Як допомогти людям з інвалідністю під час карантину | Накипело
Події

Як допомогти людям з інвалідністю під час карантину

  • Альона Нагаєвщук
  • Ігор Лептуга
  • 27 Березня
  • 1509

Для декого відчувати місто на дотик — основний спосіб пересування.

Перші дні карантину українці пережили болісно: закрилися улюблені кав'ярні, спортзали, торгові центри, метро, ​​а щоби проїхатися в наземному громадському транспорті, треба довго чекати своєї черги. Щоденні ритуали стали недоступними для більшості громадян. Однак є ті, хто і до карантину відчував сильний дискомфорт.

Чим же ми зараз можемо допомогти людям з інвалідністю?

Запитати про потреби

Найпростіше — поцікавитися, чи потребує людина чогось. Якщо у неї є інвалідність, це не означає, що їй обов'язково буде некомфортно щось робити. Однак, скоріше за все, її побутові умови значно погіршилися. Дізнайтеся, як змінилося життя вашого знайомого, друга, сусіда, колеги у зв'язку з карантином.

«Поясню на прикладі незрячої людини: щоби сліпому вийти з дому та піти в супермаркет, йому потрібна допомога супроводжуючої людини, — ділиться досвідом незрячий журналіст Володимир Носков. — Незрячий, обираючи товар, робить це тактильно. Руками “роздивляється” фрукти, мило, дізнаючись про розмір і вагу товару. Додамо ще контакт із грошима, з дверними ручками тощо».

Володимира підтримує паралімпійська чемпіонка з плавання Марина Піддубна. Спортсменка втратила зір у дитинстві.

«Пропозиція про допомогу стосується не лише людей з інвалідністю, а й усіх, літніх у тому числі. Мені здається, це найкраще, що ми можемо зробити в ситуації, що склалася — показати, що ми один народ, що ми людяні», — вважає дівчина.

Підвезти на машині

Важко дочекатися потрібного тролейбуса, ще тяжче — комфортно в ньому доїхати. Здебільшого громадський транспорт мало адаптований під потреби пасажирів у інвалідних візках: або немає відкидних пандусів, або водії їх не використовують.

«Я зараз живу в Києві і тут, на відміну від Харкова, краще з інфраструктурою. Більшість тролейбусів та автобусів із відкидними пандусами, є адаптовані маршрутки — те, що потрібно мені з інвалідним візком. У Харкові я такого не спостерігав. Розумію, що мер не користується громадським транспортом, але все ж таки... У мене немає чотирьох охоронців, які носили б мене, тому доводиться сподіватися на допомогу оточуючих і близьких», — говорить Леонід Балдін.

Інший приклад — родина Євгена Аведова. У харків'янина та його дружини Вікторії один діагноз — дитячий церебральний параліч. Незважаючи на труднощі у пересуванні, поза карантином сім'я намагається частіше гуляти містом із донькою.

«Ми з дружиною звикли купувати молочні продукти в одному місці, тож із друзями часто їздимо туди на їхній машині. По дорозі заїжджаємо в супермаркет. Тому нам пощастило: якщо потрібно кудись потрапити, друзі виручають», — розповідає Євген.

Сходити в магазин чи аптеку

Якщо особистого автомобілю немає, а допомогти хочеться, дізнайтесь, які продукти або ліки потрібні людині. Можливо, найближчий відкритий магазин знаходиться далеко від будинку, а аптека з антисептиками — через дорогу на іншій вулиці. Вам же потрапити туди простіше.

Для самотніх літніх людей віком більше за 80 років, пенсіонерів та людей з інвалідністю стартував державний благодійний проєкт. У період карантину Міністерство соціальної політики спільно з бізнесом і місцевою владою Києва забезпечать цих громадян продуктами першої необхідності. За підрахунками Мінсоцполітики, маломобільних людей в Україні — понад мільйон.

Поділитися своїми професійними навичками

Вільно говорите іноземною мовою, розбираєтеся в ремонті техніки або готуєте смачні солодощі? Запропонуйте власні навички та вміння на знак допомоги у такий непростий період. Незважаючи на те, що багато курсів і викладачів безкоштовно поділилися контентом в Інтернеті, сучасними технологіями повноцінно оволоділи не всі.

«Я б дуже хотів, щоби щось змінилося у сфері освіти. Можна ж зробити якісне дистанційне навчання. І так само перевести у віддалений режим роботи вважливі державні процеси, адаптувати базові послуги онлайн», — доповнює Леонід Балдін.

Бути уважними і чуйними

Розмовляючи з людиною, яка має труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячі, дочекайтеся, поки він/вона самостійно закінчить фразу. Не варто виправляти і договорювати за нього/неї, краще уточніть подробиці. А якщо не зрозуміли співрозмовника, не соромтеся перепитати.

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо