Навіщо Харківській мерії забудова Саржиного яру - Накипіло
Події

Навіщо Харківській мерії забудова Саржиного яру

Днями Харківський міський голова Ігор Терехов зустрівся з місцевою молоддю, аби обговорити хвилюючі питання. Зокрема, йшлося й про ситуацію довкола Саржиного яру, щодо якої точаться гарячі дискусії. 

На початку серпня КП «Харківзеленбуд» оголосило багатомільйонний тендер на розробку проєктної документації майбутнього багатофункціонального центру в Саржиному Яру. Аукціон відбувся 11 серпня. ​​Строк виконання робіт — 31 грудня 2024 року, очікування вартість — 7 518 934 грн.

Коли сплив термін подачі заявок на участь в тендерному аукціоні — єдиним його учасником стало збиткове приватне підприємство «Паллада». Підприємством керує Олександр Лисецький, колишній директор будівельної компанії «Авантаж» (яка, до речі, звела багатоповерхівку, що спотворила вид на оглядове колесо у Центральному парку).

Архітекторка, керівниця архітектурної студії SBM Studio Ольга Клейтман запевняє, що загальна площа земельної ділянки у Саржиному Яру, що виділена під будівництво, — 1,7 гектара, це 10% території парку. Терехов в розмові з молоддю наголосив, що йдеться не про зведення офісних будівель. Ба більше: мер вважає, що за розповсюдження такої інформації має бути кримінальна відповідальність. 

«Що стосується забудови — там була приватна ділянка, віддана під житлову та комерційну забудову. Я забрав її у власність міста. І ми віддали її тимчасово для будівництва безпечного простору. Проектується такий центр, щоб там збирались люди, в будь-який час. Як справжні патріоти міста ви потрібні відстояти цей проєкт. Бо ми витрачаємо мінімальні кошти, все інше — держава. Мені кажуть: “не потрібно в Саржиному Яру. А як не потрібно? З проспекту Науки — прірва і там ландшафт  дозволяє одразу зробити три поверхи вниз. Все. Центральна частина міста. Чи ми повинні на ХТЗ його зробити?», — апелює мер.

 

Втім, якщо прочитати тендерну документацію — випливає картина, яка нагально пояснює, які потреби закриватиме ця побудова.

Вона міститиме:

  • Пресцентр;
  • Дві конференцзали — на 250 та 500 місць;
  • Заклад харчування;
  • Коворкінг;
  • Технічні приміщення;
  • Закритий паркінг для службових працівників на 10-20 місць;
  • Перехід до павільйону станції метро «Ботанічний сад»;
  • Офісні приміщення різної площі класу «А».

Складається враження, що це дйсно не офісний центр, від якого відхрещується міськрада. Це — черговий іміджевий проєкт міськради за державні кошти. Після того як постраждала будівля міськради, слід було шукати рішення. А з самого центру буде цілком зручно й доречно працювати чиновникам, робити відеозвернення та включення для нацмарафону. 

Ділянка, про яку наразі йдеться має вигляд забетонованого «нічого». Імовірно, її ще давно готували під забудову. Але планам заважає активна громадськість. 

Відтак 13 серпня з 15-ї до 18-ї планується пікнік, куди запрошують всіх, хто не хоче офісний центр в парку за 180 мільйонів з Фонду відновлення.

Організатори закликають взяти із собою плед та смаколики, за бажанням — підготувати тематичні плакати. Кожен охочий зможе висловити свою позицію та передати вітання у колективному відеозверненні.

Організатори наголошують: це не акція протесту, а формат зустрічі активних містян.

«Ми відкриті до партнерства, і якщо ви музикант, який готовий прийти з гітарою чи укулєлє і заспівати щось для спільноти — беріть інструмент і приходьте до нас на пікнік. Якщо ви бізнес, який готов пригостити учасників пікніка, залітайте зі своїми смаколиками чи 10 літрами фільтр-кави і доєднуйтесь до нашої зустрічі активних містян».

Що ж турбує активну громадськість?

«Тисячі однорічних різнобарвних квіток, що коштують тисячі гривень, висаджуються комунальними працівниками напроти зруйнованого корпусу економфака під звуки повітряної тривоги. on top of that, це все авжеж за бюджетні кошти, які нагло виділяються на подібні проєкти во благо города і всіх харківʼян, а далі спробуй знайти слід, чи пішли вони за цільовим призначенням. я не знаю, що ми маємо зробити, щоб а) влада навчилась реагувати на соціальний запит і грамотно комунікувати з населенням; б) населення навчилось критично мислити. але я знаю, що не можна мовчки спостерігати, як вони переходять всі можливі і неможливі межі. ні — проєкту по забудові Саржиного Яру», — йдеться в дописі Олени Ачкасової.

«До того ж на відміну від Києва, де все вже щільно забудували, забетонували та заасфальтували (це окремий біль), в Харкові повно вільного місця! Але ж квартири в лісопарку коштують дорожче, так, а офіси на природі серед міста також одразу злітають в ціні. А те що завдяки такій забудові та сама природа знищується, то кого це хвилює... Мене це хвилює. Колись активісти залазили на дерева у лісопарку, щоб не дати їх вирубити. Зараз, якщо треба, ми заліземо хоч в саму душу Терехову, але забудови в Саржиному Яру не буде», — пише Тетяна Леонова.

«Офісні приміщення — це саме, чого зараз так не вистачає в Харкові. Звісно, вся будівля «Інституту проектів» здана під оренду, всі приміщення «Інституту металів» давно орендовані, всі будівлі вздовж Сумської і Пушкінської давно ломляться від людей, що працюють в офісах, що розташовані тут... ну, тобто, ви зрозуміли: саме будівництво саме офісної будівлі — це, безумовно, дуже важлива прямо зараз витрата сил, грошей, часу. Чи ні? Чи не всі приміщення ще здані в оренду офісам? І, схоже, треба довести конкурентів до повного банкрутства? В чому сенс нового офісного приміщення?.. Хто там буде орендувати офіси і хто працювати?», — цікавиться Олена Рофе-Бекетова. 

 

Вищий антикорупційний суд визнав Аббасова злочинцем 

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

    ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

    Оперативні та перевірені новини з Харкова