Інклюзія в Європі: міф чи простір для творчого осмислення? - Накипіло
Спецтеми

Інклюзія в Європі: міф чи простір для творчого осмислення?

  • Катерина Кормілець, Олена Зіненко
  • Marcus Aurelius
  • 13 Грудня 2022

У грудні відбувся фестиваль «ІнклюзіON: 2022. Поза кордонами». Представляти і проживати — не зовсім одне й те саме. Про те, як себе відчули за кордоном вимушено переміщені люди з інвалідністю, культурні активісти поговорили під час онлайн-зустрічей фестивалю.

Учасниками фестивалю стали представники і представниці культурних та громадських організацій, активісти та активістки, які залучені у процеси впровадження інклюзії.

Зібрали для вас тези зустрічей фестивалю. Всі головні тези будуть зібрані в окрему публікацію, що вийде на початку 2023 року.

Європейські досвіди розбудови безбар’єрних середовищ важливо дізнаватись, вивчати та переймати. Які закордонні практики можна застосовувати в українських реаліях? Про це і більше говорили партнери та учасники фестивалю. Для більшого занурення, додаємо кілька цитат:

  • «Коли підходить маршрутка, я звик що двері відчиняються, і я можу зорієнтуватись і зайти. Тут, у польському громадському транспорті, треба натискати на кнопку самостійно, щоб двері відчинились. Для цього тут є інструктори, які мені б це навчили орієнтуватись в просторі», — Дмитро Крупка, громадський активіст.
  • «Я такий приклад, коли я не в Україні, але вчителькою лишилася. Ми з дітьми кажемо так: у нас свій фронт, ми виборюємо своє право на знання. В нас є багато практик, які надихають колег в Німеччині, є щось, що можемо робити разом. Але мовний бар’єр — це один з великих викликів. – Ганна Петрикіна, тифлопедагог, вчителька школи Короленка. – 23 лютого я в останнє була на вулиці Сумській, 55 (прим. Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс імені В. Г. Короленка) і там у нас лишилися діти. На сьомий день вторгнення, під час обстрілу центра міста, ударна хвиля пішла на школу. Діти були в їдальні на заземленому поверсі, і тільки це врятувало їх життя, адже вибило всі вікна та двері. У той день була евакуйована остання група дітей».
  • «У Швеції питання доступності виникає менше. Діти з інвалідністю можуть доступно відвідувати Палаци культури. Тут Палаци культури не є тотожними до наших: неймовірна кількість різних приміщень, сцен і так далі. Але чомусь, при купівлі квитків, людина з інвалідністю має за деякий час до початку вистави особисто приїхати, аби забрати свій квиток», — Аліна Богданович, акторка та режисерка «Платформи театральних ініціатив».
  • «У Сопоті (Польща) цього літа відкрився інклюзивний пляж. Тут взагалі створюються умови підтриманого проживання, аби людина з інвалідністю вже в дорослому віці мала змогу жити самостійно, окремо від батьків та мати всі комфортні умови для життя», – Аліна Богданович, акторка та режисерка «Платформи театральних ініціатив».
  • «Ми в березні прийняли для себе неймовірно важке рішення – виїжджати, адже люди, що пересуваються на візках елементарно не може спуститись в бомбосховище. Виїжджали в Німеччину автобусом від таксі для людей з інвалідністю «Пульс» та на моєму авто. Звісно, найважчий бар’єр – мова. Знання англійської абсолютно не розв'язує проблеми, – Олена Шингарьова, представниця Громадської Організації людей з інвалідністю «Креавіта», – Наступне, що мене вразило – міф про інклюзію в Європі. Люди, які до цього ніколи не були в Європі тепер ставлять питання: а де та доступність, на яку ми сподівались? Наші проєкти, які ми реалізовували в Україні: інклюзивне модельне агентство, театральні вистави – це наші досягнення, про які в Європі навіть не здогадуються. Ми продовжуємо працювати в Харкові і підтримуємо близько 150 людей, розвозимо гуманітарну допомогу, медикаменти, перевезення, проводимо тренування з армрестлінгу».
  • «Для того, щоб дізнатись, чи дійсно простір є інклюзивним — недостатньо просто сходити в музей. Треба вступати в комунікацію з місцевими громадами, з організаціями людей з інвалідністю. Не все що здається доступним є доступним в реальності», – Марія Ясеновська, президентка Харківської Обласної Фундації «Громадська Альтернатива».

Фестиваль «ІнклюзіON:2022. Поза кордонами» організований Харківською обласною фундацією «Громадська альтернатива» за підтримки Фонду Фрідріха Еберта в Україні та включає інклюзивні події-супутники, що реалізуються в партнерстві з громадськими організаціями.

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

Оперативні та перевірені новини з Харкова