Після місцевих виборів роль громад повинна стати вагомішою, а районних адміністрацій та рад — зменшитися. Але якщо повноваження на двох рівнях чітко не розділити, може посилитися плутанина.
Уявіть ситуацію: депутати сільради виділяють гроші на ремонт місцевої школи. А чиновники райдержадміністрації вирішують її закрити. Директор школи одержує обидва розпорядження. І обидва фактично законні: школою завідує як ОТГ, так і РДА. Що робити в цій ситуації керівництву школи? Деякі чиновники та експерти щодо децентралізації побоюються, що такі накладки можуть з'явитися після укрупнення районів, якщо не відрегулювати систему їхніх повноважень. «Накипіло» розбиралося в питанні.
Що зараз відбувається з реформою децентралізації?
У червні Кабінет Міністрів затвердив території та адмінцентри 1 470-ти об'єднаних громад. Через місяць Верховна Рада прийняла постанову про укрупнення районів у областях. Замість нинішніх 490 з'являться 136. У Харківській області їхня кількість скоротиться до сімох (зараз 27).
Пропозиція Мінрегіону щодо районування Харківської області, 2020 рік
У липні ж Верховна Рада України прийняла зміни до Виборчого кодексу. Завдяки цьому місцеві вибори 25 жовтня пройдуть на новій територіальній основі.
Ради «старих» районів втратять повноваження наступного дня після голосування. Райадміністрації продовжать працювати до 1 січня 2021 року: у них бюджет розписаний до кінця 2020-го.
Планується, що громади переберуть на себе більшість повноважень районного рівня: наприклад, утримання шкіл та дитсадків, комунального майна, центрів надання адмінпослуг. Рада вже прийняла закон, що розділяє доходи й витрати між бюджетами районів та ОТГ. За словами директора Інституту розвитку територій Юрія Ганущака, фактично ці зміни передають усі повноваження райрад органам місцевого самоврядування нижчого рівня.
«Раніше питання, коли і де будувати чи демонтувати інфраструктурні об’єкти, школи, лікарні, вирішувалися в районі. Гроші залишалися в основному на цьому рівні. Місцева влада була обмежена у своїх повноваженнях, тому що не мала на них ресурсів. Децентралізація змінила систему оподаткування. І тепер 60% податку на дохід фізосіб залишається на рівні громад. Також було рішення щодо субвенцій з державного бюджету, які йшли на районний бюджет, а далі розподілялися на місця. Зараз ці гроші також матимуть громади. Можна буде самостійно виділяти гроші на ремонти, будівництво нових об’єктів, на розвиток освіти», — порівнює Роман Лозинський, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
«Реформы децентрализации не нужно бояться»: мнения политиков и чиновников
Така модель вже показала ефективність на прикладі добровільно створеної Старосалтівської ОТГ. З 2017 року громада не залежить від району та розв'язує проблеми своїми силами.
«Припустимо, потрібно купити два скати на шкільний автобус. Раніше як було: районний департамент освіти пише заявку про виділення грошей в райраду. На сесії районна рада вирішує звернутися з цим питанням до нас, до селищної. Чекаємо сесії у нас, затверджуємо розподіл коштів. Далі — рішення погоджується на сесії райради. І тільки тоді гроші передаються на департамент освіти. З 2017-го все набагато швидше та простіше. Департамент пише заявку на нас, ми однією сесією (вони у нас кожен місяць) проводимо всі платежі. Економимо 2—2,5 місяці на вирішенні питання», — розповідає голова Старосалтівської сільради Едуард Коновалов.
У чому сутність проблеми?
За словами директорки Аналітичного центру «Обсерваторія демократії» Вікторії Шевчук, дублювання повноважень між обласними, районними, місцевими органами самоврядування та виконавчої влади існує ще від радянських часів. Укрупнення районів не зменшує цю проблему.
«Структура повноважень нових районів досі законодавчо не відкоректована, а та, що отримана у спадок за замовченням, майже повністю накладається на той максимум повноважень, який, за логікою децентралізації, має бути переданий на рівень ОТГ. Відповідно, цей новостворений конфлікт між громадами та районними структурами на полі нерозподілених повноважень додається до того, вже й без цього завеликого, нагромадження дублювань, які за останні десятиріччя склалися по лініям майже всіх органів влади», — говорить Шевчук.
Зараз розподіл повноважень і функцій між громадами регулюється законами «Про місцеве самоврядування», «Про місцеві державні адміністрації», Конституцією України. Поки закони не змінені, усі повноваження в райрад та адміністрацій юридично залишаються, пояснює Роман Лозинський.
«Виходить так, що вже створені нові громади після 25 жовтня запрацюють, матимуть гроші. Але водночас районна рада без зміни законодавтсва теж може приймати рішення. Тож може бути колізія. Такі ситуації вже були. Найяскравіший приклад — Апостолівський район Дніпропетровської області, де добровільно об’єдналися всі громади. Таким чином районна рада перестала функціонувати. Через два роки депутати райради прокинулися і почали потроху перебирати на себе функції, впливаючи на рішення, які мали прийматися на рівні громад», — наводить приклад перший заступник голови комітету ВРУ.
У вересні Рада провалила голосування за законопроєкт №3651, який повинен був переглянути функції на рівні громад та нових укрупнених районів, а також визначити, як і кому (області чи ОТГ) передаватиметься комунальне та державне майно.
«Після виборів не буде кому готувати й виконувати бюджети районів. Вийде плутанина, хаос, який, можливо, і цікавить тих, хто не голосував за цей законопроєкт. Коли зникають одні адміністративні одиниці та з’являються інші, обов’язково виникають проблеми з передачею майна, правонаступництвом юридичних осіб тощо. І раптом може так виявитися, що певне майно, яке сьогодні перебуває в розпорядженні районних державних адміністрацій та рад, а також тих місцевих рад, які називали до недавнього часу необ’єднаними, виявиться невдовзі проданим, приватизованим чи пограбованим. І спитати за це не буде з кого», — поянює глава правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
До місцевих виборів залишається менше місяця, але експерти сподіваються, що нардепи встигнуть увідповіднити законодавство до нової територіальної основи.
«Програма-мінімум для закріплення досягнень реформи — ухвалити норми, закладені в законопроєкті №3651. Також потрібно закрити прогалину з регулюванням питань, які стосуються порядку змін в адміністративно-територіальному устрої. У пакеті необхідних змін є нова редакція Закону «Про місцеве самоврядування». Не втрачено шансів таки обновити Конституцію України, хоча політична кон’юнктура для цього не надто сприятлива», — підсумовує Юрій Ганущак.
Местные выборы 2020: стать кандидатом теперь дешевле, а считать голоса будет сложнее
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
