Розмова з біологом про дослідження впливу війни на екосистеми України з 2014 року й донині - Накипіло
Події

Розмова з біологом про дослідження впливу війни на екосистеми України з 2014 року й донині

  • Аліка Піхтерева
  • 15 Червня
  • 1174

Навесні ми обговорили з орнітологинею, як себе почувають птахи в умовах війни, скількох рідкісних видів ми більше не побачимо. Це змотивувало нас подивитися на довкілля очима науковців. Що ми маємо зараз, якими є післяпереможні прогнози та чи можливо притягнути рф до відповідальності за заподіяну природі шкоду? 

Про це ми поспілкувалися з біологом Олексієм Василюком, учасником Української природоохоронної групи, яка виникла у 2014 році. Від початку війни на Сході України Олексій з колегами досліджували ураження степів Донбасу від російського нападу. Про ці дослідження, майбутні репарації та чи варто думати про відшкодування збитків — наша розмова.

Особиста сторінка Олексія у Facebook

Олексію, після Другої світової та інших військових конфліктів ХХ сторіччя — чи вивчається науковцями шкода, якої зазнала екосистема?

За радянських часів ніхто не вивчав екологічний вплив. Були дисиденти з екологічного руху, які писали книжки, але вони стосувалися переважно ядерних випробувань. Ця тема замовчувалась. Висвітлювалося, що під військові полігони виділяють цінні природні території, які не варто було б використовувати, але без детальних обрахунків. 

Курган Савур-могила на Донеччині за часів Другої світової війни

Та й зараз держава їх не планує робити. Усі хочуть порахувати суму репарацій росії, а як їх порахуєш? Оцінити, чим війна шкідлива, можна, а монетизувати — надзвичайно складно. Найбанальніший приклад — нафтобази, інша хімічна промисловість, підприємства, які підривають під час ракетних обстрілів. Ясно, що це має вплив на атмосферу. Але скільки чого потрапило в повітря? Де ми візьмемо кількісні дані? Ніхто не має сумніви, що вплив є, проте скільки його? На це в нас відповіді немає. Ми не знаємо, чи повні були ті нафтобази, чи з них все вивезли. Відсутність кількісної оцінки сильно шкодить можливості щось порахувати. 

Але після війни, або зараз, ми можемо спостерігати зміни в природі? Зникнення якихось тварин, рослин?

Багато видів птахів зараз мали б утворювати колонії, вони прилетіли з південних держав, з Африки на гніздування, як робили тисячу років. Але для птахів важливий фактор турбування. На Півдні країни ніхто не створюватиме колонії, які там були тисячоліттями. Птахи кудись перемістяться: не загинуть, але відлетять з регіону, не можу уявити куди. Ладно ще вибухи, не думаю, що тварини кидають дитинчат під час грому. А от дим — сигнал тікати, рятувати життя. Вважаю, величезна кількість видів, зокрема тих, які охороняються, не дадуть потомство цьогоріч. Вони мали гніздуватися на Азово-Чорноморському узбережжі, в дельті Дніпра, а там все горить. Те саме з долиною річки Сіверський Донець. Зараз основні події — навколо Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного, Лиману, а це теж центр масового розмноження диких тварин. 

Сіверський Донець. Фото: Велерій Дід

І це ніяк не переконвертувати в репарації?

Ну а як це перевести в гроші? Можемо говорити про якісні, а не кількісні речі. Вибух снаряду калібром від 122 мм і більше — це хімічна реакція, з якої мінімум пів кілограму сірки потрапляє в ґрунт, і ще купа важких металів. Решта перетворюється на газоподібні речовини, реагує з туманом, випадає кислотними дощами. Таких боєприпасів сотні тисяч використали на території України. Можна оперувати фразами типу «сотні тисяч», не помилишся, але скільки саме? Щодня нове додається, десь через місяць все затягнеться травою. Навіть у лісах, де були складні події, почнуть рости молоді дерева, і ми до осені вже не зможемо порахувати. Тому про Другу світову, або про Балканські події постфактум немає нормальної оцінки. Хоча після Балканського конфлікту три мільйона гектарів у сільському господарстві вивели з використання через забруднення ґрунтів хімічними речовинами внаслідок вибухів.

Тобто оцінити масштаб шкоди, що нанесла рф природі України, неможливо?


