Як живе окупована Борівська громада на Харківщині

Борівською селищною територіальною громадою наразі керують представлений днями російський очільник та призначений у квітні військовий комендант. Окупанти намагаються якнайшвидше перевести грошовий обіг на російські рублі. Для цього формуються списки працівників комунальних підприємств та пенсіонерів, переналаштовують банкомати.  

Аби потрапити в списки на виплати — у місцевих вимагають паспортні дані  та фотографують. Пенсіонерам Борівщини, як в інших населених пунктах обіцяють виплату «допомоги» у розмірі 10 000 рублів. За відсутності можливості зняти з карт свої законні пенсії, зарплати чи соцвиплати, мешканці погоджуються на умови окупантів і стоять в чергах на фотографування.

Відсутні зв’язок, можливість дивитися українське телебачення чи слухати українське радіо. Телефонні розмови в поодиноких точках слабкого мобільного зв’язку прослуховуються і контролюються рашистами. Тих, хто «надто багато говорить» та допускає проукраїнські висловлювання, карають.

Російське телебачення просуває одні й ті самі брехливі наративи, які поступово вкорінюються у свідомість місцевих:

— «Ваша власть вас бросила» (сюди додаються історії про начебто знайдені великі суми грошей в будинках представників  влади, схована гуманітарка, скарби у місцевих фермерів тощо);

— «Эта война уже выиграна россией» (поширюється міф про те, що Харків та інші міста України давно капітулювали);

— «Украинская армия слабая, бойцы сбежали или сдались в плен» (про справжні втрати росіян та успіхи українській армії в окупованих громадах не знають);

— «Вас обстреливает украинская армия, украинская власть отключает вам связь, газ и электричество» (на цьому тлі росіяни іноді роздають свою жалюгідну гуманітарку, влаштовують показові «свята», демонструють «справедливість» коменданта, підкреслюють, що електрика наразі підведена з Росії тощо).

Людей, які мають бодай якийсь зв’язок із жителями тимчасово окупованих територій просять під час розмов підкреслювати, що про них дбають та пам’ятають в Україні. Зневіра в умовах тиску, постійної небезпеки та відсутності базових умов для нормального життя — це те, чого хочуть добитися загарбники, аби потім провести псевдореферендуми та забрати українські землі.

В тих селах громади, де донедавна спостерігалася висока скупченість російських військових (Підвисоке, Гороховатка, Бахтин), кількість загарбників зменшилася. Вони масово оселилися в балках, посадках, лісах поблизу сіл.  Відомі випадки, коли в «зеленці» біля малонаселених віддалених від центру сіл по кілька днів перебувало до трьох тисяч російських солдатів, які потім були перекинуті далі. Ракетні установки, які періодично працюють по позиціям ЗСУ з окупованих сіл, окупанти теж постійно переміщують та ховають в лісах.

Повертатися на Борівщину наразі вкрай небезпечно.

Наразі у регіоні окупована 21 територіальна громада, усього в Харківській області їх 56. Територіально — понад то 30% знаходиться під тимчасовою окупацією. Це північ нашої області, Вовчанський, Куп'янський, Ізюмський напрямки — розповів голова Харківської ОВА Олег Синєгубов в інтерв’ю «ДС» .