Беззахисна архітектура: чи можливо відреставрувати Хустський замок

Непроста доля середньовічних фортифікацій Закарпаття

Почнемо з того, що на Закарпатті немає жодного архітектурно-історичного заповідника. Жодного! Як таке можливо за такої кількості пам’яток? Чи може так бути в краї, який пишається своїми середньовічними замками і який закликає увесь світ приїздити, часто, у першу чергу, заради них?  

Переважно середньовічні кам’яниці області у поганому стані, щороку вони фактично зникають на очах місцевих та туристів. Хустський замок – унікальна фортифікаційна споруда, одна з найстаріших середньовічних на території України – теж. Археологи та історики датують життя замку XI-XVIII століттями. Кажуть, що саме три століття тому завершилося його справжнє життя, а зараз – це суцільний занепад. Хоча навіть у цьому стані він приваблює людей, які щодня сотнями піднімаються на нього задля того, щоб оглянути залишки, а також насолодитись краєвидом Хуста та околицями.

Хто має врятувати пам’ятку національного значення? Та й хто загалом власник цього замку та інших середньовічних споруд Закарпаття?

Нам вдалося побувати на розкопках, які проводили у Хустському замку. Ми зустрілися не лише з археологом Ігорем Прохненко та групою студентів, які працювали на об’єкті і розповіли нам про те, що цінного вдалося розкопати. А ще й з групою місцевих ентузіастів, яким не байдужа доля замку, які власноруч розчищають територію, вивозять з неї сміття. Та з їхнім натхненником щодо реконструкції, а в ідеалі – відновлення, Хустського замку – архітектором-реставратором Богданом Шерегієм.

Цінність Хустського замку та що на ньому знайшли археологи

– Хустський замок дуже цінний тим, що у ньому направду збережене Середньовіччя, він не був спотворений пізнішими перебудовами, – каже археолог Ігор Прохненко.

Під час місяця розкопок на замку знайшли близько 20 монет різних періодів. Найбільш якісні з другої половини XV століття, їх є 3. Для дослідників вони найцінніші. Окрім монет, було знайдено велику кількість знарядь праці із заліза, уламки із кувалди, миски, кахлю, частину перстня, а також скло.

– Коли ми копаємо ці всі шари, то дивишся на них і розумієш: 30 сантиметрів пласту – XVI-XVII століття, десь 1 метр – XVIII століття і також 1 метр XX століття. Чим представлені ці шари? XVI-XVII століття – монетами, прикрасами, залишками книжок, різьбленням, залізними речами. XVIII століття представлене тим, що залишали солдати – кухлі, кераміка, люльки для куріння. XX-XXI століття – це кришки, пляшки та непотріб. Це не варто дослідження. Тому історія замку в глибині, – ділиться з нами археолог.

Фонд, який опікуватиметься замком, — як шанс для порятунку

Наразі, прикро, але замок у Хусті аварійний. Попри це до нього продовжують йти сотні людей на день. Про це зазначає і археолог, який зі студентами фактично бачили кожного відвідувача.

Громадська організація «Фойта» з Хуста та благодійний фонд «Відродження. Замок Хуст» давно згрупували свої зусилля, аби зрозуміти, що ж можна зробити для руїн Хустського замку, аби не дати їм занепасти зовсім.

Архітектора з Хуста, який давно живе та працює в Києві, Богдана Шерегія, інакше як мрійником назвати не можемо. Він поділився з нами ідеєю не лише консервації чи часткової реставрації замку в Хусті, але й можливістю його повної відбудови.

– Замком я цікавлюся дуже давно. Вперше ідея замалювати його таким, яким він був, з’явилася ще в дитинстві. Тоді мені хотілося побачити його у часи свого найкращого стану. Ця мрія залишилася до тепер. Кілька років тому я познайомився з Іваном Куделею, який наважився розповісти про свою ідею відновлення замку та дати поштовх іншим. Саме він заснував ГО «Фойта», яка зараз фактично опікується замком. На жаль, він помер, але залишив своєрідну спадщину у вигляді архівних даних. Тоді я зрозумів, що потрібно братися за це серйозно, бо є досвід, знання та можливості. У руїнах я не бачу нічого романтичного, вони мене не надихають, — каже Богдан Шерегій.