Якщо стоятиме задача отримати цифру — ні. Якась буде, її пред’являтимуть у міжнародних судах. Але це буде незначна частина, переважно, з підприємств, які зможуть надати інформацію: які сховища зруйновані та що потрапило в атмосферу. Ми з колегами пишемо нотатки, за 70 сторінок перевалило. Коли війна завершиться — згрупуємо, зробимо більш-менш адекватний звіт. Але він буде без кількісних оцінок. 

Маючи інформацію, якою була природа до війни, в наступному році ми зможемо подивитися, що сталося. Конкретно зараз це неможливо, бо не можемо потрапити на території, де йдуть бойові дії. Це будуть зміни, можливо, десь на краще, бо зменшення кількості впливу людини завжди призводить до кращого стану природи.

Так, я була в Чорнобилі: природа вразила своєю могутністю. Ось що значить, коли людей немає.

Чорнобильська зона ще 30 років тому була колгоспом із засіяними полями. Зараз це найбільша зелена пляма Європи. Там є ведмеді, лисиці, вовки, яких майже немає на решті території України. Де буде заміновано, або люди не захочуть повертатись до селищ, природа почне відроджуватися. Якийсь позитив буде, та його не порівняти з масштабами руйнувань, це невелика компенсація порівняно з втратами, які є.

Прип'ять, 2021 рік. Фото: Станіслав Захаров

Прип'ять, 2021 рік. Фото: Станіслав Захаров

Розкажіть про дослідження степів Донбасу до повномасштабного вторгнення

Ми — організація, що історично утворилася з біологів, які захоплюються степами. Я в останній рік перед початком вторгнення у 2014 році на Донбас встиг сім разів провести експедиції. Всі інші колеги, у тому числі й вимушені переселенці, свій творчий час проводили там. Далі ми не змоги повноцінно працювати. У 2014–2015 роках досить швидко встановився умовний кордон «днр»/«лнр». Утворилася пошкоджена зона. Як до цієї межі, так і після неї природа не пошкоджена, а в «сірій» зоні зміни відбулися. 

Ви досліджували ці зміни? 

Ми намагалися вивчати вплив боєприпасів на звільнених територіях. Відбирали проби ґрунту з воронок, за супутниковими знімками їх рахували. Була ділянка в районі гори Савур-могила біля Шахтарська. Нарахували 15 000 воронок, розділили їх на типи за калібром. Порахували, скільки хімічних речовин мало виділитись в грунт і в повітря. Навіть книжка щодо цього є. У нас був доступ до якісного супутникового знімку, де можна порахувати: чи 70 метрів діаметр воронки, або метр, або два з половиною. Якщо до таких знімків доступу немає, або воронки в лісах — ми це ніколи не порахуємо. Видно на полях, на степових ділянках. Там ведуться бої за Лиман. 

Савур-могила в воронках від боєприпасів, 2015 рік. Скріншот з відео під вільною ліцензією.

Савур-могила в воронках від боєприпасів, 2015 рік. Скріншот з відео під вільною ліцензією

До речі, я на початку неправильно сказав. Ми можемо дати цифру стосовно пожеж. Це єдине, що можна кількісно порахувати, бо вони фіксуються супутниками. Це нескладно, безкоштовно. Знімки можна замовити. Онлайн теж щодня є інформація, що де горить.

І на Донбасі ви це рахували?

Ми дивилися, скільки згоріло заповідних територій. Замовляли в НАСА термоточки, вони надали дані про теплові аномалії, коли супутник фіксує вогонь. Він може бути не відкритий, а як значне перевищення температури на поверхні землі. Дані мають складну атрибутивну інформацію, що дозволяє обрахувати довкола кожної точки її умовний діаметр. Точка — координата, що дає інформацію, на якій площині загоряння. Ми моделювали покриття пожеж з 2014 до 2016 року та виявили, на яких ділянках горіли заповідники. Можна зробити так для всієї України. Нас як природоохоронців цікавило, що ушкоджено на заповідних територіях. Після закінчення війни зробимо те саме. Або за нас це зроблять, ми не одні такі розумні. Хтось ще визначить об’єкти, які були пошкоджені, яка площа лісів згоріла тощо. Ліси будуть рахувати, бо вони мають господарське значення, а степи — природоохоронне, тож із ними мало хто рахується.

З посібника «Воєнні дії на сході України — цивілізаційні виклики людству» за 2015 рік

Але пожежі в степах — теж велика біда?

