Під час карантину діти довгий час перебувають онлайн. Далеко не всі дотримуються правил безпеки та здогадуються про можливі негаразди.
Люди схильні в інтернеті до ризикованих вчинків, які вони, можливо, ніколи не зробили б у реальному житті. Ми охочіше спілкуємося з незнайомцями, ділимося приватною інформацією, фліртуємо та обмінюємося сексуальними фото, а також нерідко нехтуємо безпекою в мережі. Якщо дорослі психологічно здатні впоратися з халепами в інтернеті, дитину негативний досвід може сильно травмувати.
На Антикризовому національному онлайн-EdCamp радниця з питань безпечного інтернету для кожної дитини Патронатної служби віцепрем'єр-міністра та засновниця освітнього проєкту #Stop_sexтинг Анастасія Дьякова розказала: які пастки існують в онлайні для неповнолітніх, як їм запобігти та впоратися з наслідками.
Насильственный контент и порнография
В интернете множество материалов, которые могут травмировать психику ребенка: насилие над животными, изнасилования, жестокие кадры военных действий, группы и видеоблоггеры-дети, пропагандирующие суицидальное поведение или нездоровое питание.
Несовершеннолетние встречают вредоносный контент примерно раз в месяц. По данным исследовательской сети EU Kids Online, 17% детей видят сообщения с проявлениями ненависти, 13% — изображение насилия, 12% — контент, подталкивающий к анорексии, 11% — пропаганду наркотиков, 10% — побуждение к мазохизму, 8% — мотивацию к попыткам суицида.
Серед матеріалів, що можуть завдати шкоди дитині, в Україні найбільш поширені порнографічні відео. Найчастіше це сцени зґвалтування жінок. Перегляд такого контенту може погано вплинути на психіку малих дітей. У підлітків порнографія викривлює розуміння сексуальних романтичних стосунків та може викликати заниження самооцінки (через те, що власне тіло та стосунки з партнером не такі, як на відео чи фото). Разом із тим перегляд порнографії в дітей викликає бажання дивитися більше такого контенту та шукати більш жорсткі сюжети. Підлітки можуть відмовлятися від комунікації з однолітками, починають гірше вчитися, каже експертка.
«В Європі, наприклад, спостерігається такий тренд: підлітки стали пізніше вступати в сексуальні стосунки через те, що вони дивляться порнографічний контент», — відзначає засновниця освітнього проєкту.
Поради для батьків. Періодично цікавтеся у дитини про її аккаунти в соціальних мережах, із ким вона спілкується. По мірі дорослішання розповідайте про критичне мислення в інтернеті. Зі старшими обов’язково говоріть про порнографію та вибудовуйте правила, як поводитися з такими матеріалами. При обговоренні небезпечних груп чи квестів деякі експерти радять не називати їх, щоби не викликати інтерес і бажання спробувати, а розповідати про обережність взагалі.
«Я завжди кажу батькам: ви маєте знати, яких блогерів полюбляють діти в Instagram, YouTube чи TikTok, — для розуміння, чи точно ви хочете, щоби саме таку поведінку та цінності мала ваша дитина», — підкреслює Дьякова.
Для маленьких дітей особливо важливо встановлювати батьківський контроль в інтернеті. Це можна зробити в налаштуваннях гаджету дитини (час користування, вікові обмеження, які програми можна завантажувати, що дозволяється купувати). Також обмеження є в пошукових системах та розважальних платформах. Крім того, існують додаткові програми батьківського контролю (наприклад, українські StarGuard family та Kids Lock).
«Обов’язково обирайте в налаштування вік, відповідний вашій дитини. Щодо країни — краще Британію чи Австралію: там найжорстокіші правила фільтрування контенту», — радить фахівчиня.
Замість читання листування дітей у месенджерах краще домовлятися або складати сімейні угоди щодо правил спілкування в інтернеті.
Кібербулінг
За словами Анастасії Дьякової, в Україні 12,8% дівчат та 15,5% хлопців стають жертвами кібербулінгу. Це найпоширеніший ризик для дітей в онлайні. При цьому кількість цькувань у мережі зростає по мірі дорослішання дитини. Найчастіше неповнолітні стикаються з розповсюдженням неправдивої інформації про них або зламом і використанням їхніх акаунтів. Булінг може відбуватися у коментарях, через створення фейкової сторінки людини або виключення її з загальних груп (наприклад, групи класу в Telegram).
«На жаль, діти дуже креативні в пошуку варіантів, як завдати шкоди іншим. У нас був випадок, коли школярі намагалися продати свою однокласницю на сайті OLX, видаючи за хатню тваринку», — наводить приклад експертка.
Поради для дорослих. Якщо ваша дитина стала жертвою кібербулінгу, підтримайте її. У жодному разі не забороняйте їй користуватися гаджетами — це може зробити її більш ізольованою. Якщо булінг стався в межах школи чи з боку іншої знайомої людини — допоможіть дитині хоробро сказати кривднику, як це впливає на неї та попросити припинити образливі дії. Порадьте не продовжувати розмови, якщо такі вчинки продовжуються. Надішліть скаргу на користувача-булера в службу підтримки соцмережі чи ігрової платформи. Зробіть скріншоти образ на доказ цькування.
Також залучайте постраждалу/-ого до спільної активності, не залишайте на самоті.
Цькування між дітьми (або дорослим і дитиною) з одного навчального закладу підпадає під законодавство про булінг і передбачає штрафи для агресора або його батьків.
