Як карантин вплинув на життя переселенців: дослідження

Найбільш гострі питання, на думку опитанних, — закриття КПВВ та втрата фінансів під час карантину.

Благодійний фонд «Стабілізейшн Супорт Сервісез» (БФ «ССС») презентував результати дослідження: як пандемія COVID-19 вплинула на життя внутрішньо переміщених осіб (ВПО). У травні-червні 2020 року співробітники фонду опитали переселенців-активістів, представників громадських організацій, які допомагають ВПО, та органів місцевого самоврядування в Донецькій, Луганській, Харківській та Запорізькій областях.

61% опитаних відповіли, що найгірше на переселенцях позначилося закриття пунктів пропуску (КПВВ) між підконтрольними та непідконтрольними Україні територіями, а також обмеження доступу до соцвиплат. Частина людей, які навідували рідних або власність в «Л/ДНР», не змогли повернутися, як і жителі непідконтрольних територій, що виїхали до закриття постів на підконтрольну частину України. Ця ситуація значно ускладнила догляд за літніми та  хворими родичами в «Л/ДНР», а пенсіонери на непідконтрольній території не змогли вчасно отримати пенсії.

«Майже 68% ВПО проживають на території Донецької, Запорізької, Харківської та Луганської областей. У більшості з них є сім'ї та майно на тимчасово окупованих територіях. У цих людей є потреба збереження соціальних і родинних зв'язків, отримання юридичних, соціальних та медичних послуг. Отже, обмеження руху через КПВВ, викликане пандемією COVID-19 не тільки погіршило гуманітарну ситуацію на тимчасово окупованих територіях для приблизно 3,5 мільйона громадян України, а й призвело до розриву життєво важливих зв'язків та практик для ВПО», — зазначив Євген Монастирський, дослідник соціальних наслідків збройного конфлікту на Донбасі.

Карантин вплинув і на матеріальне становище сімей переселенців, зокрема, через скорочення зарплати, вимушеної неоплачуваної відпустки або звільнення. Найбільше проблем виникло у працівників та приватних підприємців, зайнятих на виробництвах та у сфері торгівлі. Деяким переселенкам, які виховують дітей, довелося піти з роботи: школи та садки закрилися, а дітей залишити не було з ким.

Через втрату постійного доходу в переселенців виникла проблема з оплатою житла та комунальних послуг. Частина орендодавців йшли на поступки та знижували суму оренди, інші — виселяли за несплату. Ризик заборгувати та втратити житло, невпевненість у завтрашньому дні посилили тривожність і викликали депресію у людей, відзначають респонденти.

На їхню думку, в найскладнішій ситуації опинилися безробітні та малозабезпечені переселенці. Особливої підтримки потребували пенсіонери, люди з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Крім того, пандемія посилила основні проблеми, з якими стикалися переселенці до карантину: забезпечення житлом, низький добробут сімей і складнощі працевлаштування.

На думку 47% експертів, подолати кризу значно допомагає те, що Кабмін скасував необхідність на час карантину проходити ідентифікацію для отримання соцвиплат. Також 44% опитаних підкреслили, що розв'язувати проблеми допомагають програми міжнародних та громадських організацій: гуманітарна та адресна допомога окремим сім'ям, психологічна та юридична підтримка.