Для степу вогонь не надто страшний. Це погано, але раз на кілька років — не дуже. Диких копитних у нас немає, а якщо степи не будуть час від часу горіти — заростуть акаціями та іншими чужорідними рослинами, і нічого хорошого не буде. А от для лісу, який штучно насадили в степовій зоні — це кінець. Писали, що горить Чорноморський заповідник. Там сильно розгорілося. Ця територія охоронялася з 1927 року, перша з усього радянського союзу отримала сертифікат ЮНЕСКО. Там є прекрасні території, майже повністю охоплені вогнем. Погано.

Чорноморський біосферний заповідник. Фото: Олег Марчук

Такі речі можна оцінити, але нас цікавить, що це означатиме для природи. Я не вірю, що росія заплатить репарації. Якщо нарахувати екологічні збитки — вони будуть більші, ніж економічні. Це як людське життя. Скільки треба грошей, щоб компенсувати людину під завалами, або людину, яку розстріляли, закатували? Чи однакова має бути сума, чи не однакова, достатня, недостатня? Це не та категорія понять. Є екологічні нормативи, такси, які використовує екоінспекція. Але чи це сприймуть міжнародні суди? Це більше, ніж всі економічні збитки. Сумніваюсь, що Україна нарахує росії 10 чи 100 трильйонів екологічних збитків, і та сплатить. Це несерйозно.

А ви маєте якусь цифру пожеж, які спричинили обстріли Донбасу за вісім років?

У 2014 році згоріли три тисячі гектарів у регіональному ландшафтному парку «Донецький кряж» біля Савур-могили. Він весь згорів. Навколо цієї гори є ліси, і вони мають заповідний статус. Ми тоді обрахували та змогли пояснити, що сума збитків 14 мільярдів. Наголошую, це — за три тисячі гектарів лісів. В Україні за останній місяць згоріло десь 40 тисяч. Колосально горить національний парк «Святі Гори», його площа — 40 тисяч гектарів. Я не можу поїхати подивитися, там тривають запеклі бої. Нічого хорошого в цьому немає, лісовий національний парк, ймовірно, згорить увесь. Як порахувати птахів, комах? Чим комахи гірше за дерева? Дерева мають економічну цінність, але якщо ми говоримо про збитки війни, треба рахувати комах. Їх там мільярди особин різних видів. Навіть якщо частку порахувати, це все одно дуже багато. 

Донецький кряж. Фото: Олександр Ільїн

Купа є робочих груп, і всі хочуть рахувати збитки, нам постійно дзвонять: «Доброго дня, ми хочемо вас найняти порахувати збитки», два-три дзвінка в день. Але ми цим займатись не будемо. Нам цікаво зрозуміти, що в природі реально зміниться. Це допоможе запропонувати компенсаційні заходи або щось врятувати. У Василівці, Рубіжному зруйновані очисні споруди, і з них неочищені стоки течуть у річку. Коли цю територію деокупують, треба миттєво зупинити викиди. У Лисичанську, Сєвєродонецьку об'єкти хімічної промисловості колосальні. Там сховища відходів, які не піддаються переробці, з величезною вірогідністю вони пошкоджені. Це небезпечні відходи, які людство не знає, як переробляти. Щойно територію звільнять, треба не бігти дивитися, у якому селі світло відновити, а з’ясовувати, де витік, і швидко ліквідувати.

Сєвєродонецьк, 15 червня 2022 року. Фото: Луганська ОВА

Ще приклад. В Україні є кілька видів рослин, які зустрічаються у двох точках, і більше ніде в світі. Не лише в Амазонії чи в Австралії є унікальні види. На Миколаївщині, де досі тривають бої, є перлисті волошки. Там все горить, і що станеться з волошками, ми дізнаємось лише після того, як Миколаївщина та Херсонщина будуть звільнені. Місця, де квіти зростають, не охороняються. Після війни треба якнайшвидше надати їм природоохоронний статус. Від цього залежить збереження цих волошок на планеті.

Перлиста волошка. Фото: Іван Моісієнко

У заповідних територіях були колонії чапель, інших птахів. Вони там були сторіччями, якщо не тисячоліттями. Ці колонії мали заповідний статус. Птахи перемістяться, бо місця, де вони тисячу років гніздилися, згоріли. Та нові місця природоохоронного статусу не мають. Птахи стали «біженцями», треба поквапитися надати їм захист.

Червонокнижний птах Мартин каспійський. Фото: Юрій Москаленко

Чи відомо про види рослин та птахів, які внаслідок бойових дій на Донбасі зникли назавжди?

