Невидимі фігури: як у харківських онлайн-ЗМІ пишуть про жінок

Війна продовжує диктувати харківським медіа правила гри та більшість матеріалів у Харкові виходить про війну і руйнування. Журналісти пишуть про загиблих жінок, колаборанток, експертки коментують війну, лікарки відкривають реабілітаційні центри. Втім, на цьому репрезентація в медіа закінчується: волонтерки, військові, комунальниці й просто героїні у новинах фігурують дуже рідко.

Починаючи з 5 лютого, регіональна представниця ІМІ проводила гендерний моніторинг регіональних медіа в Харкові. Під спостереженням були п’ять медіа: SQ, Об'єктив, Kharkiv Today, NewsRoom і Гвара Медіа, в яких аналізувались по 50 новин з новинної стрічки кожного ЗМІ, в матеріалах визначалась кількість героїв і героїнь, експертів і експерток, фіксуючи стереотипи й фемінітиви, а також відсоткове співвідношення по темах.

Статистика і реальність

Якщо подивитись на суху статистику, то, номінально, ситуація покращилась і у лютому 2024 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, відсоток жінок у медіа виріс на 13%. Героїнями у матеріалах харківських медійників стали 65 жінок, 44 з них — у новинах про війну, 18 — кримінал і надзвичайні події, і лише 3 героїні в суспільній тематиці.
У цьому році виросла навіть експертна репрезентація, правда всього лише на півтора відсотка. Так, лише 10 експерток коментували новини у місті та області, 6 із них — війну і 4 — суспільні питання. У відсотковому значенні можна побачити зміни у позитивний бік, втім для жінок це суттєво нічого не змінює, оскільки, все одно, 92% чоловіків запрошують експертами, а 75% стають героями матеріалів.

Про що говорять жінки?

Найчастіше жінки коментували війну, її наслідки та це не дивно. Харків і область і понині щоденно страждають від російських обстрілів всіх типів. З початку 2024 року регіон піддається обстрілам кожного дня по декілька разів, а у місті почастішали удари по цивільній інфраструктурі, включно із житлом харків'ян. 

У медіа SQ експертки розповідали про життя у селищі Дворічна, яке “зруйновано на 80%, але люди хочуть масово повертатись додому”. Це виданню коментувала очільниця Дворічанської селищної військової адміністрації Галина Турбаба. 

Також саме експретки коментували наслідки удару дронами по нафтобазі 9 лютого 2024 року, який призвів до суттєвого забруднення харківських річок паливно-мастильними матеріалами. Kharkiv Today ситуацію коментувала голова Немишлянської райадміністрації Тетяна Мироненко, а також активістка і співзасновниця феміністської організації “Сфера” Анна Шаригіна. 

Журналісти Kharkiv Today і NewsRoom розмовляли із директоркою центру первинної медико-санітарної допомоги Дергачівської міськради Марія Хвисюк з приводу відновлення 4-ох амбулаторій, що були зруйновані російськими військами.  Директорка  Українського науково-клінічного центру протезування та реабілітації Антоніна Салєєва розповідала Kharkiv Today і Гвара Медіа про цілі науково-клінічного центру протезування та реабілітації. У цьому ж матеріалі директорка благодійного фонду «Харків з тобою» Олена Рофе-Бекетова розповідала про важливість відновлення роботи центру для пацієнтів, цивільних, військових і дітей, з ампутаціями. 

МедіагрупаОб'єктив не залучала експерток до коментування новин у місті та області в досліджуваному періоді.

Що за історії, в яких героїнями були жінки?

У новинах харківських медіа лише 25% героїнь були жінками. Більшість з них, а саме 44 і 18, про війну і кримінал відповідно. 

Всі досліджувані медіа писали про жертв обстрілу дронами нафтобази, де загинуло 9 людей, 2 з яких жінки. Видання писали далеко не один раз, оскільки з часом стало відомо, що однією із загиблих виявилась прокурорка Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури Ольга Путятіна і вся її родина. 

Також медіа писали про жінку, що загинула внаслідок удару по ринку у Вовчаську. А медіагрупа Об'єктив і Kharkiv Today писали про жінку, яку дістали з-під завалів у Водяному після авіаудару по приватному будинку. 

Всі медіа багато писали про кримінальні справи, в них фігурувало 29% жінок і 71% чоловіків. Так, у SQ дружина директора приватного підприємства разом із ним і директором благодійного фонду підозрюються у продажі гуманітарної допомоги на мільйон гривень. NewsRoom Гвара Медіа писали про жінку, яка очолювала центр гуманітарної допомоги під час окупації. 

Крім війни та криміналу, жінки згадані у дуже небагатьох новинах. Серед них новина про отримання фільмом “20 днів у Маріуполі” кінопремії DGA Awards, де серед творців фігурує продюсерка Василиса Степаненко. Ще одна новина розповідає про дует харківських синхроністок, які здобули ліцензію на участь в Олімпійських іграх. У розділі соціальних новин Гвара Медіа писали про родини сімейного типу і ділились історією родини Алькема. 

Як так вийшло і що з цим робити?

Війна вносить свої корективи в усе, і медіа не виняток. Більшість представників влади, які коментують події, пов’язані з війною, чоловіки, більшість експертів військової справи та рятувальників також чоловіки. Оскільки основний пул новин в Харкові та області стосується війни, обстрілів і руйнації, велика кількість чоловіків-експертів забезпечується коментарями голови ХОВА Олега Синєгубова, мера міста Ігоря Терехова, речника СБУ Владислава Абдули, рятувальників, поліціянтів, які приїздять на місця надзвичайних подій у регіоні. Загалом, в категорії “війна” експертами виступили 71% чоловіків і лише 29% жінок. 

Як і у лютому 2023 року, період моніторингу не пройшов без великих новин, які займали собою весь новинний простір. Торік це були новини про можливий наступ, цього ж року на початку лютого росіяни вдарили по інфраструктурі міста з великою кількістю жертв, а протягом всього місяця російські війська кожен день завдавали удари по передмістю та області, тим самим витискаючи жінок з публічного простору. Посадові перестановки у Міністерстві оборони також не сприяли підсвіченню жінок, оскільки багато новин було присвячено саме їм і більшість героїв цих новин — саме чоловіки. Такі тенденції у прифронтових регіонах дозволяють зробити припущення, що проблема гендерного дисбалансу не тільки у роботі або редакційних політиках, а і в гендерному дисбалансі суспільства.

Проте майже всі медіа використовують фемінітиви, крім кількох окремих випадків. Наприклад, “Посол США в Україні підтримала Харків після російської атаки безпілотниками на нафтобазу” або “Мати трьох дітей — 35-річна Ольга Путятіна, прокурор Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури”. 

Що з цим робити?

Інститут масової інформації ще 7 років томупідготував рекомендації та шляхи, якими можна досягти вирівнювання гендерного балансу в медіа. Вони стануть у нагоді для покрокового виправлення ситуації, де жінки залишаються невидимими фігурами.

Юлія Напольська, регіональна представниця Інституту масової інформації у Харківській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews