Українські стартапи склали вже не один стрес-тест. Вони вчаться вести бізнес то під час пандемії, то у розпал повномасштабної війни. Попри економічну кризу, блекаути та щоденну загрозу ракетних обстрілів, наші стартапери не втрачають мотивацію. І, звісно, шукають різні шляхи залишатися на плаву. Та чи може Україна бути інвестиційно привабливою в період війни? Тут думки підприємців та економістів розділилися.
Минулий рік розпочався з постковідного відновлення
Бізнеси намагались надолужити фінансові втрати за період карантину: почали наймати фахівців, заручатися новими партнерствами. Однак після 24 лютого для деяких ці можливості значно погіршились, для інших — зовсім зникли.
Найбільшого шоку від повномасштабного вторгнення рф економіка України зазнала у березні 2022-го. Тоді Мінекономіки оцінило падіння ВВП на рівні 47–50%. Зростання витрат на оборону, гуманітарну допомогу та підтримку бізнесу призвело до збільшення видатків держбюджету майже вдвічі.
Прогнози аналітиків щодо повного відновлення економіки не надто втішні. За різними підрахунками міжнародних організацій, на це нам знадобиться мінімум 10 років. Звісно, за умови остаточного припинення вогню.
«За результатами року ми маємо набагато більш оптимістичні прогнози падіння економіки, ніж передбачалося наприкінці лютого — не більше 32%. На наступний рік прогнозуємо зростання ВВП на рівні 3,2%», — заявила міністерка економіки Юлія Свириденко.
«Поки що вкладати гроші у стартапи інвестори не готові»
За результатами дослідження Polish-Ukrainian Startup Bridge, більшість українських стартапів (64%) працюють глобально, 13% респондентів націлені виключно на закордонні ринки. У розділених команд, розкиданих по всьому світу, з'явився шанс краще дослідити малознайомі ринки, ближче познайомитися з потенційними партнерами. Так формуються мережі контактів, що будуть корисними і після Перемоги. Та повноцінна робота неможлива без інвестицій.
«Ситуація зараз така: інвестори залюбки з усіма спілкуються, дивляться презентації, кажуть: “Надсилайте нам апдейти, будемо слідкувати, що у вас коїться”. Бажають успіхів. І на цьому все. Поки триває війна, вкладати гроші у стартапи вони не готові», — говорить Богдан Воробйов, CEO стартапу OptySun, завкафедри «Автоматизовані електромеханічні системи» Харківського політехнічного інституту.
Разом із колегами-науковцями Богдан створив портативний фільтр для очищення води. Технічне рішення народилося з проблеми доступу до питної води на фронті. Крім того, зараз через брак світла насосні станції часто не працюють. У таких умовах в селах забезпечити людей питною водою стає дедалі важче. Тож пристрій харків'ян може стати помічним як на передовій, так і в цивільному побуті. Воду достатньо залити в невеликий контейнер, під’єднати прилад до електромережі чи іншого джерела живлення — і почекати півгодини. На виході матимете 10 літрів очищеної води.
facebook.com/OptySunFilters
Наразі винахідники співпрацюють із державними та громадськими організаціями, які допомагають військовим. Силами волонтерів вони поставляють фільтри на передову. Технологія вже запатентована в Україні та США. Проте щоби масштабувати виробництво на всю країну, потрібно мати два сертифікати відповідності. Перший — на сам пристрій, другий — на очищену ним воду. Поки що бюрократична тяганина триває.
За словами Богдана, побоювання інвесторів через війну — не єдина проблема українських стартапів.
«Більшість починають серйозні перемовини лише з тими, хто зареєстрував юридичну особу за кордоном. Така тенденція була ще до війни. Я особисто не раз стикався з цим у різних проєктах. Сьогодні те саме чую від колег у стартап-спільноті. Іноземних інвесторів постійно хвилювало питання корупції в Україні. Вони завжди перестраховувалися. Чомусь стартап, зареєстрований за кордоном, для них виглядає більш надійним. Мені така позиція не до вподоби, але вона поширена. Доводиться з цим працювати. У нас немає мети виїхати з України. Це був би найлегший шлях».
Тому команда веде перемовини з фінськими колегами, аби налагодити там виробництво. В ідеалі технічні спеціалісти працювали б з України, а все виробництво на період воєнного стану знаходилося за кордоном. До прикладу, так працює Apple. Розробники придумують проєкти у Каліфорнії, а впроваджують їхні рішення в гаджетах працівники на підприємствах на Тайвані.
