«Я рекомендую ще не повертатися в Харків», — начальник штабу спецпідрозділу KRAKEN - Накипіло
Події

«Я рекомендую ще не повертатися в Харків», — начальник штабу спецпідрозділу KRAKEN

  • Аліка Піхтерева
  • 28 Травня
  • 1183

За півроку до початку війни росіяни почали стягувати війська та техніку до держкордонів. Українці стали готуватися до ймовірного протистояння: вчилися надавати домедичну допомогу, володіти зброєю тощо. У Харкові такі вишколи проводили ветерани «Азову» та офіцери інших підрозділів. Завдяки цим людям та тим, хто найуспішніше пройшов навчання згодом сформувався спецпідрозділ KRAKEN. Його очолив Костянтин Немічев. Ми зібрали головне з його великого брифінгу про війну на Харківському напрямку.

Перші дні війни і перші військовополонені

«24 лютого о п’ятій ранку, коли розпочалась війна, — о дев’ятій ми вже мобілізували 900 осіб. Ми мобілізувались і почали ставати на перші позиції по окружній дорозі Харкова. Одним з найскладніших напрямків були Циркуни, тобто це Північна Салтівка», — зазначає Костянтин Немічев.

Від самого першого дня на північному напрямку області були втрати серед українських військових. На третій день війни до Харкова прорвалась російська армія, заїхала колоною, яку в цей же день військові (не лише спецпідрозділу, а всі, хто воює на цьому напрямку, — ред.) і знешкодили. 

Через декілька днів підрозділ вже нараховував півтори тисячі добровольців. Паралельно тривала мобілізація, яка проходила доки підрозділ не наповнився.

«Коли ми оголосили третю хвилю мобілізації — до нас прилетіло дві ракети від російської федерації. За день до цього ми взяли у полон двох розвідників рф. Вони розповідали, навіщо прорвались малою кількістю в місто: у кожної групи було завдання по дестабілізації обстановки в місті Харків. У тієї групи, яку ми взяли у полон, була задача знешкодити теле- та вишки радіозв’язку. З полоненими поводилися та спілкувалися адекватно: годували, давали воду. Але в той день рф вбила ракетами двох своїх розвідників», — згадує Немічев.

За цей час спецпідрозділ передав правоохоронцям багато полонених окупантів. Основна кількість взятих у полон військових рф була при звільнені Вільхівки — понад 20 людей. Більшість людей були з окупованого Донецька.

Мобілізація паралельно з ракетною загрозою

Крилаті ракети почали прилітати в перші дні війни. Вони вражали місця дислокації не лише військових, а й волонтерів, громадські об’єкти та просто будівлі у центрі міста.

«Перші ракети, які прилетіли у місто, були саме по нам. Мабуть, путін поставив нас як пріоритет. Як ви знаєте мене та мого побратима — командира батальйону Сергія Величка — оголосили в розшук у рф. Звісно, від ракет захисту немає і зараз. Ми розставляли людей на позиції одразу після мобілізації. На жаль, приховану мобілізацію провести неможливо. Тому досі намагаємось зробити так, щоб особовий склад страждав найменше і розміщаємо по малій кількості осіб», — каже Немічев.

Чи безпечно повертатися в Харків

Харків — прифронтове місто і безпекова загроза буде завжди існувати, каже Немічев. Для того щоб вона зменшилась, треба звільнити до кінця територію області та почати укріплювати райони. Зараз рашисти укріплюються на півночі від Харкова, до них приходить підсилення. На думку Немічева, війська рф не пропускають наші підрозділи з області для того, щоб українські військові не змогли підсилити збройні сили в напрямку Донбасу. Але окупанти несуть великі втрати — людські і технічні. 

«Я рекомендую ще не повертатися в Харків. На це є декілька причин. Харківську область ще не звільнено. Ще розташовані війська на півночі Харківщини, які дострілюють до міста. Є поранені серед цивільного населення та загиблі. Дуже важко працювати військовим, переміщувати техніку містом, бо дуже багато машин і зараз вже є затори. Робимо все можливе і неможливе, щоб звільнити Харківську область», — зізнається Немічев. 

Про грошові виплати військовим

Спецпідрозділ діє при Міноборони. За словами Немічева, Україна не була готова до війни. Але всі люди наразі оформлені, з амуніцією проблем немає, люди регулярно отримують соціальні виплати.

Питанням виплат пораненим та сім’ям загиблих займається патронатна служба, все оформлюється згідно із законодавством.

При збройних силах України є підрозділ «Іноземний легіон» — туди приїжджають люди з усього світу, щоб воювати проти путінського режиму. Туди долучаються навіть росіяни, які здаються в полон.

Втрати серед наших

Кількість загиблих Немічев не назвав, зазначив лише, що кожна втрата — невимовно важка та болюча і що кожен, хто віддав життя в боях — герой України.

Військова аналітика і прогноз

рф не рахує своїх громадян і відправляє їх в Україну як гарматне м’ясо. Але в них є технічні обмеження. Щодня техніка знищується, ресурсів відновлення дуже мало. Натомість до України їде техніка, яка була законсервована та знята понад пів століття тому. 

Якщо рф ніхто не допомагатиме технікою — цей ресурс закінчиться, а простою піхотою вони воювати не зможуть, переконаний Костянтин Немічев. Така ж ситуація і з офіцерським складом — цей ресурс теж закінчується. Завдяки західним партнерам у нас цей ресурс поповнюється.

«Вони не зможуть дійти далі кордонів Донецької та Луганської області. Для них це буде критично, і на цей момент вони вже втратять всю техніку. Ми зможемо зробити так, щоб вони втратили всю техніку, і ми пішли в контрнаступ», — каже начальник штабу спецпідрозділу.

Замало звільнити території — треба ще перемогти. Переможемо ми тоді, коли впаде режим путіна.

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо

X