Харківськи медіа практично не публікуюють свої редакційні політики

Лише два з десяти найпопулярніших засобів масової інформації Харківщини оприлюднили свої редакційні політики. Ще одне медіа мінімально задекларувало редполітику, описавши свої принципи роботи. 

Про це свідчать результати моніторингу, який проведений командою проєкту INFOCRIME.Харків. До моніторингу потрапили десять харківських медіа Status Quo, ВГороде,  057.ua, Вечерний Харьков, Об`єктив, АТН, Город Х, Мой Харьков, Newsroom, Kharkiv.Today.

У онлайн-видання і одноіменного телеканала «АТН»,  редакційна політика представлена у вигляді документу на 27 аркушах. В ній детально розписано, за якими стандартами випускаються матеріали, за якими принципами журналісти мають працювати з джерелами інформації. Окремі розділи тут присвячені роботі з чутливою інформацією, використанні архівних кадрів і даних з соцопитувань і тому, як редактори обробляють журналістські матеріали. 

Не дивлячись на те, що ця редполітика датована 1998 роком, вона і зараз залишається актуальною, а також багато у чому збігається з нормами Кодексу етики українського журналіста. Редакційна політика написана російською мовою, що може бути незручним для україномовних читачів АТН.

Видання 057 також має опубліковану редакційну політику, яку досить легко знайти, знаходячись на будь-якій сторінці сайту. Вона також написана російською мовою і містить в собі стандарти того, як має працювати журналіст видання, як маркуються рекламні матеріали, як працювати з чутливими темами. 

У багатьох випадках політика описує не тільки етичну норму, за якою працює редакція, але й санкцію, яку можуть накласти на журналіста, який порушить цю норму. Окремо слід зазначити, що в кінці документу розміщена адреса електронної пошти автора редакційної політики, на яку читачі можуть надсилати свої зауваження.

На сайті видання Kharkiv.Today є сторінка з назвою «Редакційна політика», на якій стисло описані принципи, за якими працює редакція, описані рубрики і згаданий стандарт достовірності інформації.

В інших медіа, які потрапили до моніторингу, не вдалося виявити редакційні політики. Українське законодавство не зобов’язує онлайн-ЗМІ публікувати редполітики. Стаття 57 «Закону України "Про телебачення і радіомовлення» зобов’язує телерадіоорганізації мати редакційний статут, в якому мають бути зазначені вимоги до створення і поширення інформації.

З двох телеканалів, які потрапили до моніторингу, «Об’єктив» і АТН, редакційна політика була опублікована лише у останнього. У медіагрупи «Об’єктив» редакційна політику під час моніторингу не вдалося знайти на сайті. Це може бути порушенням вищезгаданої норми Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Але наявність опублікованої редполітики може давати медіа і додаткову користь. Як коментує медіаюрист Інституту масової інформації Алі Сафаров, публікація редакційних політик може стати перевагою перед конкурентами.

«Таке намагання впровадити прозору, чесну й зрозумілу інформаційну діяльність, яка варта довіри, збільшує аудиторію відповідних редакцій, а отже покращує їхнє ринкове становище. Окрім того, в умовах, коли державні інституції та інструменти не діють або діють вибірково, мають на меті не встановлення чесного і прозорого інформаційного поля, а вирішення інтересів конкретних осіб, набирає сили саморегуляція і впровадження внутрішніх професійних стандартів. Одним з таких стандартів для якісного медіа є наявність оприлюдненої редакційної політики»,— коментує Сафаров.

Варто зазначити, що відсутність опублікованої редполітики — всеукраїнська тенденція. Згідно з моніторингом ІМІ 80% досліджених інтернет-видань узагалі не опублікували якоїсь інформації про власну редакційну політику.

Проєкт Infocrime здійснюється ГО Інститутом Масової Інформації за підтримки Фонду Thomson Reuters у рамках програми підтримки незалежних ЗМІ у країнах Східного партнерства, за підтримки Міністерства закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії.