«Екологічні ризики, з якими ми змушені стикатися, пов'язані з транснаціональним масштабом екологічного лиха, яке наразі можна визначити як екоцид: цілеспрямоване знищення довкілля», — оцінює екологиня Анастасія Клєщ наслідки катастрофи на Каховській ГЕС.
Експертка прогнозує, що станеться аридизація: зростання посушливості клімата. Кількість випаровуваної вологи з поверхні водосховищ скоротиться, бо саме водне дзеркало скоротиться, зменшиться — тож і посушливість клімату буде значним.
«Це величезні території, і родючість ґрунтів пов'язана з існуванням систем зрошення, які живилися від Каховського водосховища. Обмежене водопостачання для зрошення призводитиме до засолення ґрунтів, яке може унеможливити чи значно знизити урожайність на цих землях. Аби повернутися до нормального стану, аграрному сектору Херсонщини і Запорізької області необхідна розробка наукових основ меліорації, екологічно обґрунтованого поновлення земель».
Переглянути цей допис в Instagram
Це питання широкого спектра. Це й епідеміологічна небезпека. Місцева влада повідомляє, що існує ризик у зв'язку із зараженням вод. Можливе поширення холери. Вода потребує знезараження. Мікроорганізми не беруться незвідки і не діваються нікуди, тож значна кількість патогенних мікроорганізмів пошириться на сільськогосподарських полях навіть після сходу води.
«Значну кількість мін, що дислоковані на лівобережній частині, вимило й перенесло, і це абсолютно різного розміру та вибухової потужності пристрої. Тож ніхто точно не може сказати, з якими саме ризиками й небезпеками необхідно працювати, щоби поновити родючі ґрунти й налагодити аграрне виробництво», — зазначає пані Анастасія.
Єдиним достовірним джерелом інформації для науковців залишаються супутникові знімки. Вони дають змогу не лише обчислити площу затоплених територій, а й побачити екологічні сигнали про стан довкілля на цих територіях.
«Важко уявити обсяг забруднюючих речовин, що змішалися в неконтрольованому паводковому потоці води. Це пил, що вкривав вулиці Херсону і населених пунктів, і каналізаційні стоки, і змиті з сільськогосподарських полів і складів мінеральні добрива, пестициди. Це залишки нездетонованих снарядів. Тобто це великий екологонебезпечний хімічний коктейль речовин, який наразі опинився в воді».
Водосховище ми втратили як осередок культивування аквакультури, зону рекреації, як джерело для виробітку електроенергії.
«Наскільки багато шкоди завдано, ми відстежуватимемо за негативними наслідками, які будуть реалізуватися вже не в межах Дніпра, дніпровських плавнів, а в межах акваторії Чорного моря. Адже все, що виноситься зі стоком по річищу Дніпра, ці паводки — виносить у Чорне море. Це створює транснаціональну конфліктну ситуацію.
Масштаб наслідків для морської екосистеми поки що оцінити складно».
«Обабіч Каховського водосховища вздовж річища Дніпра розташована значна частина природно-заповідного фонду України. Це і Чорноморський біосферний заповідник, і кілька унікальних національних природних парків. Наприклад, Олешківські піски — всесвітньо відома пустеля на території Європи, яка наразі затоплена. Це території чисельних заказників, пам'яток природи: вони слугували для різних видів флори та фауни оселищами, домівками. Наразі через водні потоки їхня домівка кардинально змінена, умови існування неможливі для підтримання життєздатності».
«Величезні урони має біологічне різноманіття у зв'язку із втратою ландшафтного різноманіття. Страждає довкілля, страждають ландшафти, і ми неминуче стикаємося з проблемами зникнення різних форм життя. Біологічне різноманіття — один з індикаторів сталого розвитку держави: наскільки ми здатні підтримати добробут екологічних систем, наскільки країна придатна для життя різних видів флори та фауни. Втрата цих екосистем є великою втратою і для України, і для підтримки біологічного різноманіття планети».
«Може проявитися “ефект метелика”. Жива природа організована декількома рівнями. Зникнення якогось рівня може спричинити неконтрольовані зміни інших видів. Проблема ця може стосуватися не лише України, а звучати у загальноєвропейському субконтинентальному контексті. В центрі екологічного лиха жертви цієї катастрофи — птахи, які мігрують. Вони прокладали шлях по річищу Дніпра, де мали місця для перепочинку впродовж тривалої мандрівки. Ці місця поглинуті водою, і птахи, знесилені від перельотів, можуть помирати від перевтоми. Масовий мор орнітофауни, на жаль, неминучий».
«Птахи й дикі тварини шукають зручні сценарії для пересування в просторі, щоби забезпечити виживання, та вони не настільки гнучки. Тварини не здатні надо швидко змінюватися та змінювати поведінку в стрибкоподібних змінах довкілля».
«Я наведу харківський приклад. У частині річки Харків у межах міста було невеличке болотце, яке птиці обирали для перепочинку. Його було щільно забудовано, і впродовж двох-трьох років спостерігався мор. Тобто деякі птахи наразі перебувають в іншій частині континенту. Як би це по-людськи не звучало, вони не в курсі, що умови їхнього існування змінені людиною, і вони не готові до цих змін».
«Екологічні збитки, які можна виміряти у грошовому еквіваленті, ми отримаємо через мор аквакультури. Це ті види риб, які ми культивуємо, аби споживати рибу в їжу. І в цьому сенсі дніпровський каскад являє взаємопов'язану систему. Вона має мережу водосховищ, які використовуються для культивування риб. Мор риби наразі пов'язаний із надходженням великої кількості забруднюючих речовин: мастил, важких металів, хімікатів. Вони роблять гідрохімічні умови непридатними, аби риба розмножувалася».
«Оцінкою збитків, завданих водогосподарському комплексу іхтіофауни, я думаю, займатимуться колеги із Державного рибного патруля на деокупованих частинах Херсонської, Запорізької області. Це спеціалізований державний орган. Роботи у колег буде більш ніж достатньо».
«Довкілля намагається самовідновитися. Як поводиметься екологічна система регіона — наразі важко сказати, та надію на це у нас ніхто не може забрати. Втім, Каховське водосховище — штучна гідротехнічна споруда, її утворення свого часу теж завдало шкоди довкіллю. Були затоплені дніпровські плавні, населені пункти, поховання. Та від початку 60-х років довкілля увійшло в екологічну стабільність. Були поліпшені умови в Херсонській і Запорізькій областях і для ведення сільського господарства, і для відновлення біологічного різноманіття».
«Маємо надію, що природа виявить винахідливість. А наша задача як свідомих громадян, як фахівців у галузі екології, — чути ті дзвіночки, ті сигнали, що природа надає, аби в ліпший спосіб знайти умовні ліки, які дозволять їй одужати».
«Екоцид є кримінально карним злочином, який кваліфікується у рамках і національного законодавства та екологічного права, і міжнародного екологічного права. Тож сподіваємося на відповідні рішення і на покарання винних. Адже шкода і незворотні втрати, які зазнало довкілля України, дійсно жахають».
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