Богдан долучив до ідеї і свого брата Романа, який також усе дитинство провів з ним на мурах Хустського замку.

– Ми створили благодійний фонд за порадою наших колег з Угорщини. Це звична європейська практика створення фондів, які опікуються об’єктами, що мають цінність для нащадків. Але, якщо говорити про гранти, то для більшості з них має пройти кілька років від початку статутної роботи організації. Основна мета благодійного фонду — це зберегти культурну пам’ятку для нащадків. Є план «мінімум» та план «максимум». План «максимум» — повна відбудова Хустського замку до тих розмірів, які були у XVII столітті. Програма «мінімум» — провести комплексне археологічне дослідження, протиаварійні та реставраційні роботи, — переконаний Роман Шерегій.

У більшості замків Закарпаття безлад з документами і немає власників

Від романтики до реалій — що держава, область та місто робить для збереження Хустського замку та інших середньовічних кам’яниць (а подекуди це вже суцільні руїни) Закарпаття? За словами першого заступника голови Закарпатської обласної ради Андрія Шекети, лише у одного замку на території області повний порядок з документацією — у Мукачівського. Всі решта – практично безгосподарні.

– Пам’ятками національного значення є Ужгородський, Мукачівський, Невицький, Хустський, Середнянський, Чинадіївський, Квасівський, Королевський та Виноградівський замки. Ситуація з ними з точки зору майна та їхнього стану доволі різна. Найкраща ситуація з Мукачівським. Там все чітко з власником, землею, охоронними зонами. По Хустському розпочався процес оформлення документів, але наразі він чомусь пригальмувався. Невицький має власника — Закарпатську обласну раду. Хоча виявилося, що є якесь старе свідоцтво власності Кам’яницької сільської ради. І досі з цього приводу йдуть суди. В Ужгородського замку власник Закарпатська обласна рада, але земля під замком не оформлена ніяк, немає проєкту землеустрою. Щодо інших замків ситуація ще гірша, сказати, хто є їхніми власниками — неможливо, — приголомшує Андрій Шекета.

У реєстрі державного майна цих споруд немає. Саме через це кілька днів тому створили робочу групу, яка має навести лад щодо власності, оформлення землі, охоронних зон навколо цих об’єктів. Головна ідея – аби обласна рада взяла собі на баланс ці об’єкти, а далі через інструмент оперативного управління передала їх місцевим громадам. Так є ймовірність, що з’явиться фінансова та інституційна спроможність працювати з цими об’єктами далі.

За словами пана Андрія, Виноградівська міська рада виграла проєкт, у партнерстві з громадами Середнього, Королева та Великих Берегів, на консервацію чотирьох замків у цих локаціях. Вже відбулося розчищення території і незабаром розпочнеться комплекс робіт, який принаймні зупинить їхнє руйнування. Це той мінімум, який можна зробити зараз.

— Історія, яка законсервувалася у землі, є справедлива. Археолог намагається знайти все, що людина залишила, умовно, 500 років тому. Розбираючи шар за шаром, перебираючи крупиці землі, знаходячи монету чи арбалетний наконечник, люльки — заново пишемо історію. Історія живе доти, доки про неї знають. Якщо пішли люди, королі, барони, і про них забули — ми повернули їм знову життя. Цей крок направлений на те, щоб Хустський замок гримів на весь світ. Археологи покажуть, де правда, де нам набрехали. Далі нам допоможуть соратники-геодезисти, включаться архітектори. У єдиному пориві я хочу побачити, щоб Хустський замок став тією родзинкою, якою буде пишатися вся закарпатська громадськість, — каже археолог Ігор Прохненко.

Проєкт «Donbas Media Forum та міжрегіональне співробітництво для виробництва якісного контенту для Сходу України» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.