничий вирішить затримати порушника, а жертва падає на коліна і каже „Не забирайте“. Плюс, зазвичай на кривдника накладається штраф. А гроші звідки беруться? З сімейного бюджету», - Валерія Лутковська.
Конвенція має змінити ментальність держави. Це має бути ефективна превенція з боку держави, і у випадку, коли насильство відбулось, має бути ефективна реакція, — Валерія Лутковська.
«Для запровадження ефективних механізмів нам потрібен час. В принципі, у нас його вже немає, але якщо ми ще притримаємо, то будемо запроваджувати конвенцію тоді, коли велика кількість людей повернеться в сім`ї зі сходу з відповідними психологічними проблемами. Коли людина звикла жити в умовах «чорне-біле». Крім того, у нас величезна кількість внутрішньо переміщених осіб, з яких 75-80% — жінки та діти. Плюс, на жаль, у нас є випадки, коли військові частини розташовані недалеко від інтернатів, і виникають певні питання взаємовідносин між чоловіком і дівчиною, яка там навчається. Тобто, у нас вже сьогодні є клубок проблем, а ми навіть не почали готувати ті механізми, які мають вступити в дію і стати ефективними», — Валерія Лутковська.
Суспільство не готове сприймати жінку-жертву як ту, що потребує певної допомоги. Сьогодні суспільство скоріше готове засуджувати жінку, тому що в нас досі є старі гендерні стереотипи: «Б`є — значить любить», «Маєш терпіти — нічого з тобою не станеться», «Він чоловік і заробляє гроші — має право». Жінка опиняється в таких умовах, коли вона змушена терпіти насильство, щоб ніхто про це не дізнався, — Валерія Лутковська.
«Перед ратифікацією конвенції ми маємо підготувати суспільство. По-перше, немає нічого соромного в тому, щоб розповісти про свою проблему. Ми хочемо донести громаді: якщо ви чуєте, як у вас за стіною плаче дитина, ви повинні викликати поліцію. У випадку, коли ви чуєте за стіною бійку між чоловіком і дружиною, ви не маєте права казати „Я не буду в це втручатись“. Ви маєте викликати поліцію», — Валерія Лутковська.
Стамбульська конвенція — це не тільки захист жінки. Це захист будь-якої особи, яка перебуває в сімейних, родинних стосунках незалежно від статі, — представителька уповноваженого з питань гендерної рівності Аксана Філіпішина.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
