Від аматорського дійства до запланованого шоу: як змінювалися стадіони у 1920—30-х роках - Накипело
Події

Від аматорського дійства до запланованого шоу: як змінювалися стадіони у 1920—30-х роках

На початку XX сторіччя стадіони переважно слугували майданчиками для спортсменів-аматорів. Тоді вони не мали ні розвиненої інфраструктури, ні комфортних умов для спортсменів та глядачів. Але згодом спорт ставав професійним та видовищним, і концепція стадіону змінилася. 

Про трансформацію стадіонів протягом 20—30-х років розповів аспірант ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», науковий співробітник Національного військово-історичного музею України Євгеній Шатілов. 

На прикладі Харкова ми можемо споглядати, як у Радянському Союзі спорт, фізична культура та стадіони як місця проведення масових заходів поступово змінювали сутність і сенси та використовувалися партійною елітою в ідеологічних кампаніях.

«Початок 20-х років ― час становлення професійного спорту у світі. СРСР не провадив таку державну політику, щоби зробити спорт професійним і давати кошти спортсменам. Але поступово це укріплювалося завуальовано, стався перелом у бік професіоналізації спорту. І стадіони тут відігравали одну з головних ролей», ― зазначив Шатілов.

Радянський Союз поставив власні завдання перед спортом. По-перше, він мав би готувати молодь до роботи на підприємствах. По-друге — до служби в армії. Цікаво, що для спорту 20-х років характерне максимальне зменшення змагального контексту. Він мислився як взаємовигідний для всіх команд процес, без переможців і переможених. Тому не дивно, що преса не втрачала можливості зганьбити футболістів як найбільш азартних та спраглих до перемоги спортсменів. Їх за це принижували, іронічно називаючи «рекордсменами» та «рвачами», створюючи доволі неприємний та карикатурний імідж.

Але разом із тим стадіони поступово розбудувалися. Важливу роль у процесі відігравала тодішня преса. Новини спортивного життя, переліки спортивних майданчиків, заохочення до фізичної культури висвітлювалися в газеті та журналі «Вісник фізичної культури і спорту». На тлі інших то були достатньо плюралістичні видання. Скажімо, на сторінках журналу точилися дискусії навколо жорстокості в футболі, що для радянської преси було взагалі нехарактерним.

На початку 20-х років чимало майданчиків перебувало в занедбаному стані. Так, у 1924 році Україна мала зіграти матч з робітничою командою Німеччини. Підписали угоду, чекали на візит німців. Як виявилося згодом, грати матч було ніде, місцевий стадіон виявився непридатним. Довелося організаторам писати листи до різних установ, щоби ті, наприклад, полагодили трибуни та труби. У 1924—1925 роках обладнаний стадіон для гри в футбол був рідкістю — зазвичай майданчики у кращому випадку вміщували 5 000 осіб. Але там не було нормальної інфраструктури.

До того, як у Харкові розпочалося будівництво нових арен, футбольні поля не були приведені до певного стандарту. Матчі проходили всюди, де можливо. Разом з тим популярності набувала ідея, що в кожному районі має бути власний спортмайданчик, а в 1923 році фізкультура стала обов’язковим шкільним предметом. 

У другій половині 20-х років спорт стає видовищем. Саме тоді в СРСР почали проводити перші урочисті фізкультурні паради.

«У цих умовах стадіони як споруди, де можна показувати масштабні свята та масові дійства, починають відігравати провідну роль», ― говорить Євгеній Шатілов.

У 1926―1927 роках побудували стадіон «Металіст», одну з перших бетонних споруд свого часу. Після відкриття там пройшла Спартакіада, яка з особливим розмахом висвітлювалася в тогочасній кінохроніці. У 1928 році в московському виданні «Фізкультура і спорт» «Металіст» був названий найкращим стадіоном України.

«У цій статті якраз простежуються маркери модернізації. Зауважувалося, що колись то був старий, нікому не потрібний цвинтар, а тепер — розкинувся красень-стадіон. Це було явне протиставлення старого та нового. При цьому цвинтар відігравав роль метафори давнього: земля, де нічого не відбувається, яка нікому не потрібна. А тут зводиться стадіон, живе місце, корисне для усіх. Далі під цим соусом розповідали про успіхи соціалізму», ― підкреслює історик. 

Зі спортивною інфраструктурою все ще були проблеми. У 1928 році Спартакіада проходила у Вовчанську, де учасники заходу скаржилися на побутові умови: поле знаходилося посеред лісу, дерев’яні ворота вкопали просто в ґрунт. 

У 1930 році в Харкові проходив матч між командами Чугуєва та військової частини. Від останньої виступив один «костолом», який не відрізнявся спортивною поведінкою: під час гри зламав ногу супернику. Коли матч закінчився, він попросив наган у команди — боявся вийти зі стадіону, бо могли побити. 

Наприкінці 20-х років преса писала, що на стадіоні «Металіст» збираються різного роду маргінали та алкоголіки, які лякають пристойних людей. Зазначалося, що провідний стадіон України перетворився на небезпечне місце.

«А ми розуміємо: якщо такі публікації з’являються у пресі ― це сигнал, обґрунтування подальших дій. Коли спорт перейшов від неконтрольованості та хаосу до централізації, це сильно відбилося на просторі стадіону. Тому в Харкові на початку 30-х років вирішують зводити нові стадіони, що відповідали б усім пропагандистським завданням. Стадіони мали стати аренами для споглядання видовищ», ― розповідає Шатілов.

У 1930 році в Києві будують стадіон «Динамо». З інфраструктурою вже не було проблем: футбольне поле оточили трибунами, устаткували кілька тенісних кортів, облаштували тренувальні поля, басейн та критий спортивний майданчик. 

З відкриття «Металісту» влада влаштувала величне шоу: грандіозний парад 500 спортсменів. Маятник фізкультури вочевидь хильнувся в бік формалізованого дозвілля. Керували стадіоном два чекісти — Балицький та Карлсон, які свого часу засідали у надзвичайних трійках та були причетні до Голодомору. 

У Харкові також планували побудувати грандіозний та надсучасний стадіон, але банально не вистачило коштів. А в 1934 році державні установи з Харкова переїхали до Києва, який отримав статус столиці. Тоді стадіони остаточно перестали бути примітивними спортмайданчиками. Вони перетворилися на споруди з чітким ідеологічним центром, де акцент ставився на урочисте дійство та шоу.

 

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО, щоб бути в курсі свіжих новин

ПІДПИШІТЬСЯ НА TELEGRAM-КАНАЛ НАКИПІЛО

У разі масових заворушень на вулицях міста ми вас повідомимо

X