Цей рік остаточно підтвердив, що громадянське суспільство Харкова здатне контролювати дії влади, обстоювати суспільні інтереси. А ще — не тільки гучно говорити про проблеми, а й шукати та пропонувати рішення.
До 10-ліття «Накипіло» протягом десяти днів вийде десять інтерв'ю з командою медіагрупи про кожен наш із вами рік. Проживайте це десятиріччя разом із нами та донатьте на нашого друга й співзасновника «Накипіло» Гліба Тимошенка.
Ціль: 1 000 000.00 ₴
Сьогодні говоримо з Євгеном Стрельцовим, головним редактором радіо «Накипіло», ексдиректором пресцентру медіагрупи.
Євгене, коли ти доєднався до «Накипіло»?
У листопаді 2015 року. Ми планували запускати разом із «Накипіло» телевізійну програму, яку випускали до цього на «Суспільному». Про це говорили довго з Наталею Курдюковою, але в якийсь момент стало зрозуміло, що нема кому займатися пресцентром. Вона запропонувала мені цю позицію. Я подумав: а чому б і ні.
Ми разом із товаришем Денисом Філоненком за пів року налагодили повноцінну можливість робити відеотрансляції, бо до цього вони робилися на телефон. Стрімити тоді було дуже важливо.
Попри те, що багато людей ходило на заходи, багато хто їх і дивився.
Ці люди, які ходили на заходи, хто вони загалом?
Ну, це було ще буремне життя. У тому плані, що тільки десь в 2017–2018 роках градус у суспільстві трошки зменшився. А на початку ходили всі, від митців до активістів. І це були часом дуже гарячі дискусії, там ледве до бійок не доходило.
Причому, от зараз я згадав, що це одна з найгарячіших таких пресконференцій стосувалася відкриття полігону побутових відходів у Люботині.
Чи бачив ти ефект від цих заходів?
Безумовно. Можна згадати одразу декілька пресконференцій, присвячених так званому «одороблу», коли міська влада хотіла вліпити на площі Свободи стелу. До нас активісти приходили, анонсували і акції свої, і підписання петиції. І в результаті і те, і те спрацювало, ніякої стели, як ми знаємо, не відбулося, на щастя.
Тобто це прямий вплив на процеси, тому що ми тоді без перебільшення були головним майданчиком для публічних висловлювань в Харкові. Були різні пресцентри, при всій повазі до них, але вони були заангажовані політично. І туди не хотіли приходити активісти, які знали бекграунд цих просторів.
Більш того, навіть якщо б вони хотіли, з ними нічого і не складалося, бо там була певна інформаційна політика. Це тільки пізніше з'явився, приміром, Харківський пресклуб.
«Накипіло» починалося з амбітних цілей, одна з яких — розбудова громадянського суспільства. Як ти вважаєш, це вдалося?
Ну, ми свій маленький внесок, безумовно, зробили. Саме громадянське суспільство в Харкові відбулося.
З початком повномасштабного вторгнення ми всі побачили, яка кількість харків'ян пішла захищати місто. Це є прямий доказ того, що ці люди — частина громадянського суспільства.
Зараз ти не займаєшся пресцентром, тож можеш дещо збоку на нього поглянути. Як він змінився?
У Харкові є майданчики зараз, які відігрують ту роль, яку відігравав наш пресцентр у 2015–2016 роках. Так, у нас зараз може не бути пресконференції приміром Михайла Саакашвілі (хоча ось посол Франції був), але просто зараз люди в сусідній кімнаті плетуть маскувальні сітки (до речі, про події в пресцентрі ви можете дізнатися тут — ред.).
Тому зараз наш пресцентр перетворився в ком'юніті-платформу, і це цілком відповідає порядку денному. Ну і загалом це вже зовсім інший простір, бо попередній наш офіс, з якого ми з'їхали в 2021-му, зруйнувала російська ракета.
Як сталося радіо?
Воно сталося тому, що в тому числі Гліб Тимошенко хотів, щоб було радіо «Накипіло», бо і він, і Наталя Курдюкова працювали свого часу на харківських станціях у кінці 90-х та на початку нульових. До цієї мети ми йшли, безумовно, дуже довго, проте аудіопродукт «Накипіло» був майже від самого початку.
А влітку 2021 року програма UCBI підтримала ідею запуску онлайн-радіо. Тоді було дуже багато проєктів у всіх, як це зазвичай буває в «Накипіло». І, чесно кажучи, для мене було випадковістю його очолити. Я не очікував, що і ним буду займатися. Загалом радіо «Накипіло» — це синергія всіх, хто тоді працював у «Накипіло».
Що ти вважаєш найбільшим досягненням «Накипіло», а що не вдалося?
Найбільше досягнення — те, що ми пережили 2022-й рік. Це був величезний виклик для нас. А чого ми не досягли? Телебачення. Нам бракує телебачення. Радіо «Накипіло» є, має бути «Накипіло» телебачення.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
