Підсумки медіароку в Харківський області: коментарі ІМІ та місцевих журналістів

Харківська журналістика за цей рік однозначно не стояла на місці — відкривалися нові проекти, стартували нові рубрики, розслідування, реформувалися ЗМІ. Разом з тим приймалися нагороди та грамоти від міської (преміями по 5 тис. грн нагородили головреда Ньюзрум, керівника медіа-групи “Дозори” та оглядача комунальної газети), обласної (відкриття фотовиставки репортажників та скромний прийом), центральної влади (Порошенко дав звання “заслуженої журналістки” очільниці ОТБ).

А ще небезслідно вгасав баланс точок зору з новин стрічки, так і не запалився вогник фактчекінгу, а головне, що усе це відбувалося на фоні легкозаймистого “паркету”.

Моніторинг порушень свободи слова

У барометр свободи слова за цей період на Харківщині Інститут масової інформації заніс 9 випадків. З них три стосуються доступу до інформації: на запити від ЗМІ не відповідали або прирівнювали до звернення громадян (в такому випадку значно довший термін відповіді і це є недоліком нашого законодавства). Чотири — напади на представників ЗМІ: сутичка з журналістами “Харьковских известий”, агресію до знімальної групи 1+1, напад на журналістів “Наші гроші” слідство по якому триває вже понад півроку. Також впродовж року ІМІ фіксувала розбитий телефон й лікоть громадського журналіста “Накипело” (провадження відкрили через суд за ч. 1 125 ст. — умисне легке тілесне ушкодження).

Інші — недопуски на відкриті засідання районної та селищної ради і також на відкритий суд у справі комуністки Алли Александровської. Після того як представникам ЗМІ не дали зайти до судової зали, вони написали заяву до поліції, проте, як зазначила заступниця начальниці відділу комунікацій ГУПН Оксана Калмикова, провадження через відсутність правозлочину так і не відкрили.

Як і по Україні, на Харківщині фізична агресія до журналістів в основному виходить від громадян, а не від чиновників, депутатів чи правоохоронних органів. Після заяв в поліцію правоохоронці далеко не кожен раз відкривають кримінальне провадження, тим рідше за статтями, які відносяться до порушення прав журналістів. Правоохоронці це пояснюють відсутністю складу злочину. Наприклад, коли п'яний молодий водій вдарив журналіста та вибив планшет йому з рук, правоохоронці відкрили виробництво тільки за статтею «хуліганство», адже журналіст онлайн-видання все ж опублікував сюжет.

Інший приклад — напад на знімальному групу 7-го каналу (КП “Харьковские известия”). У цьому випадку все ж відкрили провадження по 171 статті КК України (перешкоджання профейсійній діяльності журналіста), але через 9 місяців закрили. Журналісти звернулися до суду, який постановив відновити слідство.

Джинсування

За 2016 рік у Харкові ІМІ зафіксувала перевагу кількості комерційної джинси до політичної. Впродовж 9 місяців матеріали з ознаками замовності складали від 3% до 8% в онлайні. У цей період перевірялися два сайти: 057.ua, у якому більшість таких новин мали позначку “Новости компании” або “Политические новости”, що по суті є неправильним маркуванням рекламних матеріалів. Другий сайт — Городской дозор, де позначок чи рубрик новин взагалі немає, матеріали з порушеннями журстандартів та ознаками “джинси” і без маркування виходять разом з іншими текстами.

У друкованих ЗМІ відсоток таких матеріалів становив від 4,5% і в окремі періоди сягав 11%. Як і водиться, в погоні за дорослішою аудиоторією політики замовляли більше матеріалів у газетах, тоді як розважальна сфера, послуги та інші компанії публікувалися на “особливих умовах” на сайтах. Серед політичних сил — лідерів замовників “джинси” в онлайні та пресі — партії “Відродження” та “Опозиційний блок”, “Гумштаб” Ріната Ахметова, компанія “Sаmsung”.

Влада і баланс

Що стосується безпосередньо новинного контенту, то у 2016 році журналісти Харкова все більше схилялися до швидких перероблень офіційних повідомлень (в онлайні таких новин аж 36% за перевіркою ІМІ). “Цього року харківська журналістика здебільшого продовжила свій шлях лінощів. Їх розбестили потоки інформації у соціальних мережах та офіційних сайтах. Повсякчас вони елементарно навіть не перевіряли цифри, що даються у повідомленнях державних органів”, — вважає власний кореспондент “Інтерфакс Україна” Олена Львова.

З іншого боку, місцеві журналісти розповідають про посилення тенденції комплементарних матеріалів по відношенню до керівництва області. “Останні два місяці посилилося те, що про голову ОДА Юлію Світличну говорять або у позитивному ключі, або не говорять нічого”, — говорить журналіст Радіо Свободи Володимир Носков. Зокрема він наводить приклад, коли у день сесії облради на її сторінці на фейсбуці пост про прийняття бюджету опублікували ще до фактичного голосування. “Це серйозний привід для обговорення — хто це зробив, вона сама чи її команда. Але ЗМІ про це промовчали. Новина вийшла лише на одному сайті”.

15748822_1293048964092349_1425663516_o

Він також вважає, що Юлія Світлична уникає прямого контакту зі ЗМІ: “Комунікація цієї адміністрації навіть набагато гірша, ніж була у команд Добкіна чи Балути”.

Журналіст також наголошує, що змінився формат подачі меседжів від влади. “Попередні керівники Харківщини говорили спершу про проблему, а потім про її шляхи вирішення. А зараз на початок виносяться те, що ж зробила Юлія Олександрівна”.

На думку Володимира, більшість ЗМІ у Харкові — абсолютно незбалансовані. Про це також свідчать моніторинги он-лайн ЗМІ, який проводив ІМІ двома хвилями. Баланс точок зору витримують тільки у 36-76% новин, тоді як в інших озвучують одну позицію і навіть не публікують коментар протилежної впродовж наступних 12-ти годин.

Три крапки над і

У 2016 році соціальна значущість та бажання донести правду для харківських ЗМІ переважно трансформувалося у непохитне бажання посилювати трафіки на сайти. Тому у цей же період ЗМІ остаточно “підсіли” на соціальні мережі та неперевірену інформацію звідусюди. Але не факт, що на нього варто й далі підсаджувати весь Харків.

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії.

ещё по теме:

Официально: проезд в метро и электротранспорте подорожает

«Мне сказали: нам своим нечем помогать, а тут вы еще понаехали», – переселенка

Молиться за Украину на украинском

Суд над харьковской «живодеркой» будет закрытым

Как в центре города появилась парковочная разметка на «зебре»

опубликовано

30 декабря 2016

текст

Світлана Охович

фото

vecherniy.kharkov.ua

просмотров

507

поделиться