Пережити окупацію та зиму: як вистояв Ізюм

Вулиця Пам'яті в Ізюмі, донедавна — вулиця Першотравнева. Рік тому російські загарбники скинули на будинок авіаційну бомбу ФАБ-500. Багатоповерхівку розірвало навпіл, під завалами загинули понад 50 людей. Точну цифру й досі не називають, а місцеві впевнені: ще не всі тіла знайдені. Зараз тут тиша, наче війна відступила, а життя так і не повернулося. 

Ізюм. Вулиця Пам'яті

Інші мікрорайони потрохи відроджуються. Люди, які пережили складну зиму, розповідають: весна та літо в окупованому місті були страшнішими. 

«Жили без воды, без газа, без света, без ничего. В оккупации мы дома все время были. Они часто приходили с “зачисткой”, но нас миновала беда: да и что они могли со старой бабы взять?! Оружие искали, да где ж я его возьму, то оружие, кроме швабры?! Или искали: не храним мы какого шпиона? А дома, которые закрыты были, они грабили», — ділиться пережитим місцева мешканка, пенсіонерка Таїсія Федосєєва.

Найскладніше було чоловікам і молодим дівчатам. Дівчат домагалися, у чоловіків перевіряли документи, могли роздягти для пошуку татуювань з українською символікою. Тих, хто не подобався, відправляли «на підвал».

Перевірки повинні були проходити навіть школярі. Тому, розповідають місцеві підлітки с, вони без приводу на вулицю не виходили. Окупанти та обстріли навчили сидіти вдома. 

«Коли до бабусі виходили, нас зупиняли, перевіряли документи. А так — постійно у підвалі сиділи, якщо бахнуло. Виїхати можливості не було, міст перебитий, другий перебитий. Куди?», — згадують своє життя в окупації хлопці.

Зараз, у порівнянні з окупацією, життя у місті вирує. Є інтернет, можна і навчатися, і розважитися — майже як під час ковідного карантину. Майже. Ізюм — найбільш зруйноване місто області, понад 80% будинків та інфраструктури знищено.

Загарбники обстрілювали місто з усіх видів зброї та штурмували понад місяць. Торік на початку квітня ЗСУ довелося відступити. Почалася окупація, яка тривала майже пів року. 

Після звільнення до Ізюма було чимало уваги, приїжджало багато волонтерів. Але люди досі потребують допомоги, найнеобхіднішого: їжі, ліків, засобів гігієни, одягу. Адже магазини працюють не всі, а в тих, що працюють, не всі можуть купити товари: немає роботи, немає грошей, а ціни зависокі. 

«Наші медичні заклади надають гуманітарну допомогу протягом усього часу, з березня того року. Ми разом з партнерами, благодійним фондом “Парус”, підтримуємо багато громад. В Ізюмі ми вперше з допомогою: привезли гуманітарні набори, засоби гігієни. Містянам потрібна допомога у такий важкий час», — каже волонтер, директор МЦ «Альтернатива» Денис Клименко. 

Люди повертаються до міста, не чекаючи на роботу, теплу погоду чи гарні умови життя. Світлана та Олександр Андрієнки повернулися до Ізюма майже одразу після звільнення, попри те, що їхня квартира зруйнована. Світлана, яка все життя пекла хліб, зараз роботу знайти не може. Подружжя живе на пенсію чоловіка, за неї ж винаймає квартиру у будинку без опалення. Все аби поховати матір, що вже рік неупокоєна. 

«У мене загинула мама. Ми у п'ятиповерхівці у підвалі під плитами сиділи, а вона неходяча, була у квартирі — і пряме попадання. Нас евакуювали дев'ятого числа військові, ми були одні з останніх. Чуємо — машина якась, а то військові. Вивозили на Слов'янськ, а потім далі. У нас внучок на руках, десять років, інвалід дитинства, і хати немає. А повернулися, бо потрібно мати поховати, її не хтось там повинен ховати, а діти повинні. Її вже двічі перепоховували: наші, потім росіяни. Зараз вона у Харкові, зробили ДНК-тест, нам потрібно її поховати», — розповідає Світлана. 

Після деокупації в Ізюм повернулося приблизно сім тисяч жителів. Відновлено світло- та газопостачання, де можливо — подача води й тепла.

Наразі в місті проживає 21 тисяча мешканців, це десь половина від довоєнного населення у 50 тисяч. 

«Але ми бачимо тенденцію, що місцеві повертаються додому, відновлюють будинки, в тому числі — завдяки допомозі волонтерів, міської влади, обласної адміністрації. Якщо говорити про опалення, серед 240 багатоповерхових будинків, які мали централізоване опалення, наразі опалюється близько сотні. В інших комунікації та котельні зруйновані ще на початку російської окупації в березні. А люди у приватному секторі мають доступ до газопостачання. Ми надаємо різноманітну допомогу у вигляді буржуєк для опалення, деревини, аби люди розпочали відновлення осель», — зазначив заступник голови військової адміністрації Максим Стрельник.

Відновлення Ізюму зараз головна тема. На відбудову місцевої лікарні збирали кошти всім світом. До збору коштів долучилися світові зірки: Том Хенкс, Катрін Денев, Наталі Портман, Ален Делон. Про фінансову допомогу місту заявила Словенія. Наразі фахівці розробляють генплан. Надважливою проблемою залишається розмінування зруйнованих будівель і околиць Ізюма. А ізюмчани слідкують за новинами з Бахмуту, співчувають місту-фортеці, говорять, розуміємо, як це: жити під обстрілами.