«Коли ж у нас настане мир, ми б частково перенесли виробництво до України. Хто би що не казав, та в нас один із найсприятливіших у Європі податкових кліматів. До війни робити стартапи у нас завжди було простіше. У цьому жодна країна ЄС не зрівняється з Україною», — упевнений підприємець.
До повномасштабного вторгнення команда стартапу rekava базувалася в Сумах. Першими у світі вони створили одноразовий біорозкладний посуд із переробленої кавової гущі. Про випуск такого посуду великими партіями говорити зарано, стверджує Юрій. Потрібні значні інвестиції в обладнання для серійного виробництва.
facebook.com/rekava.bio
«Іноземні фонди та венчури дуже підтримують Україну. Але коли розмова доходить до інвестицій у бізнес, то відтерміновують будь-які теми, пов'язані з коштами, до закінчення війни», — розповідає Юрій Тустановський, співзасновник та CEO стартапу rekava, виробника дружніх до довкілля продуктів.
Попри нестабільне фінансування, науковці не зупиняються на досягнутому. Під час повномасштабної війни серед їхньої продукції з'явилися біорозкладні декоративні свічки. Колекцію назвали на честь українських міст. Товар не лише продають, а як подарунки передають благодійним ініціативам зі збору коштів для ЗСУ.
Також в якості волонтерської допомоги хлопці почали робити окопні свічки, які віддають на передову. До складу входять перероблені залишки свічок, їх надають партнери — кафе та кав'ярні. Ємність теж біорозкладна. Немає в них і традиційних металевих тримачів для гніту. Тож коли догорить пальник, рештки можна викинути без шкоди для довкілля. Протягом кількох місяців вони повністю розкладуться.
«Допомагають різні (мікро)грантові можливості, переважно від закордонних інституцій або приватних компаній. Ми вже отримали три мікрогранти на загальну суму 450 тисяч гривень. Однак ці кошти не вирішують питання розвитку чи збільшення масштабів виробництва. Швидше, закривають поточні потреби», — пояснює Дмитро Бідюк, співзасновник rekava, інженер-дослідник у харчовій галузі.
Перспективи — за екостартапами та military tech
Військові розробки — не ноу-хау для України. Відомі сьогодні «Лелека», «Фурія», «Валькірія» та інші дрони «воюють» на Донбасі з 2014-го. Але, направду кажучи, саме зараз цей напрям став перспективнішим для розробок.
Український БПЛА «Лелека-100», фото: wikipedia.org, author: VoidWandered
Тільки уявіть: раніше ЗСУ приймали в експлуатацію 1–2 зразки БПЛА на рік. А в грудні минулого року лише за місяць Міноборони взяло на озброєння сім різновидів українських безпілотників. Ще 19 заявок на кінець 2022-го — у Міноборони на розгляді. Наявність такого допуску означає, що розробка піде прямісінько в штат ЗСУ. Головне, аби виріб відповідав потрібним війську ТТХ.
Як не дивно, у період війни інвестиційно Україна може бути привабливим регіоном.
За словами професора економіки, співзасновника American University Kyiv Романа Шеремети, яскравий приклад цьому — проєкти міжнародної допомоги. До того ж підприємцям пропонують брати участь в акселераторах: як українських, так й іноземних. Вони дозволяють просувати стартапи на ранніх стадіях.
«Великий потенціал фінансування мають ідеї, спрямовані на відбудову інфраструктури, екологічні проєкти. Наприклад, якби у нас з'явився гравець, котрий зміг ефективно будувати мініелектростанції для ОТГ, це частково вирішило би проблеми в енергетиці. А розробка безпілотників — це взагалі унікальний ринок. Якщо ми масово будемо розробляти безпілотники в рази дешевші за американські, але такі ж ефективні, то їх замовлятиме не лише український уряд, але й інші країни», — вважає Роман Шеремета.
Допоки триває війна, питання безпеки інвестицій в українські розробки цілком логічне для закордонних спонсорів. У будь-якому разі, перш ніж говорити з інвесторами про гроші, кожному стартаперу треба подумати: чиї проблеми вирішуватиме розробка? Чим вона корисна? Варто ретельно дослідити потреби людей: адже лише доведена актуальність ідеї дійсно зацікавить партнерів.
Як зберегти заощадження під час війни
Куди варто вкладати, а куди — ні.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