На Донбасі ніхто не зник. Зона бойових дій, яка була до 2022 року — досить вузька, переважно в населених регіонах. Найцінніші території Донбасу опинилися за межею. Донецький кряж — на окупованій території. Там не було боїв. Долина річки Кальміус, якою пройшов кордон, — неймовірна територія. Вісім років не можу туди потрапити, дуже про це шкодую. Це один з найбільших каньйонів Європи, п’ять кілометрів завширшки. Купа степових журавлів, яких одиницями рахують. Науковцям-орнітологам важливий кожен журавель, який мігрує через Україну, бо це — глобально зникаючий вид. Я востаннє там був у 2013 році. Бачив, як декілька пар гніздувалися.

Донецький кряж

Ймовірно, тваринам навіть стало легше, бо людей поменшало.

У випадку з природними масивами «днр»/«лнр» — думаю, так, тваринам стало краще. Стріляли десь далеко. Єдине, на природних територіях, які йдуть вздовж Сіверського Дінця, а це майже все ліси, — там погано. 30 тисяч гектарів вигоріло під час боїв за Щастя. Якщо догорить Національний парк «Святі Гори» — то від цих лісів нічого не залишиться. А це ж найбільший лісовий масив Сходу України.

Національний парк «Святі Гори». Фото: Костянтин Брижніченко

Ті ліси майже всі штучного походження, але де річка розливається — там природні широколистяні ліси. Вздовж них у 30-х роках насадили величезний коридор хвойних лісів. Наразі клімат такий, що в степу вже новий ліс не посадиш. Зараз там все згорить. Залишиться згарище, яке буде поступово відновлювати степову рослинність, а лісники спробують там посадити свій ліс, бо це ж типу їхня територія. Це ще одна проблема.

Це, мені здається, популярна думка, що степи — щось не надто потрібне, їх варто засадити лісами. Що ви можете на це сказати?

Шкода, ми не маємо кількох годин на цю тему поговорити. Лісівники дивляться на все з господарською метою, аграрії — теж. Але степ — найбагатша за кількістю видів екосистема. З іншого боку, вона найбільше уражена діяльністю людини. В Україні 40% площі колись займала степова зона. Природні особливості степу призводять до накопичення великого шару родючого ґрунту, тому фактично вся зона степів була розорана, від півдня Київщини до гірського Криму. 

Це єдина причина, чому від степів в Україні наразі збереглося не більше трьох відсотків від того, що було. Жодна інша екосистема Європи не втратила аж стільки. Кожен третій вид рослин і тварин в Червоній книзі України та в Європейських міжнародних конвенціях охорони природи — степовий вид. Їм всім ніде більше рости і жити. Ми не вважаємо, що є більш цінні або менш цінні степи. Є місця, де рідкісні види, але охороняти треба всі степи, що залишилися, і не допускати знищення взагалі нічого. 

На квадратному метрі степу може бути до 120 видів рослин. У лісі на одному квадратному метрі може бути лише одне дерево. В степу багато видів рослин змінюються сезон за сезоном. Тобто тиждень — одні, рано весною відквітували, через тиждень — інші. І вони всі знаходяться під землею у вигляді кореневищ, цибулин, і всі встигають по черзі. У жовтні лишається лише красива колива, яка теж охороняється. А всього іншого вже не видно. Жодна екосистема світу не може такого запропонувати. 

На початку ХХ сторіччя вся охорона природи в Україні крутилася навколо охорони степів. Все, не розоране до Другої світової, у 1955 році було розоране по всій Євразії. В інших пострадянських державах ситуація така ж сама. У росії трошки більше збереглося, ніж у нас, тому що в них степи більш пустельні. Екосистема — степ, але чорнозему там немає. А в Україні всі степи з чорноземами. 

Кажуть, що у всьому світі буде продовольча криза, бо росія захопила 33 відсотка від орних земель України. Це ми рахували, в нас є на цю тему дослідження. 33 відсотки наших полів, а вже світова продовольча криза. Ми — один із центрів вирощування пшениці й соняшника, і це для світу критично, навіть не для України. І все це — за рахунок степів, які були. А зараз частину країни захоплено, і будуть далі розорювати все, що завгодно. І ці три відсотка, які ми намагаємося зберегти, — від них майже нічого не залишиться. Чому в степовій зоні мають бути ліси, якщо природно тут степ?

Птахи і вибухи: харківські пернаті у воєнні часи

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

Ще по темі

Стрім-трансляції, відео, відеопрезентація, репортаж, фотозйомка, статті

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо

X