«Я вважаю, що штрафи для дітей-булерів — не найкраще рішення, бо ми маємо допомагати не лише жертвам, а й агресорам. Зазвичай діти, які когось ображають, мають власні психологічні проблеми: часто вони страждають від домашнього насильства і, щоби компенсувати отриману травму, виміщують гнів на слабших. Інший варіант — це дуже активні діти, щодо яких є, наприклад, проблеми з вихованням», — ділиться думками Дьякова.
Cекстинг
Пересилання інтимних фото, відео або повідомлень через інтернет та мобільний зв'язок стає більш популярним серед підлітків. За даними європейських дослідників, майже кожна четверта (22%) дитина у віці 12—16 років отримує інтимні світлини, і кожна 20-та (6%) — відправляє власні.
Часто діти стають жертвами секстингу, бо не вбачають загрози в обміні приватним контентом і вважають його безпечнішим за секс. Це може бути способом дослідження власної сексуальності або засобом отримання компліментів, проявом флірту, симпатії чи довіри до того, кому надсилаються фото. Відправивши такі світлини, дитина втрачає над ними контроль і потрапляє в залежність від отримувача контенту, бо той може зберігати та використовувати матеріали на власний розсуд.
Поради дорослим. Обговоріть з дитиною, якими матеріалами можна ділитися в мережі та поясніть, як вчиняти, якщо хтось надсилає інтимні фото або вимагає її власні — надалі підлітку буде легше уникнути такої ситуації.
Якщо секстинг відбувся між неповнолітніми та це призвело до поширення світлин вашої дитини, попросіть її зробити скріншот сторінки, де вони розміщені. Зверніться разом до служби підтримки соцмережі/ігрової платформи із запитом видалити ці матеріали. Зв’яжіться з батьками підлітка-розповсюджувача матеріалів із проханням зупинити їх поширення та видалити з усіх носіїв та сайтів. Якщо ситуацію складно вирішити самостійно, зверніться до школи, де вчиться ця дитина або до правоохоронців.
«Якщо почався кібербулінг, варто звернутися до поліції та працювати з цим як з випадком цькування. На жаль, окремого законодавства щодо секстингу в нас немає. Вчителям, які працюють із таким кейсом, раджу не дивитися світлини та не розказувати іншим дітям як приклад, аби додатково не травмувати дитину», — наголошує експертка.
Онлайн-грумінг та сексторшен
В онлайн-просторі діти можуть стати жертвами сексуального насильства. Зловмисники створюють фейкові акаунти та знайомляться з неповнолітніми в соцмережах, чатах онлайн-ігор чи на інших платформах, втираються в довіру, а потім умовляють дитину надіслати оголені фото чи відео. Отримавши бажане, злочинці шантажем примушують дитину до інтимного зв’язку перед камерою чи під час зустрічей (кібергрумінг).
«У Швеції, наприклад, суд уперше визнав чоловіка винним у зґвалтуванні дітей, хоча жертви мешкали в Канаді та Америці та ніколи не зустрічалися з аб’юзером у реальному житті», — зауважує фахівчиня.
В іншому випадку зловмисники вимагають грошей за нерозповсюдження або більш відвертих приватних матеріалів (сексторшен) для подальшого продажу. Частіше за все вони заробляють обома способами одночасно.
Міжнародна організація THORN у 2017 році опитала 2 100 дітей, які зазнали сексторшену онлайн. У чверті випадків жертвами були діти молодше 13-ти років. 68% опитаних відзначили, що погоджувалися надіслати інтимніші матеріали для припинення шантажу. При цьому в 68% випадків вимагання все одно продовжувалися.
Британська організація Internet Watch Foundation кожні п’ять хвилин знаходить та блокує відео дитини, яка страждає від сексуального насильства. У 2019-му аналітики отримали на 14% більше повідомлень про насильницькі фото та відео (260,4 тисячі), ніж за попередній рік. Із них підтвердилися 132,7 тисячі. Третина зафіксованих матеріалів були опубліковані дітьми після примушення з боку злочинців, на більшості зображувалися діти 11—13-ти років.
Цього року IWF запустила портал для анонімних повідомлень в Україні.
Поради для батьків. Як превентивний захід, порадьте дитині обмежити доступ до акаунту для сторонніх осіб та не спілкуватися з незнайомцями. Розкажіть, яка поведінка співбесідника має викликати підозру: швидкий перехід на розмови про секс, вимагання надіслання інтимних фото та обурення відмовою, прохання тримати знайомство в таємниці, відмовки про несправність камери під час відеоспілкування.
Якщо дитина все ж зазнала шантажу, необхідно припинити листування та не надсилати фото чи гроші. Обов’язково слід зробити копію переписки та звернутися до поліції. Слід також надіслати повідомлення до техпідтримки соцмереж з проханням видалити інтимні матеріали та блокуванням акаунта зловмисника.
«Тут немає варіанту допомогти дитині владнати все самотужки. Це злочин за чотирма статтями: виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії, розбещення, вимагання та шантажування», — наголошує Анастасія Дьякова.
Не дозволяйте дітям реєструвати в соцмережах раніше 13-х років (вікове обмеження, встановлене платформами). Порадьте підлітку, перед тим як викласти на сторінці або надіслати фото, спростити себе: чи готовий/-ва я побачити це зображення на білборді або на стінах біля входу в школу. Це може допомогти вберегтися від необдуманого вчинку.
P.S. На порталі stop-sexting.in.ua є ігри та вправи, які можна проводити з дітьми щодо безпеки в інтернеті.
Якщо дитині потрібна психологічна підтримка, можна звернутися на гарячу лінію Міжнародної правозахисної організації La Strada за телефонами: 0 800 500 225 або 116 111.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
