Аналітичний центр «Обсерваторія Демократії», який спеціалізується на аналітиці та моніторингу політичних процесів у Харківській області, ініціював дискусію щодо використання нового Виборчого кодексу.
До неї долучилися експерти Центру, учасники виборчих перегонів та представники політичних партій.
«В Виборчому кодексі в нас було два механізми, які блокували чисту систему відкритих списків: наявність єдиних списків та 25-відсотковий бар’єр від квоти. Ці моменти вплинули на черговість кандидатів», — зазначив експерт аналітичного центру «Обсерваторія Демократії» Антон Авксентьєв.
До Харківської обласної ради пройшли 40 зі 120 депутатів за єдиним списком, тільки четверо з них набрали 25% від виборчої квоти «персональних» голосів, а більшість — у нижній частині внутрішньопартійного рейтингу.
Оновленість депутатського корпусу набагато більша, ніж оновленість голів громад, вказує Авксентьєв. Харківська обласна рада оновилася на 69,9% — 37 зі 120 новообраних депутатів переобралися на нову каденцію. У міськраді схожа ситуація: 61 зі 84 депутатів — нові обличчя.
Склад голів громад на Харківщині оновився менше ніж на половину. Тільки 42,9% є новими очільниками громад.
Всупереч скептичним прогнозам, 80% виборців, що взяли участь у голосуванні, віддали голос за конкретного кандидата з окружного списку партій. Не підтвердилось і побоювання про високий відсоток недійсних бюлетенів. У середньому по Харківській області ця цифра склала 5.5%.
Кандидати, які брали участь в дискусії: визначили дві основні проблеми нового Виборчого кодексу.Перша — обов’язкова партійність: потенційні кандидати не хочуть вступати до партій, а громада не хоче обирати партійних представників.
Друга проблема — низький рівень підготовки членів територіальних та дільничих виборчих комісій, а також алгоритми квотного формування цих органів. Наразі парламентські партії отримують неконкурентні переваги в комісіях.
Почитати дослідження повіністю можна за цим посиланням.
ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин
