21 квітня 1915 року народився Яценко Володимир Федосійович — український художник, майстер пейзажу. Він здобув мистецьку освіту в нашому місті: у Харківському мистецькому технікумі та Харківському художньому інституті, а після Другої світової війни в цьому інституті викладав.
У 1944–1952 роках Яценко обіймав посаду директора Харківського художнього музею та проводив його повоєнну реконструкцію. Харківський музей під час війни зазнав незворотних втрат: будівля горіла, частина експонатів була знищена, частина — вивезена німцями. Евакуйована мізерна частка картин перебувала у Новосибірську. Повернуті у Харків, експонати розмістили у новому приміщенні на теперішній вулиці Жон Мироносиць, 11.
Ця споруда теж зазнала руйнувань: снаряди пробили стіни при вході, зруйнували дах, було вибите скло у вікнах першого поверху. Не дивлячись на тисняву, інші організації та установи у споруді, і ремонтно-будівельні роботи у приміщенні, у червні 1946 року на другому поверсі було розгорнуто постійнодіючу експозицію музею.
Це сталося завдяки зусиллям маленького музейного колективу під керівництвом Яценка. Живописцю та директору Володимиру Яценку тоді було лише 27 років. Приміщення музею поступово звільнилось від інших організацій, і експозиція наповнювалася експонатами та розширювалася.
Яценко працював у галузі жанрового і пейзажного малярства: переважна частина його картин — це природа рідної України, її степи, ліси, південні порти. Картини Володимира Яценка зберігаються у музеях, галереях та приватних зібраннях України та за її межами; вони теплі та ліричні.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
