За підрахунками експертів Біоенергетичної асоціації України, сьогодні наша енергоефективність у 3–5 разів нижча у порівнянні з країнами ЄС. Хоча до масштабної війни український ринок ВДЕ (відновлювальних джерел енергії) мав хороші шанси замінити частину російських енергоресурсів. І як результат — швидше наблизити нас до енергонезалежності.
До прикладу, у 2020 році ми потрапили в п'ятірку європейських країн за темпами розвитку сонячної енергетики. В інших напрямах теж мали успіхи. Ескалація війни залишила перспективний сектор у невідомості. Ускладнює «зелений» перехід і руйнування критичної інфраструктури. У кількох регіонах пошкоджені мережі операторів систем розподілу електроенергії. Ремонти тривають. Понад 10 ГВт основних потужностей наразі під контролем росіян. Це найбільша в Європі Запорізька АЕС, Каховська ГЕС, а також три ТЕС — Запорізька, Луганська та Вуглегірська. На тимчасово окупованих територіях півдня знаходяться більшість вітрових і сонячних електростанцій. Окрім АЕС, решта мають ключові регулюючі потужності. Саме вони покривають споживання у пікові години — вранці та ввечері. Тоді виникає найбільший дефіцит енергії.
Попри труднощі, урядовці роблять велику ставку на «зелену» енергетику. Вони переконані: цей шлях дозволить нам вийти з енергетичної кризи.
«Ми очікуємо, що частка ВДЕ в енергетичному міксі України сягне 25% у 2032 році та подвоїться до 2050 року. Особливий акцент маємо зробити на підтримці потенціалу наших областей. Децентралізація енергосистеми за рахунок малої генерації посилить її стійкість», — говорить Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції.
Міненергетики вважає, що шляхом децентралізації вдасться зменшити залежність від великих об’єктів генерації. Це особливо актуально для великих міст. Та поки що все гарно виглядає в теорії. На практиці ж питання вимагає доопрацювання.
Єлизавета Баданова, юристка з питань енергетики:
«В енергетиці завжди важливі два моменти — ресурс та інфраструктура (тобто мережі). Допоки в нас не буде ладу в мережах, неможливо досягнути бажаного позитивного ефекту від децентралізації в енергетиці. Має бути чітке розуміння, скільки в країні кінцевих споживачів, скільки вони реально споживають енергії та від яких енергоресурсів залежать. Що у людей в оселях: електроенергія чи тільки газ? Централізоване чи автономне опалення? Що впливає на об'єми споживання цих ресурсів? Тут вже йдеться про забезпечення повноцінного комерційного обліку електроенергії, газу і тепла».
На думку експертки, комерційний облік споживання — те, що варто запровадити в Україні, якщо ми прагнемо наслідувати кращі практики ЄС в енергоефективності.
«За цим планом усіх побутових споживачів у майбутньому потрібно буде перевести з газу на електроенергію. Тобто відповісти на питання: що робити мільйонам людей, які мають газовий котел? А до цього визначити, які джерела енергії буде використовувати сфера централізованого теплопостачання, чи стане цей вид виробництва тепла пріоритетним. Окрім як замінити газовий котел на електричний, можна взагалі відмовитися від індивідуального опалення на користь централізованого або гібридного», — уточнює Єлизавета.
Повоєнне відновлення енергосектору неможливе без реформ. Однак і без нашого свідомого споживання теж нікуди. Тому варто вже зараз зробити енергоефективність своєю корисною звичкою.
Як українцям ощадливо використовувати енергію?
Розповідаємо про шість простих кроків для споживачів
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
